Рішення

від 30.07.2013 по справі 927/906/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м.Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

30 липня 2013 року Справа № 927/906/13

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик",

юридична адреса: вул. Озерянівська, 2, м. Горлівка, Донецька область, 84601

поштова адреса: вул. Квітнева, 17, с. Новий Білоус, Чернігівський район, Чернігівська область, 14026

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "Ресторс",

проспект Миру, 45-А, м. Чернігів, 14005

Предмет спору: про стягнення 29891,08 грн.

Суддя Л.М.Лавриненко

Представники сторін:

Від позивача: Скорик М.О., довіреність від 31.12.2012 року, представник

Від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 22993 грн. 14 коп. боргу за поставлений товар та 6897 грн. 94 коп. штрафу за неналежне виконання зобов"язань, згідно Договору поставки № 1269 від 16.05.2012 року.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 23080143 від 18.07.2013 року, але повноважного представника в судове засідання не направив, документів, витребуваних ухвалою суду від 17.07.2013 року суду не надав.

Заяв та клопотань від відповідача на час слухання справи до суду не надходило.

Представник позивача в судовому засіданні надав письмове клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Від представника позивача до початку розгляду справи надійшла письмова заява про зменшення позовних вимог на суму 13000,00 грн. основного боргу у зв"язку з оплатою відповідачем вказаної суми, що підтверджується платіжними дорученнями № 336 від 19.07.2013 року на суму 5000,00 грн. та № 349 від 25.07.2013 р. на суму 8000,00 грн., доданими позивачем до матеріалів справи.

Крім того, позивачем була надана та залучена до матеріалів справи копія платіжного доручення № 291 від 04.06.2013 р. на суму 5000,00 грн. з яких, як повідомив позивач, 1666,68 грн. були враховані в оплату товару по спірній накладній від 12.03.2013 р. на суму 2164,80 грн., у зв»язку з чим станом на дату подачі позову борг по такій накладній складав 498,12 грн. (решта 3333,32 грн. були враховані в оплату товару, отриманого по іншій видатковій накладній від 25.01.2013 р. на суму 5129,64 грн. та яка не є предметом розгляду по даному спору).

Представником позивача в судовому засіданні була подана також письмова заява про зменшення позовних вимог на суму штрафу в розмірі 6897,94 грн.

Заява позивача про зменшення позовних вимог на суму 13000,00 грн. основного боргу та заява позивача про зменшення позовних вимог на суму штрафу в розмірі 6897,94 грн. прийняті судом, оскільки це не протирічить діючому законодавству та не зачіпає нічиї охоронювані законом інтереси, а також є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 30.07.2013 р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача виклала позовні вимоги.

В судовому засіданні судом було здійснено огляд оригіналів: договору поставки № 1269 від 16.05.2012 р.; видаткових накладних № 4386/4152 від 19.01.2013 р., № 4306/4131 від 19.01.2013 р., № 5784/5748 від 25.01.2013 р., № 8235/8186 від 06.02.2013 р., № 12312/12184 від 22.02.2013 р., № 12122/12026 від 22.02.2013 р., № 15945/15699 від 12.03.2013 р., № 15951/15703 від 12.03.2013 р., № 19031/18774 від 23.03.2013 р., № 19032/18775 від 23.03.2013 р., № 23156/23143 від 12.04.2013 р., № 25672/25469 від 20.04.2013 р., № 31930/31745 від 17.05.2013 р., № 31931/31747 від 17.05.2013 р.; податкових накладних № 5770 від 25.01.2013 р., № 887 від 06.02.2013 р., № 4983 від 22.02.2013 р., № 4822 від 22.02.2013 р., № 2117 від 12.03.2013 р., № 2121 від 12.03.2013 р., № 5160 від 23.03.2013 р., № 5161 від 23.03.2013 р., № 2798 від 12.04.2013 р., № 5143 від 20.04.2013 р., № 3703 від 17.05.2013 р., № 3705 від 17.05.2013 р.

Ухвалою суду від 17.07.2013 року, сторони були повідомлені, що не з'явлення в судове засідання повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

Приймаючи до уваги, що позивачем були зменшені позовні вимоги на суму основного боргу в розмірі 13000,00 грн. та на суму штрафу в розмірі 6897,94 грн., суд розглядає справу з урахуванням поданих позивачем заяв про зменшення позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

16.05.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ресторс" (покупець) було укладено договір поставки № 1269, відповідно до п. 1.1. якого постачальник (позивач) взяв на себе зобов'язання передати у власність покупця алкогольні напої (товар), а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору.

За юридичною природою вказаний договір є договором поставки.

Відповідно до п.2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 3.1. договору поставки, постачання товару здійснюється силами та за рахунок постачальника на умовах DDP відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів „Інкотермс" (в редакції 2000р.). Сторони можуть визначити інші умови постачання товару, при узгодженні замовлення на товар.

Пунктом 4.1. договору сторони передбачили, що найменування, кількість, асортимент товару визначається покупцем у замовленні та зазначається постачальником у видатковій накладній на товар.

Згідно п.п.5.1.- 5.3. договору, ціна на товар визначена у Прайс-листі постачальника, який діє на момент здійснення покупцем замовлення. Ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар. Загальна сума договору дорівнює загальній вартості товару, який постачальник поставив покупцю впродовж всього строку дії даного договору згідно видаткових накладних на товар.

На виконання умов договору поставки № 1269 від 16.05.2012 року, позивачем (постачальником) було поставлено відповідачу (покупцю) товар на загальну суму 24659 грн. 82 коп., що підтверджується видатковими накладними № 4386/4152 від 19.01.2013 р. на суму 3431,28 грн., № 4306/4131 від 19.01.2013 р. на суму 1170,06 грн., № 5784/5748 від 25.01.2013 р. на суму 507,54 грн., № 8235/8186 від 06.02.2013 р. на суму 2077,38 грн., № 12312/12184 від 22.02.2013 р. на суму 532,80 грн., № 12122/12026 від 22.02.2013 р. на суму 446,64 грн., № 15945/15699 від 12.03.2013 р. на суму 2164,80 грн., № 15951/15703 від 12.03.2013 р. на суму 1518,84 грн., № 19031/18774 від 23.03.2013 р. на суму 2432,70 грн., № 19032/18775 від 23.03.2013 р. на суму 1970,52 грн., № 23156/23143 від 12.04.2013 р. на суму 2193,78 грн., № 25672/25469 від 20.04.2013 р. на суму 2051,40 грн., № 31930/31745 від 17.05.2013 р. на суму 2750,04 грн., № 31931/31747 від 17.05.2013 р. на суму 1412,04 грн., які підписані сторонами та скріплені печатками сторін, а також податковими накладними № 5770 від 25.01.2013 р., № 887 від 06.02.2013 р., № 4983 від 22.02.2013 р., № 4822 від 22.02.2013 р., № 2117 від 12.03.2013 р., № 2121 від 12.03.2013 р., № 5160 від 23.03.2013 р., № 5161 від 23.03.2013 р., № 2798 від 12.04.2013 р., № 5143 від 20.04.2013 р., № 3703 від 17.05.2013 р., № 3705 від 17.05.2013 р. копії яких містяться в матеріалах справи, а в судовому засіданні було здійснено огляд оригіналів.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 6.1. зазначеного договору, розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 45 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін -шляхом попередньої оплати.

Таким чином, по видатковим накладним № 4386/4152 від 19.01.2013 р. на суму 3431,28 грн. та № 4306/4131 від 19.01.2013 р. на суму 1170,06 грн. відповідач зобов"язаний був розрахуватись в строк до 05.03.2013 року включно; по видатковій накладній № 5784/5748 від 25.01.2013 р. на суму 507,54 грн. - до 11.03.2013 року включно; по видатковій накладній № 8235/8186 від 06.02.2013 р. на суму 2077,38 грн. -до 25.03.2013 року включно; по видатковим накладним № 12312/12184 від 22.02.2013 р. на суму 532,80 грн. та № 12122/12026 від 22.02.2013 р. на суму 446,64 грн. -до 08.04.2013 року включно; по видатковим накладним № 15945/15699 від 12.03.2013 р. на суму 2164,80 грн. та № 15951/15703 від 12.03.2013 р. на суму 1518,84 грн. - до 26.04.2013 р. включно; по видатковим накладним № 19031/18774 від 23.03.2013 р. на суму 2432,70 грн. та № 19032/18775 від 23.03.2013 р. на суму 1970,52 грн. - до 07.05.2013 р. включно; по видатковій накладній № 23156/23143 від 12.04.2013 р. на суму 2193,78 грн. - до 27.05.2013 р. включно; по видатковій накладній № 25672/25469 від 20.04.2013 р. на суму 2051,40 грн. - до 04.06.2013 р. включно; по видатковим накладним № 31930/31745 від 17.05.2013 р. на суму 2750,04 грн. та № 31931/31747 від 17.05.2013 р. на суму 1412,04 грн. - до 01.07.2013 р. включно.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов'язання не виконав і за отриманий товар розрахувався частково: згідно платіжного доручення № 291 від 04.06.2013 року на суму 5000,00 грн. з яких 1666,68 грн. були враховані в оплату товару по спірній накладній від 12.03.2013 р. на суму 2164,80 грн., а також згідно платіжного доручення № 336 від 19.07.2012 року сплачено 5000 грн. 00 коп., згідно платіжного доручення № 349 від 25.07.2013 р. сплачено 8000,00 грн. Всього покупцем (відповідачем) здійснено оплату по спірним накладним на загальну суму 14666 грн. 68 коп.

З урахуванням здійснених відповідачем оплат, заборгованість за поставлений товар на дату розгляду справи становить 9993 грн. 14 коп.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно в повній сумі не розрахувався та позовні вимоги не оспорив, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 9993,14 грн. боргу.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1720 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст. 173, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 530, 626, 712, 629 Цивільного кодексу України, ст. 4 Закону України „Про судовий збір", ст.ст. 22, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторс", проспект Миру, 45-А, м. Чернігів, 14005 (код ЄДРПОУ 38179545, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик", юридична адреса: вул. Озерянівська, 2, м. Горлівка, Донецька область, 84601; поштова адреса: вул. Квітнева, 17, с. Новий Білоус, Чернігівський район, Чернігівська область, 14026 (р/р 26006300277029 в ПАТ „Надра", МФО 380764, код ЄДРПОУ 35871504) 9993,14 грн. боргу та 1720 грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 31.07.2013 року.

Суддя Л.М.Лавриненко