Рішення

від 19.07.2013 по справі 642/3221/13-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

"19" липня 2013 р.

Справа №642 /3221/13-ц

Провадження № 2/642/870/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2013року Ленінський районний суд міста Харкова

в складі:головуючого-судді Бегунц А.О.

за участю секретаря: Оріховській Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «ВЕСС Україна" про визнання договору здійсненим з використанням нечесної підприємницької діяльності, визнання договору недійсним та стягнення коштів, -

ВС Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ "ВЕСС Україна" в обґрунтування якого зазначає, що між ним та відповідачем 25.01.2007 року укладено Угоду №003292 (далі - Угода), за умовами якої відповідач зобов'язувався надати йому послуги, спрямовані на придбання легкового автомобіля "ДеуСенс" вартістю 41335,00 грн. На виконання своїх зобов'язань він сплатив більше половини вартості автомобіля - 22418,47 грн., але сам автомобіль не отримав. Зважаючи на неможливість більше здійснювати платежі за Угодою ним 09.06.2008 року було подано на ім'я директора ТОВ "ВЕСС Україна" відповідну заяву про розірвання Угоди та вимогу повернути сплачені ним грошові кошти, але до цього часу позивач коштів від відповідача не отримав. Позивач вважає, що вказана Угода не відповідає вимогам ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів", якою заборонена нечесна підприємницька практика, яка вводить споживача в оману, зокрема така, як утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем. Крім того, угода не відповідає вимогам п. 4 ч. 3, ч. 4ст. 18 цього Закону, оскільки містить несправедливі умови договору щодо його розірвання за бажанням клієнта з утриманням із клієнта штрафу, вступного внеску, адміністративних витрат, страхового внеску, але не містить будь-яких негативних наслідків для самого ТОВ "ВЕСС Україна", за нею не передбачається одержання автомобіля, а лише права на його отримання при дотриманні передбачених Угодою процедур і таке рішення відповідач приймає на власний розсуд. Угода не містить жодних строків отримання автомобіля позивачем та не передбачає будь-якої відповідальності відповідача за неналежне виконання умов Угоди. Крім того, відповідач не є фінансовою установою і не може надавати кредити. При укладанні договору відповідач не мав на меті надання йому позики, а лише бажав забрати для власних потреб внесені ним грошові кошти, та продовжувати одержувати їх на протязі невизначеного строку, не маючи на меті надання йому будь-якої послуги. Виходячи з цього, позивач просив визнати Угоду №003292 від 25.01.2007 року, укладену між ним та відповідачем такою, що здійснена з використанням нечесної підприємницької практики; визнати Угоду № 003292 від 25.01.2007 року - недійсною; стягнути з ТОВ "ВЕСС Україна" на його користь суму коштів у розмірі 22 418,47 грн. та судові витрати по справі покласти на відповідача.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До канцелярії суду від останнього надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи у разі неявки відповідача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, відповідно дост. 74 ЦПК України , шляхом опублікування оголошення у пресі, про причини неявки суд не повідомив. З письмової згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст.224 ЦПК України .

Суд, вивчивши матеріали справи та давши їм оцінку в сукупності вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом достовірно встановлено, що між сторонами 25 січня 2007 року укладено Угоду №003292, за умовами якої ТОВ"ВЕСС Україна"за рахунок ОСОБА_2 вчиняє певні юридичні дії, спрямовані на придбання легкового автомобіля "ДеуСенс" у групі., зазначеного в додатку №1 до Угоди та на умовах діяльності Програми"Автосоюз", а саме: об'єднання учасників у групи; організацію і проведення Асигнаційних актів надання Права на отримання автомобіля; організацію та створення умов для придбання автомобілів Учасниками; придбання автомобіля на ім'я Учасника та згідно з правилами "Автосоюзу"; підписання договору страхування та інших Угод на ім'я Учасника згідно з правилами діяльності "Автосоюзу"; інші послуги, зазначені в Правилах діяльності "Автосоюзу". /а.с.5-10/

За умовами Угоди основним обов'язком позивача було: оплачувати послуги, що надає відповідач, в формі та обсязі, зазначених у Правилах діяльності "Автосоюзу"; оплачувати витрати відповідача щодо організації та забезпечення діяльності "Автосоюзу", страхування життя позивача, а також страхування автомобіля після його отримання; сплатити повну вартість автомобіля, зазначеного у додатку №1 до цієї Угоди, у розмірі та на умовах, описаних у Правилах діяльності "Автосоюзу".

З метою придбання автомобіля Клієнт системи "Автосоюз"сплачує: вступний внесок у розмірі 3% + ПДВ,що становить 1488,06 грн.; щомісячний чистий внесок (частина вартості автомобіля, за рахунок якого здійснюється його придбання) - 1,19%; щомісячні адміністративні витрати (плата за послуги з формування груп клієнтів системи та за здійснення організаційних дій з визнання автомобіля) - 0,35 %; щомісячний страховий внесок - 0,065%; плату за право на отримання автомобіля (одноразовий платіж, що підлягає сплаті в момент визнання за ним автомобіля) - 2% та страховий внесок автомобіля - 0,5%.Усього, згідно наданих позивачем квитанцій на виконання умов Угоди ОСОБА_2 сплатив 22418,47 грн., що становить більше половини вартості автомобіля, визначеної Угодою. /а.с. 11-17/

Виконання послуг з адміністрування системи полягає в тому, що учасник сплачує передбачені Угодою кошти, а ТОВ "ВЕСС Україна" формує групу учасників, за рахунок чистих внесків яких здійснюється придбання автомобіля (ст. 5 контракту). Учасник не одержує автомобіль, а лише право на отримання ним автомобіля у передбачених угодою процедурах (ст. 7, п. 5.3 Додатку №2), і таке визнання права здійснює ТОВ "ВЕСС Україна" на власний розсуд, право на купівлю мають не всі учасники системи, а тільки ті, які зробили найбільшу кількість внесків та отримали більше балів (ст. 6 Додатку №2).

Угода не містить строків та (або) термінів отримання учасником права на автомобіль, не передбачає будь-якої відповідальності ТОВ "ВЕСС Україна" за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання учасником автомобіля навіть у разі повної оплати його вартості. Натомість Угодою передбачено, що у випадку відмови учасника від Угоди з нього утримується вступний внесок, 10 % штрафу від суми, що підлягає поверненню, але не менше суми двох чистих внесків, не повертаються адміністративні витрати й страховий внесок, повернення коштів відбувається не пізніше 84 місяців з дня підписання Угоди цим учасником.

Як зазначає позивач у своєму позові, зважаючи на неможливість більше здійснювати платежі за Угодою, ним 09.08.2008 року на ім'я директора ТОВ "ВЕСС Україна" було направлено відповідну заяву про розірвання Угоди та вимогу повернути сплачені ним кошти. В 2012 році позивач повторно звертався до відповідача, але бажаного результату не отримав з підстав не отримання поштової кореспонденції відповідачем./а.с.18/

Відповідно до п.15.2 Додатку №2 Угоди відповідач може здійснити повернення сплачених чистих внесків учаснику, що розірвав Угоду, тільки відповідно до фінансових можливостей групи, але не пізніше 84 місяців з дня підписання Угоди цим учасником. Доказів тому, що відповідач сплатив позивачу обумовлені угодою кошти матеріали справи не містять.

Надаючи правову кваліфікацію правовідносинам сторін суд виходить з наступного.

Згідно до ст.ст.901-905 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено договором.

Проте ні вид послуги , ні строки її виконання в договорі між сторонами не визначені .

Фактично відповідач виступив посередником у наданні позивачу позики за рахунок третіх осіб, коло та згода яких не були визначені на день укладання договору.

Згідно Довідки АБ № 023455 з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємціввід 24.10.2012 року, видом діяльності відповідача значиться: торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; надання інших інформаційних послуг; оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.

Надання оплатної грошової позики за рахунок власних чи залучених коштів третіх осіб не визначено як предмет діяльності товариства.

Як встановлено судом, відповідач виступив посередником у наданні позивачу позики за рахунок третіх осіб, що фактично є управлінням фінансовими активами учасників програми "Автосоюз".

Згідно ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (в редакції чинній на час укладення спірної Угоди), фінансовими вважалися зокрема такі послуги: довірче управління фінансовими активами; залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення; надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту тощо.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", надання фінансових послуг здійснюється виключно фінансовими установами, тобто юридичними особами, які відповідно до закону надають одну чи декілька фінансових послуг та які внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", особа набуває статусу фінансової установи після внесення про неї запису до відповідного державного реєстру фінансових установ.

Відповідно до ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 ЦК ), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Обман має місце тоді, коли сторона правочину заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або замовчує їх існування. Під такими обставинами розуміється таке неправильне сприйняття стороною суб'єкта, предмета або інших істотних умов правочину, яке вплинуло на її волевиявлення, і за відсутності якої за обставинами справи можна вважати, що правочин не був би укладеним.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, ТОВ "ВЕСС Україна" не належить до фінансових установ, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, не зареєстроване у відповідному реєстрі, не одержало дозвільних документів на здійснення цього виду діяльності тощо.

Доказів тому, що позивач згідно ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів "повідомлявся відповідачем щодо свого юридичного статусу, належність до фінансової установи, чи відсутності такої, матеріали справи не містять. За таких обставин, на думку суду, в діях відповідача вбачаються ознаки обману, які не були відомі позивачу на час укладення Угоди.

Не повідомлення позивачеві до укладання договору всіх істотних умов договору та негативних наслідків, пов'язаних із залученням відповідачем до виконання договору інших осіб, суд визнає обставинами, які мають істотне значення при укладанні між сторонами 25.01.2007 року Угоди №003292, та за відсутності яких можна вважати, що правочин позивачем не був би укладеним.

Встановлені у справі обставини, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів та заперечень, доводять укладання між сторонами 25.01.2007 року Угоди №003292 внаслідок обману з боку відповідача, що є підставою згідно до ст.ст. 229 , 230 ЦК України для визнанняправочину недійсним.

При вирішенні питання можливої наявності в діях відповідача ознак нечесної підприємницької діяльності і її наслідку - недійсності Угоди, суд виходить з наступного.

Згідно Закону України "Про захист прав споживачів " поняття "послуга" визначена як діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Відповідно до ст. ст. 18 , 19 Закону України "Про захист прав споживачів ", виконавці послуг не повинні включати у договори із споживачем умови, що суперечать принципу добросовісності, наслідком яких є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, та спонукати споживача на укладання правочину, на який в іншому випадку він не погодився б.

За положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Проаналізувавши зміст Угоди та додатків до неї на відповідність положенням чинного законодавства суд приходить до висновку, що в діях відповідача містяться ознаки нечесної підприємницької діяльності, що проявляється зокрема в тому, що за змістом укладена між сторонами 25.01.2007 року Угода не містить конкретного визначення предмету товару, на набуття у власність якого укладено договір, та умови його набуття. Позивач сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару. ТОВ "ВЕСС Україна" без залучення власних коштів формувало групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності програми "Автосоюз", Угодою прописані чіткі обов'язки позивача, як споживача послуги, тоді як надання самої послуги "про право на товар початковою вартістю 41 335,00 грн." обумовлене лише власним розсудом відповідача, як виконавця послуги. Угода не містить строків або термінів отримання учасником права на автомобіль, не передбачає будь-якої відповідальності ТОВ "ВЕСС Україна" за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання учасником автомобіля навіть у разі повної оплати його вартості. Натомість Угодою передбачено, що у випадку відмови учасника від Угоди з нього утримується вступний внесок, 10 % штрафу від суми, що підлягає поверненню, але не менше суми двох чистих внесків, не повертаються адміністративні витрати й страховий внесок

За таких обставин, враховуючи, що Законом України "Про захист прав споживачів" встановлено недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми, суд вважає за можливе позовні вимоги в частині визнання Угоди здійсненої з використанням нечесної підприємницької діяльності задовольнити, а в частині визнання Угоди недійсною відмовити.

Відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно у зв'язку з недійсністю Угоди позивачеві підлягає поверненню грошова сума в 22418,47 грн., сплачена ним відповідачеві за договором.

Згідно з ч.1, ч. 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно дост. 88 ЦПК України,стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Згідно ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать:витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові втрати у розмірі 273,90 грн., понесені останнім у зв'язку з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача. Також з відповідача на користь Держави підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 229,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 27, 57-60, 79, 88, 209, 212-215, 218. 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати Угоду № 003292 від 25.01.2007 року, укладену між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕСС Україна", як таку, що здійснена з використанням нечесної підприємницької практики.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСС Україна" (ідентифікаційний код 31799503; адреса державної реєстрації: 61012, Харківська область, місто Харків, вулиця Енгельса, буд. №33) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) суму коштів у розмірі 22418,47 грн. (двадцять дві тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 47 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСС Україна" (ідентифікаційний код 31799503; адреса державної реєстрації: 61012, Харківська область, місто Харків, вулиця Енгельса, буд. №33)на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 273(двісті сімдесят три) грн. 90 коп. судових витрат пов'язаних з публікацією у пресі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСС Україна" (ідентифікаційний код 31799503; адреса державної реєстрації: 61012, Харківська область, місто Харків, вулиця Енгельса, буд. №33)на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя - А.О.Бегунц