Рішення

від 24.07.2013 по справі 5006/17/16/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Д онецької області

83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157 тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.07.2013 Справа № 5006/17/16/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сажневої М.В., суддів: Харакоза К.С., Бокової Ю.В., розглянувши матеріали справи

за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА страхування" до треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "КАР`ЄРНА ТЕХНІКА" 1) ОСОБА_1 2) ОСОБА_2 3) ОСОБА_3 4) Приватне акціонерне товариство "Виробниче об'єднання" Донбасекскавація" 5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Донкерампросировина" простягнення суми збитків у розмірі 329 100,46 грн. за участю представників:

від позивачане з'явились від відповідача від третіх осіб-1,3 від третьої особи-2 від третьої особи-4 від третьої особи-5ОСОБА_4 - представник за довіреністю не з'явились ОСОБА_5 - представник за довіреністю ОСОБА_6 - представник за довіреністю не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА страхування" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАР`ЄРНА ТЕХНІКА" суми завданих матеріальних збитків у розмірі 329 100,46 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, поданої 15.05.2012).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору добровільного страхування транспортних засобів від 02.06.2008 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди позивачем виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля "Ford Cargo", державний номер НОМЕР_1, а тому відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки водій, який, на думку позивача, винен у скоєнні ДТП, на момент скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем та виконував трудові обов'язки, ПрАТ "Страхова компанія "АХА страхування" звернулося з позовом до ТОВ "КАР`ЄРНА ТЕХНІКА" з вимогою про відшкодування збитків в порядку регресу.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що автомобіль "Ford Cargo", державний номер НОМЕР_1, не мав права знаходитись на території кар'єру "Торецький", оскільки він не передбачений відповідним проектом розробки родовищ корисних копалин. Вказує на те, що водій ОСОБА_1 не мав дозволу на роботу в кар'єрі, не пройшов відповідний інструктаж, як це передбачено Правилами безпеки при розробці корисних копалин. Крім того, відповідач вважає, що водій ОСОБА_1 на дату скоєння ДТП не перебував у трудових відносинах з власником вантажного автомобіля ОСОБА_2 А тому, відповідач вважає, що позивачем було безпідставно відшкодовано збитки за договором добровільного страхування. Також відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з тим, що позивачем було пропущено строк позовної давності для звернення з даним позовом.

Третя особа-1 - ОСОБА_1 надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що 11.11.2008 працював у кар'єрі Торецький на автомобілі "Ford Cargo", державний номер НОМЕР_1, за нарядом, який йому надав майстер кар'єру. Зупинивши автомобіль у черзі на завантаження за автомобілем "БелАЗ", державний номер НОМЕР_3, відволікся на заповнення документів. Автомобіль "БелАЗ" під час руху заднім ходом здійснив наїзд на автомобіль "Ford Cargo", державний номер НОМЕР_1. Вважає, що причиною ДТП стала неуважність водія автомобіля "БелАЗ" ОСОБА_3 Відзначив, що до адміністративної відповідальності не притягався.

Третя особа-2 - ОСОБА_2 у письмових поясненнях зазначає, що водій ОСОБА_1 фактично приступив до виконання обов'язків водія 01.11.2008, але за домовленістю сторін перший тиждень був терміном випробування. 06.11.2008 з водієм був укладений трудовий договір, який 12.07.2008 був зареєстрований Добропільським міським центром зайнятості.

Третя особа-3 - ОСОБА_3 у письмових поясненнях вказує, що до адміністративної відповідальності за скоєння вищезгаданої дорожньо-транспортної пригоди його притягнуто не було, винним у її скоєнні він себе не визнає. Зазначає, що автомобіль "Ford Cargo", державний номер НОМЕР_1 не мав права знаходитись на території кар'єру. Просив розглядати справу за його відсутності.

Третя особа-4 - ПрАТ "Виробниче об'єднання" Донбасекскавація" надала суду письмові пояснення, відповідно до яких у 2008 році між ТОВ "Фірма "Донкерамсировина" та ЗАТ "ВО "Донбасекскавація" існував договір генерального підряду № 4/10-6 від 30.11.2006, предметом якого були земляні роботи, видобуток та транспортування видобутої глини. З метою виконання зобов'язань за вказаним договором ЗАТ "ВО "Донбасекскавація" було укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом з приватним підприємцем ОСОБА_2 Також третя особа-4 у додаткових поясненнях звертає увагу на те, що автомобіль "Ford Cargo" не внесений в проект розробки Торецького кар'єру, водій ОСОБА_1 не отримав посвідчення на право роботи на кар'єрі Торецький, яке видається власником кар'єру.

Третя особа-5 - ТОВ "Фірма "Донкерампросировина" у письмових поясненнях від 29.05.2013 зазначає, що в журналі реєстрації ввідного інструктажу з питань охорони праці робітників підрядних організацій відсутній запис про проведення такого інструктажу з водієм ОСОБА_1, що, на думку ТОВ "Фірма "Донкерампросировина" свідчить про той факт, що ОСОБА_1 не отримував дозвіл (допуск) до роботи у Торецькому кар'єрі з боку ТОВ "Фірма "Донкерампросировина". Відзначає, що згідно акта розслідування обставин дорожньо-транспортної пригоди у Торецькому кар'єрі від 11.11.2008, ОСОБА_1 не отримував дозволу від ПрАТ "Виробниче об'єднання" Донбасекскавація" на роботу у кар'єрі.

05.06.2012 судом надіслано повідомлення прокурору Донецької області в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України з метою проведення перевірки наявності в діях ПП ОСОБА_2 та посадових осіб ЗАТ "Виробниче об'єднання "Донбасекскавація" ознак злочинів, передбачених ст.ст. 172, 272 Кримінального кодексу України.

18.07.2012 матеріали справи з постановою про відмову в порушенні кримінальної справи повернулись до господарського суду Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.10.2012 у справі №5006/17/16/2012 призначено судову автотехнічну експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

21.01.2013 матеріали справи з експертним висновком були повернуті до господарського суду Донецької області.

У зв'язку з перебуванням судді Шилової О.М. у відпустці, розпорядженням Заступника голови господарського суду Донецької області від 17.05.2013 справу №5006/17/16/2012 передано на повторний автоматичний розподіл.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду вказаної справи визначено головуючого суддю Сажневу М.В.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 18.06.2013 змінено склад судової колегії по справі № 5006/17/16/2012, а саме, замінено суддю Стукаленко К.І. на суддю Бокову Ю.В.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду Донецької області від 24.07.2013 змінено склад судової колегії по справі № 5006/17/16/2012, а саме, замінено суддю Сгару Е.В. на суддю Харакоза К.С.

23.07.2013 від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких він зазначив, що вважає висновок експерта таким, що складено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому вказаний висновок не може бути використаний судом в якості доказу по справі.

24.07.2013 від позивача надійшла заява позивача про розгляд справи за відсутності його представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

За договором страхування автотранспорту № 0758-а/08 від 02.06.2008, укладеним між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Веско", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА страхування" (позивач, страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник), страховик зобов'язався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою застрахованого автомобіля "Ford Cargo", державний номер НОМЕР_1.

З матеріалів справи вбачається, що 11.11.2008 о 15 год. 40 хв. на території Торецького кар'єру Добропільського району Донецької області сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Ford Cargo", державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1, та автомобіля "БелАЗ-7522", державний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_3, який станом на 11.11.2008 був працівником відповідача, внаслідок чого автомобіль "Ford Cargo", державний номер НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження.

Відповідно до висновку спеціаліста № 1356/12 від 12.01.2009 вартість відновлювального ремонту автомобіля "Ford Cargo", державний номер НОМЕР_1, без урахування втрати товарної вартості склала 62 255,19 грн.

Страховиком 18.03.2009 був складений страховий акт № 0758-а/08 До-1, відповідно до якого страхове відшкодування здійснюється у розмірі 48 149,33 грн.

В процесі врегулювання страхового випадку позивачем було замовлено додаткове автотоварознавче дослідження.

Згідно з висновком спеціаліста № 1356/12/05 від 21.05.2009 вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу склала 178 526,18 грн., у зв'язку з чим, страховиком 05.08.2009 було складено доповнення № 1 до страхового акту № 0758-а/08 До-1, згідно якого на користь страхувальника (вигодонабувача) додатково підлягає виплаті страхове відшкодування у розмірі 126 645,58 грн.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 07.12.2010 у справі № 2-202/2010 за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА страхування", треті особи - Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", Товариство з обмеженою відповідальністю "КАР`ЄРНА ТЕХНІКА", про відшкодування матеріальної шкоди, встановлено, що сума, яка підлягає відшкодуванню за даним страховим випадком, становить 332 830,19 грн., стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА страхування" на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" в рахунок страхового відшкодування суму у розмірі 154 304,28 грн.

Згідно зі ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Платіжними дорученнями № 64 від 18.03.2009, № 1004 від 06.08.2009, № 1734 від 07.08.2009, № 1561 від 11.04.2011, № 1627 від 13.04.2011 позивач здійснив виплату страхового відшкодування на користь вигодонабувача за договором № 0758-а/08 від 02.06.2008 на загальну суму 329 100,46 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а остання звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно з ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка заподіяла шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Обов'язковими умовами цивільно-правової відповідальності шляхом відшкодування заподіяної шкоди є: наявність прямої дійсної шкоди, протиправна поведінки заподіювача шкоди або бездіяльність, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою та вина заподіювача шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1187 Цивільного кодексу України та пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (зі змінами та доповненнями) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав. Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки й не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Відповідно ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ДО №726936, 11.11.2008 о 15 год. 40 хв. у Торецькому кар'єрі Добропільського району ОСОБА_3, керуючи автомобілем "БелАЗ-7522", державний номер НОМЕР_3, під час руху заднім ходом, не переконався в безпеці маневру, внаслідок чого здійснив наїзд на стоячий позаду нього автомобіль "Ford Cargo", державний номер НОМЕР_1, в результаті чого останній отримав механічні пошкодження.

Постановою Докучаєвського міського суду Донецької області від 08.12.2008 справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_3 подальшим провадженням закрито, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

05.06.2012 справа № 5006/17/16/2012 була направлена до прокуратури Донецької області з метою проведення дослідчої перевірки в порядку ст. 97 Кримінального процесуального кодексу (в редакції, яка була чинною станом на дату повідомлення), зокрема, для встановлення:

- чи було законним перебування 11.11.2008 транспортного засобу "Форд Карго", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_8 на території Торецького кар'єру Добропільського району Донецької області;

- чи законно громадянину ОСОБА_8 було виписано подорожній лист на 11.11.2008 і, відповідно, чи законно ОСОБА_1 11.11.2008 керував транспортним засобом "Форд Карго", державний номер НОМЕР_1 11.11.2008;

- чи є пригода, яка сталася 11.11.2008 на території Торецького кар'єру Добропільського району Донецької області, наслідком неправомірних дій водія автомобіля марки "Форд Карго", державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_8, який керував зазначеним транспортним засобом, та його власника - приватного підприємця ОСОБА_2

18.07.2012 до господарського суд Донецької області повернулись матеріали справи № 5006/17/16/2012 з Добропольської міжрайонної прокуратури.

Добропольською міжрайонною прокуратурою було проведено перевірку наявності в діях ПП ОСОБА_2 та посадових осіб ЗАТ "Виробниче об'єднання "Донбасекскавація" ознак злочинів, передбачених ст.ст. 172, 272 Кримінального кодексу України, за результатами якої винесено постанову від 04.07.2012 про відмову в порушенні кримінальної справи.

Пунктом 319 Правил безпеки при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці №54 від 31.05.1994 (далі - Правила), встановлено, що разовий заїзд у кар'єр автомобілів, тракторів, тягачів, навантажувальних та підйомних машин і іншого виду транспорту, який належить іншим підприємствам і організаціям, допускається тільки з дозволу адміністрації кар'єру після обов'язкового інструктажу водія або машиніста з записом у спеціальному журналі. Інструктування з охорони праці водіїв транспортних засобів, працюючих в кар'єрі, проводиться адміністрацією кар'єру спільно з адміністрацією автогосподарства і після практичного ознайомлення з маршрутами руху водіям повинні видаватися посвідчення на право роботи у кар'єрі.

В матеріалах справи міститься посвідчення НОМЕР_4, видане ОСОБА_1 в тому, що він пройшов інструктаж з техніки безпеки при роботі в кар'єрі, ознайомлений зі схемою безпечного руху по кар'єру. Проте, вказане посвідчення не містить відомостей про те, в якому саме кар'єрі має право працювати ОСОБА_1 Крім того, посвідчення містить печатку ЗАТ "Огнеупорнеруд", в той час як з матеріалів справи вбачається, що генеральним підрядником на роботи в кар'єрі Торецький є ПрАТ "Донбасекскавація", а отже, саме вказана юридична особа відповідає за організацію робіт в кар'єрі і видає водіям відповідні посвідчення на роботу в кар'єрі Торецький.

Посвідчення НОМЕР_4 не може вважатися належним доказом проходження водієм ОСОБА_1 інструктажу з охорони праці та допуску до робіт саме в кар'єрі Торецький.

Крім того, територіальним управлінням Держгірпромнагляду по Донецькій області було видано припис № 120/08 від 12.11.2008 директору Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Донкерампросировина", відповідно до якого під час проведення перевірки стану охорони праці на Торецькому кар'єрі виявлено порушення, а саме робота автотранспорту (автомобіля "Ford Cargo", державний номер НОМЕР_1), який не передбачено проектом та паспортом забою. Цим же приписом заборонено використання автотранспорту, який не передбачено проектом.

При проведенні прокурорської перевірки встановлено, що робота автомобіля "Ford Cargo", державний номер НОМЕР_1, на Торецькому кар'єрі не передбачена проектом розробки кар'єру, а водій ОСОБА_1 не отримував дозволу на роботу у кар'єрі та не проходив обов'язкового інструктажу водія з внесенням запису до відповідного журналу. Вказані факти матеріалами справи не спростовуються.

Таким чином, автомобіль "Ford Cargo", державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 знаходився у Торецькому кар'єрі без належного дозволу, з порушенням вимог зазначених Правил.

Як вбачається з вищезазначеної постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, перевіркою встановлено, що безпосередньою причиною дорожньо-транспортної пригоди стала неуважність водія ОСОБА_3, а також водія ОСОБА_1

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.10.2012 у справі №5006/17/16/2012 призначено судову автототехнічну експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

Висновком судової автотехнічної експертизи № 5544 від 14.12.2012 встановлено, що в умовах даної дорожньо-транспортної пригоди фактичні дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п. 10.9 Правил Дорожнього руху України та знаходились в причинному зв'язку з настанням події дорожньо-транспортної пригоди. Водій ОСОБА_3 перед початком руху заднім ходом зобов'язаний був переконатися у відсутності перешкод позаду автомобіля.

Суд враховує, що під час проведення перевірки органами прокуратури оцінювались обставини справи в сукупності, в той час як експертом при проведенні автотехнічної експертизи не розглядалось питання правомірності знаходження автомобіля "Ford Cargo" під керуванням водія ОСОБА_1 на території Торецького кар'єру.

Тому згідно з ч. 5 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта в цій частині оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

З матеріалів справи, вбачається, що у виникненні дорожньо-транспортної пригоди є винними всі 2 учасника ДТП - водій транспортного засобу "Белаз-7522" ОСОБА_3 та водій автомобіля "Ford Cargo" ОСОБА_1, оскільки автомобіль "Ford Cargo", державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 знаходився у кар'єрі Торецький без дозволу адміністрації кар'єру, а безпосередньою причиною дорожньо-транспортної пригоди стала неуважність водія ОСОБА_3, а також водія ОСОБА_1

Таким чином, матеріалами справи не підтверджується, що автомобіль "Ford Cargo", державний номер НОМЕР_1 пошкоджено на заявлену до стягнення суму у розмірі 329 100,46 грн. лише в результаті неправомірних дій працівника відповідача - водія транспортного засобу "Белаз-7522" ОСОБА_3

Встановлені в ході розгляду справи обставини унеможливлюють виокремлення (встановлення) єдиної особи, дії якої перебували у причинно-наслідковому зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, а також встановлення ступеня вини водіїв - учасників дорожньо-транспортної пригоди.

Посилання відповідача на те, що водій ОСОБА_1 не перебував у офіційних трудових відносинах з ОСОБА_2 судом не приймається з огляду на наступне.

Статтею 24 1 Кодексу законів про працю України (в редакції чинній станом на час укладення трудового договору) встановлено, що у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України..

Трудовий договір № 05150800557 від 06.11.2008, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зареєстровано Добропільським міським центром зайнятості 12.11.2008, тобто строк, встановлений законодавством для реєстрації трудового договору, пропущений не був.

Твердження відповідача, що наказ № 5 від 01.11.2008 про прийняття на роботу водія ОСОБА_1 та трудовий договір № 05150800557 від 06.11.2008 є підробними та сфальсифікованими, судом не приймається, оскільки є лише припущенням відповідача, а жодних доказів на підтвердження підробки вказаних документів відповідачем суду не надано.

В ході розгляду справи відповідач неодноразово надавав суду заяви про застосування до позовних вимог позовної давності, посилаючись на те, що позивачем пропущено встановлений законом строк для звернення до суду за захистом порушених прав.

Як зазначено в п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

В даному випадку суд дійшов висновку щодо відсутності доведеності факту понесення позивачем витрат у сумі 329 100,46 грн. саме з вини відповідача та про відмову в позові з цих підстав, а тому строк позовної давності за даною вимогою застосовуватись не може.

З огляду на вищевикладені обставини, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судовий збір, у зв'язку з відмовою в позові, покладається на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 29.07.2013.

Головуючий суддя М.В. Сажнева

Суддя К.С. Харакоз

Суддя Ю.В. Бокова