Постанова

від 29.07.2013 по справі 812/5787/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 липня 2013 року Справа № 812/5787/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Прудника С.В..

при секретарі: Якимчук В.В.,

за участю:

представника позивача: Комарова Д.В.,

представника відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з обмеженою відповдільністю «Латифа» про стягнення заборгованості в розмірі 137 611, 63 грн., -

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з обмеженою відповдільністю «Латифа» про стягнення заборгованості в розмірі 137 611, 63 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Товариство з обмеженою відповдільністю «Латифа» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 10.11.2009 року. На обліку у ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області знаходиться з 11.11.2009 року.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань у відповідача станом на 17.06.2013 року утворився податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість на загальну суму 137 611, 63 грн.

Згідно розрахунку пені, обчисленої на виявлені органом ДПС суми заниження податкових зобов'язань з ПДВ по ТОВ «Латифа» сума заниження податкового зобов'язання, на яку нараховується пеня, складає 2554569 грн., облікова ставка НБУ - 7, 75 %, дата початку нарахування пені 30.07.2011 року, кількість календарних днів заниження податкового зобов'язання - 212 днів, тому сума нарахованої пені складає 137611, 63 грн., про що свідчить довідка про суми податкового боргу платника податків на стягнення через розрахунковий рахунок по ТОВ «Латифа» станом на 17.06.2013 року.

У зв'язку з несплатою у встановлені строки податкових зобов'язань ТОВ «Латифа» було направлено податкову вимогу від 04.01.2013 року №42.

На підставі викладено позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповдільністю «Латифа» заборгованість платника податків перед бюджетом у сумі 137 611, 63 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог з огляду на таке.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків.

Згідно статті 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків); під час проведення виїзних перевірок отримувати у платників податків (представників платників податків) копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)), що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу; проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вимагати виготовлення і надання копій первинних документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою), які свідчать про порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та отримувати їх у платників податків у порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Латифа» зареєстровано Виконавчим комітетом Донецької міської ради 27.12.2010 за № 12661070003034434 (а.с. 6).

Відповідно до довідки АА № 291489 з ЄДРПОУ позивач є юридичною особою (а.с. 8).

В судовому засіданні встановлено, що на підставі наказу від 10.11.2011 № 887 з 10.11.2011 по 11.11.2011 проводилась перевірка ТОВ «Латифа». За результатами перевірки ДПІ в Артемівському районі у м Луганську складено акт від 14.11.2011 № 470/23-20/36810950 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Латифа» код за ЄДРПОУ 36810950 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період червень 2011 р. по взаємовідносинам з ПП «Тиссона» (код ЄДРПОУ 37429620 (а.с. 39-56).

На підставі акта перевірки ДПІ в Артемівському районі у м Луганську від 14.11.2011 № 470/23-20/36810950 винесено податкове повідомлення - рішення від 10.01.2012 р. № 0000012320 (а.с. 31)

Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 10.01.2012 № 0000012320 є виявлення під час перевірки наступних порушень ТОВ «Латифа»: п.198.1, п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ на суму 2545710,00 грн.

Вирішуючи справу в межах позовних вимог, суд виходив з наступного.

Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п. 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст.129 Податкового кодексу України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження ).

Відповідно до п. 129.4 ст.129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 ст.129, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження .

Відповідно до п.129.5 ст.129 Податкового кодексу України зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В податковому повідомленні-рішенні, форма якого затверджена Наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 985, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 30.12.2010р. № 1440/18735 зазначено, що у разі виявлення органом державної податкової служби заниження податкового зобов'язання, на суму такого зобов'язання , нарахованого у цьому податковому повідомленні-рішенні, та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) у день настання строку погашення цього податкового зобов'язання буде здійснено нарахування пені.

Порядок нарахування та погашення пені визначено Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою наказом ДПА України від 17.12.2010 № 953, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2010 № 1350/18645 .

Статтею 58 Податкового кодексу України передбачено винесення податкового повідомлення-рішення, а саме підстави, зміст, порядок його надсилання.

Відповідно до п. 58.2 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, зазначена норма права не передбачає нарахування пені податковим повідомленням-рішенням, тобто нарахування пені здійснюється без винесення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.1 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу ТОВ «Латифа» була надіслана податкова вимога від 04.01.2013 №42, яку позивач не отримав, що підтверджується конвертом з доданою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.10).

У зв'язку з тим, що позивачем під час перевірки виявлені порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме заниження податкового зобов'язання, податковий орган правомірно нарахував пеню відповідно до вимог п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст.129 Податкового кодексу України.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000012320 від 10.01.2012., яке вручено 17.02.2012, граничний строк сплати - 27.02.2012 року, до якого і була нарахована пеня.

Згідно розрахунку пені, обчисленої на виявлені органом ДПС суми заниження податкових зобов'язань з ПДВ по ТОВ «Латифа» сума заниження податкового зобов'язання, на яку нараховується пеня, складає 2554569 грн., облікова ставка НБУ - 7, 75 %, дата початку нарахування пені 30.07.2011 року, кількість календарних днів заниження податкового зобов'язання - 212 днів, тому сума нарахованої пені складає 137611, 63 грн., про що свідчить довідка про суми податкового боргу платника податків на стягнення через розрахунковий рахунок по ТОВ «Латифа» станом на 17.06.2013 року. (а.с. 13).

З огляду на вищенаведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не

передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з обмеженою відповдільністю «Латифа» про стягнення заборгованості в розмірі 137 611, 63 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Латифа», ідентифікаційний код 36810950, заборгованість платника податків перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 137611, 63 грн. (сто тридцять сім тисяч шістсот одинадцять гривень 63 копійки) з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, код платежу 14010100, р/р 31110029700003; утримувач УДКСУ у м. Луганську ГУ ДКСУ у Луганській області, код отримувача 24046582, банк ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 29 липня 2013 року.

Суддя С.В. Прудник