Постанова

від 25.07.2013 по справі 921/138/13-г

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2013 р. Справа № 921/138/13-г

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Малех І. Б.

суддів Желіка М. Б. Кузя В. Л.

при секретарі судового засідання М. Кришталь

за участю представників:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Тернопільбудінвестзамовник"

на рішення господарського суду Тернопільської області від 25.03.2013 року

у справі № 921/138/13-г

за позовом Приватного підприємства "Магніт", пров. 3-й Транзитний, 54, м. Житомир

до відповідача Комунального підприємства "Тернопільбудінвестзамовник", вул. Опільського, 6, м. Тернопіль

про cтягнення 17 195,90 грн. заборгованості, з яких: 15 348 грн. - основний борг, 850,28 грн. - інфляційні нарахування, 997,62 грн. - три відсотки річних

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Тернопільської області від 25.03.2013 року у справі № 921/138/13-г позов Приватного підприємства "Магніт" до Комунального підприємства "Тернопільбудінвестзамовник" про cтягнення 17 195,90 грн. заборгованості, з яких: 15 348 грн. - основний борг, 850,28 грн. - інфляційні нарахування, 997,62 грн. - три відсотки річних задоволено. Стягнуто з комунального підприємства "Тернопільбудінвестзамовник" (вул. Опільського, 6, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14055223) на користь приватного підприємства "Магніт" (пров. 3-й Транзитний, 54, м. Житомир, ідентифікаційний код 13553404) 15 348 (п'ятнадцять тисяч триста сорок вісім) грн. боргу; 997 (дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 62 коп. 3% річних; 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 28 коп. інфляційних втрат; 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Не погоджуючись з даним рішенням відповідач, КП "Тернопільбудінвестзамовник", подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Тернопільської області від 25.03.2013 року у справі № 921/138/13-г скасувати в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити ПП «Магніт» у задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних. При цьому, апелянт вказує, що суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення не звернув уваги на те, що в розрахунку боргу КП "Тернопільбудінвестзамовник" допущено помилки. Відтак, апелянт вважає, що інфляційне збільшення суми боргу становить 844, 14 грн., а сума 3% річних становить 999, 09 грн.

В свою чергу представник позивача подав відзив, в якому вказав, що заявник апеляційної скарги не скористався своїми правами на захист та не подав заперечень або спростувань позовних вимог. Відтак, просить залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники сторін в жодне з судових засідань не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання. Від представника позивача надійшло клопотання № 135 від 18.07.2013 року, яким позивач просив розглянути справу по суті за наявними документами, без участі їх представника.

Розглянувши наявні в справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та відзиві на неї, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід частково скасувати, а апеляційну скаргу КП "Тернопільбудінвестзамовник" частково задоволити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.08.2010 р. між комунальним підприємством "Тернопільбудінвестзамовник" Тернопільської міської ради (надалі замовник) та приватним підприємством "Магніт" (надалі виконавець) укладений Договір на виконання монтажних і пусконалагоджувальних робіт №100809 (надалі договір), за яким замовник доручає і зобов'язується оплатити, а виконавець зобов'язується виконати монтаж та пусконалагоджувальні роботи пасажирського ліфта в/п 400 кг на 9 зупинок в м. Тернополі (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, вартість робіт по договору за твердою договірною ціною становить 36 666 грн. за монтажні роботи та 15 348 грн. за пусконалагоджувальні роботи, а разом 52 014 грн., в т.ч. 8 669 грн. ПДВ.

Замовник перераховує виконавцю аванс в розмірі 20 000 грн. не пізніше як за три дні до передачі будівельної готовності, а остаточну вартість виконаних робіт сплачує на протязі 15-ти банківських днів після підписання акту прийому виконаних робіт (п.п. 3.2., 3.3. договору).

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Зі змісту вищенаведеного слідує, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору підряду, за яким у відповідності до ст. 837 Цивільного кодексу України одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст.ст. 843, 846 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, а також строки виконання роботи або її окремих етапів.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 854 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За наслідками виконання позивачем пусконалагоджувальних робіт пасажирського ліфта в/п 400 кг на 9 зупинок в м. Тернополі, сторонами підписаний акт приймання виконаних підрядних робіт №100809-2 за вересень 2010 року на суму 15 348 грн. та довідку про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року, якою погоджено ціну - 15 348 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, оплата за наведеним вище актом відповідачем не проведена. Позивачем представлено лише докази оплати монтажних робіт, здійснених згідно договору №100809 від 09.08.2010 р., а саме копії банківських виписок за 13.10.2010 р. в розмірі 10 650,40 грн., 31.08.2010 р. в розмірі 20 000 грн. та 25.10.2010 р. в розмірі 6 000 грн.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Таким чином, всупереч умов договору та вимог діючого законодавства, свої зобов'язання по оплаті вартості виконаних пусконалагоджувальних робіт пасажирського ліфта в/п 400 кг на 9 зупинок в м. Тернополі відповідач не виконав, а відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку визнавши вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі 15 348 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на суму боргу - 15 348 грн. за період з листопада 2010 року по грудень 2012 рік нараховано інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 850,28 грн. та за період з 01.11.2010 р. по 31.12.2012 р. 997,62 грн. 3 % річних. Розглянувши представлені розрахунки 3% річних та інфляційних нарахувань, суд першої інстанції визнав їх вірними, та а вимоги щодо їх стягнення такими, що підлягають задоволенню.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції.

Як вбачається зі змісту рішення господарського суду Тернопільської області від 25.03.13 року з КП «Тернопільбудінвестзамовник» за невчасне виконання зобов'язань за договором стягнуто 850, 28 грн. інфляційних втрат та за період з 01.11.2010 р. по 31.12.2012 р. 997,62 грн. 3 % річних. Однак, господарський суд Тернопільської області не звернув уваги на допущені помилки в розрахунках, які надав позивач. Так, провівши перевірку розрахунків, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що інфляційне збільшення суми боргу за період з листопада 2010 року по грудень 2012 року становить 844,14 грн., тобто на 6,14 грн. менше ніж заявлено позивачем. Щодо розрахунку суми 3% річних, апелянт дійшов вірного висновку, про його заниження, та вірно вказав, що сума 3% річних за період з 01.11.2010 року по 31.12.2012 року становить 999,09 грн., в той час як позивачем була заявлена сума 997, 62 грн., однак, слід зазначити, що в даній частині апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.

Отже, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про скасування рішення господарського суду Тернопільської області від 25.03.2013 року у справі № 921/138/13-г в частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат та прийняття в цій частині нового рішення, яким стягнути з комунального підприємства "Тернопільбудінвестзамовник" на користь приватного підприємства "Магніт" 844,14 грн. інфляційних втрат.

Окрім цього, Львівський апеляційний господарський суд у відповідності з положеннями ст.ст. 49, 105 ГПК України здійснює перерозподіл судових витрат у цій справі, відповідно до задоволених вимог апеляційної скарги. Отже, з позивача слід стягнути на користь відповідача суму в розмірі 2,86 грн. за подання апеляційної скарги, яка є пропорційною до задоволених вимог апеляційної скарги, оскільки судом апеляційної інстанції було зменшено стягнення інфляційних втрат на 6,14 грн. Також, позивач, відповідно до пропорційно задоволених вимог, повинен сплатити 0,61 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, відтак, відповідач повинен відшкодувати позивачу 1 719, 89 грн. за розгляд справи в господарському суді Тернопільської області.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Тернопільбудінвестзамовник" задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 25.03.2013 року у справі № 921/138/13-г скасувати в частині стягнення інфляційних втрат.

3. В цій частині прийняте нове рішення, яким стягнути з комунального підприємства "Тернопільбудінвестзамовник" (вул. Опільського, 6, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14055223) на користь приватного підприємства "Магніт" (пров. 3-й Транзитний, 54, м. Житомир, ідентифікаційний код 13553404) 844,14 грн. інфляційних втрат.

4. В решті рішення господарського суду Тернопільської області від 25.03.2013 року у справі № 921/138/13-г залишити без змін.

5. Стягнути з комунального підприємства "Тернопільбудінвестзамовник" (вул. Опільського, 6, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14055223) на користь приватного підприємства "Магніт" (пров. 3-й Транзитний, 54, м. Житомир, ідентифікаційний код 13553404) 1 719, 89 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

6. Стягнути з приватного підприємства "Магніт" (пров. 3-й Транзитний, 54, м. Житомир, ідентифікаційний код 13553404) на користь комунального підприємства "Тернопільбудінвестзамовник" (вул. Опільського, 6, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14055223) 2,86 грн. в повернення судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

8. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 31.07.2013 р.

Головуючий суддя Малех І. Б.

Суддя Желік М. Б.

Суддя Кузь В. Л.