Постанова

від 29.07.2013 по справі 904/2327/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2013 року Справа № 904/2327/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Тищик І.В. (доповідач)

суддів - Лисенко О.М.., Білецької Л.М.

при секретарі - Погорєловій Ю.А.

за участю представників

позивача - Бородій І.О., Чащина Т.М.

відповідача - Казанцев С.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізованого підприємства «Ліфт-1», м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2013р у справі № 904/2327/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізованого підприємства «Ліфт-1», м. Дніпропетровськ

до обслуговуючого кооперативу «Житлово-експлуатаційна компанія «Тополь», м. Дніпропетровськ

про стягнення 178 474,04 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми 178 474,04 грн., у тому числі: 167 074,77 грн. заборгованості за послуги з технічного обслуговування ліфтів, 3 628,05 грн. 3% річних, 278,23 грн. інфляційних втрат та 7 493,04 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2013 року у справі № 904/2327/13 (суддя Петренко Н.Е.) в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості, що утворилася протягом 2012 року, оскільки між сторонами був укладений договір реструктуризації боргу, який є чинним на час розгляду спору.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. При цьому скаржник посилається на розірвання договору про реструктуризацію боргу в односторонньому порядку в зв'язку з не виконанням відповідачем договірних зобов'язань та наявність за позивачем заборгованості за підрядним договором на технічне обслуговування ліфтів № 72 від 30.12.2011 року, яка з урахуванням сплачених сум становить 152 727,69 грн.

Відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу послався на обґрунтованість рішення господарського суду, необґрунтованість і безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 29.07.13р.

В судовому засіданні 29.07.13р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 30.12.2011р. між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-експлуатаційна компанія «Тополь» (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю спеціалізованим підприємством «Ліфт-1» (Підрядник) був укладений договір № 72 про технічне обслуговування ліфтів, відповідно до якого позивач зобов'язався організовувати та виконувати роботи по технічному обслуговуванню ліфтів на об'єктах Замовника, а відповідач - здійснювати оплату останніх на умовах та в строки, передбачені умовами даного договору.

Сторонами були узгоджені всі істотні умови договору, визначено щомісячну вартість робіт та обумовлено порядок розрахунків за виконані роботи, зокрема те, що оплата виконаних робіт здійснюється на підставі двосторонніх актів про обсяги виконаних робіт з зазначенням їх вартості, підписаних сторонами, не пізніше 10 числа наступного місяця з обов'язковим зазначенням в платіжному дорученні періоду, за який виконується оплата.

На виконання зобов'язань за договором протягом 2012 року позивачем були надані відповідачу послуги по технічному обслуговуванню ліфтів на загальну суму 298 348,88 грн., що посвідчується відповідними актами приймання виконаних робіт.

Оплата виконаних робіт відповідачем здійснювалася не в повному обсязі та з порушенням встановлених договором строків. За виконані роботи позивачу фактично було сплачено 131 274,11 грн. Заборгованість за договором № 72 від 30.12.2011 року склала 167 074,77 грн., за стягненням якої позивач звернувся до господарського суду.

Господарським судом в задоволенні позову відмовлено, однак, колегія суддів не погоджується з висновком місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Як підставно дійшов висновку місцевий суд, питання відшкодування заборгованості за договором підряду № 72 від 30.12.2011р. безпосередньо пов'язане з договором про реструктуризацію заборгованості за виконані роботи від 01.10.2012р.

Станом на 01.10.2012р. заборгованість відповідача перед позивачем становила 253 750,08 грн. (у тому числі за договором №72 від 30.12.11р.), на погашення якої сторонами був укладений договір про реструктуризацію заборгованості за виконані роботи з технічного обслуговування ліфтів.

Вказаним договором борг відповідача у сумі 253 750,08 грн. було реструктуризовано, а саме, обумовлено щомісячне погашення заборгованості рівномірними частками терміном до липня 2015 року.

Згідно з положеннями ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

З зазначеною нормою кореспондуються приписи ст.188 Господарського кодексу України, відповідно до якої зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Наразі пунктом 3 договору про реструктуризацію заборгованості передбачено право позивача розірвати цей договір при невиконанні боржником своїх обов'язків за цим договором.

Відтак, одностороннє розірвання договору про реструктуризацію боргу від 01.10.2012р. не суперечить ні нормам чинного законодавства, ні умовам укладеного сторонами договору. При цьому сторони не обмежили позивача у способі та формі, в яких може бути розірваний спірний договір.

Про розірвання договору про реструктуризацію боргу позивач повідомив відповідача листом № 45/02/13 від 26.02.2013р., факт отримання даного листа відповідачем підтверджується матеріалами справи.

Дії позивача з одностороннього розірвання договору відповідачем в установленому порядку оскаржені не були, заперечення з даного приводу не надавалися. Дані обставини свідчать про те, що розірвання зазначеного договору було прийнято відповідачем без заперечень і на час розгляду даної справи договір про реструктуризацію заборгованості припинив свою дію.

Твердження відповідача про те, що чинність договору про реструктуризацію боргу підтверджується тим, що відповідач виконував та виконує свої договірні зобов'язання за вказаним договором не приймається колегією суддів, оскільки вказані дії відповідача не є визначальними в даному випадку.

Колегія суддів, констатуючи факт розірвання договору про реструктуризацію боргу, не входить в обговорення підстав для його одностороннього розірвання, оскільки останні не являються предметом даного спору.

Таким чином, у відповідача відсутні зобов'язання за договором про реструктуризацію боргу від 01.10.2012 року та наявні зобов'язання за договором підряду № 72 від 30.12.2011р.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ч.1 п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем зобов'язання по оплаті отриманого товару в повному обсязі у встановлений строк виконані не були, що посвідчується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, на час розгляду апеляційної скарги заборгованість становить 152 727,69 грн., відтак позовні вимоги підлягають задоволенню в зазначеній сумі.

Пунктом 5.3 підрядного договору сторони погодили відповідальність за порушення термінів оплати виконаних робіт у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

З урахуванням приписів ст.ст. 546, 549, ч.1 ст.612, 625 ЦК України, ст.ст.230-232 ГК України, а також встановленого судом факту наявності заборгованості відповідача за виконані роботи в сумі 167 074,77 грн. станом на момент подання позову, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі, що не перевищує подвійну облікову ставку НБУ від суми неоплати за кожний день прострочення у розмірі 7 493,04 грн., 278,23 грн. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 3 628,05 грн. за період з лютого 2012р. по лютий 2013р.

За вказаних обставин місцевий суд помилково дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача спірної суми.

З огляду на невідповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги відповідача про скасування оспорюваного рішення являються обґрунтованими і підлягають задоволенню. Витрати по сплаті судового збору (у тому числі, за перегляд судового рішення апеляційною інстанцією) покладаються на відповідача на підставі ст.49 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізованого підприємства «Ліфт-1» задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2013р у справі № 904/2327/13 скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-експлуатаційна компанія «Тополь» (49041, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-3, буд.22, кв.37, код ЄДРПОУ 23367565) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізованого підприємства «Ліфт-1» (49041, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-3, буд.9-а, код ЄДРПОУ 32293660) 152 727,69 грн. основного боргу, 278,23 грн. інфляційних втрат, 3 628,05 грн. 3% річних та 5 533, 45 грн. витрат по сплаті судових збору.

В решті позову відмовити.

Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий І.В. Тищик

Судді: О.М.Лисенко

Л.М.Білецька