Рішення

від 10.07.2013 по справі 297/1203/13-ц

БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 297/1203/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2013 року м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого Гецко Ю. Ю., за участю секретаря Ердевдій І. С., з участю представника позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Берегово справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земелльною ділянкою шляхом знесення будівлі,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що своїм розташуванням сарай відповідача порушує його право власності на належну йому земельну ділянку та перешкоджає останньому реалізувати будівлі і споруди на належній йому земельній ділянці. Внаслідок здійснення відповідачем самочинного будівництва, позивач позбавлений можливості виконати будівельні роботи з добудови до своєї квартири закритої веранди та гаражу.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити із підстав наведених у позові.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що вони, купили свою квартиру АДРЕСА_1 набагато раніше за позивача і спірний сарай там вже стояв, тому вони рахують, що він, незалежно від того що являється власником земельної ділянки, не має ніяких прав на даний сарай.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.

23 жовтня 2003 року на підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 2-5098, позивач отримав у подарунок квартиру АДРЕСА_2.

Рішенням двадцять першої сесії Берегівської міської ради Закарпатської області IV скликання від 27 серпня 2004 року № 584 позивачу передано у власність земельну ділянку площею 0,0181 га за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

На підставі вказаного рішення Берегівською міською радою Закарпатської області видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 052044 від 06 грудня 2004 року (кадастровий номер земельної ділянки: 2110200000:01:003:0018).

Після проведення реконструкції та добудови 04 вересня 2007 року виконавчим комітетом Берегівської міської ради Закарпатської області видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САВ № 429774 на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

Рішенням виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області від 28 липня 2009 року № 270 із змінами, внесеними рішенням виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області від 04 грудня 2009 року № 416, позивачу надано дозвіл на будівництво добудови до квартири АДРЕСА_3

16 грудня 2009 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області надано дозвіл на виконання будівельних робіт № 2385 з добудови до квартири АДРЕСА_3

Однак, вищевказані будівельні роботи не можуть бути виконані, оскільки на частині земельної ділянки, яка належить позивачу на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 052044 від 06 грудня 2004 року, власником квартири № 1 є відповідач.

Відповідно до листа виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області від 15 березня 2013 року № Г-1282 позивач має всі необхідні документи на виконання будівельних робіт з добудови до квартири АДРЕСА_3, однак не вирішено питання щодо знесення господарської будівлі (Сараю), збудованого ОСОБА_3, який відмовляється добровільно знести її.

Згідно з частинами першою, другої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 4 постанови від 30 березня 2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» вказує, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Під наданням земельної ділянки слід розуміти рішення компетентного органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів із фізичною чи юридичною особою. Не може вважатися наданням земельної ділянки лише рішення компетентного органу влади про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або для розробки проекту забудови.

До аналогічної думки у своєму рішенні висловив і Верховний Суд України в ухвалі від 26 жовтня 2011 року в справі № 6-49870св10.

Розміщення вказаної господарської будівлі на земельній ділянці позивача створює перешкоди у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Виходячи зі змісту частин другої, третьої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.

Стаття 321 ЦК України закріплює принцип непорушності права власності, вказуючи, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В свою чергу частина перша статті 391 ЦК України передбачає право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Водночас, згідно з приписами статей 16, 386, 391 ЦК України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право, в тому числі шляхом знесення будівлі у разі порушення прав власника і неможливості усунення цих порушень іншим способом.

На підставі вищевикладеного, відповідно до статей 16, 321, 376, 386, 391 Цивільного кодексу України, статей 90, 152 Земельного кодексу України, керуючись 3, 6, 8, 10, 11, 15, 57-60, 61, 62, 64, 118, 119,120, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

рішив:

Позовну заяву задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер земельної ділянки: 2110200000:01:003:0076), яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САЕ № 876457, шляхом знесення самочинно збудованої господарської будівлі (сараю) на вказаній земельній ділянці.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 114,70 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

З повним текстом рішення сторони зможуть ознайомитися 10 липня 2013 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Гецко Ю. Ю.