УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2013 року Справа № 29923/10/9103
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Мікули О.І.,
суддів - Качмара В.Я., Курильця А.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Фермерського господарства «Подільська нива» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2010 року у справі за позовом Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області в особі Теофіпольського відділення до Фермерського господарства «Подільська нива» про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб, -
в с т а н о в и в:
12 березня 2010 року Красилівська міжрайонна державна податкова інспекція Хмельницької області в особі Теофіпольського відділення звернулася в суд з адміністративним позовом, в якому просила (з врахуванням клопотання про зменшення позовних вимог, а.с.28) стягнути з Фермерського господарства «Подільська нива» 40766, 03 грн. заборгованості по податку з доходів фізичних осіб.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2010 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Фермерського господарства «Подільська нива» заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 40766, 03 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на необхідність застосування у спірних відносинах вимог п.п.15.1.1 п.15.1. ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якими передбачено право податкового органу самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Оскільки податковим органом не вживалися заходи щодо своєчасного стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб, вказана заборгованість не підлягає стягненню. Апелянт також зазначає, що частково сплачену ним суму боргу слід зарахувати в рахунок погашення поточної заборгованості. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задоволити частково.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому суд, відповідно до положень ч.1 ст.197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.
Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стверджується, що ФГ «Подільська нива» зареєстроване Теофіпольською районною державною адміністрацією Хмельницької області як юридична особа 21 червня 2006 року, ідентифікаційний код 30956635 (а.с.22-23).
Судом встановлено, що Красилівською МДПІ Хмельницької області в особі Теофіпольського відділення в період з 12 листопада 2009 року по 09 грудня 2009 року проведено планову виїзну перевірку ФГ «Подільська нива» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2009 року.
За наслідками перевірки складено акт №590/2301-30956635 від 16 грудня 2009 року, згідно з висновками якого ФГ «Подільська нива» порушено вимоги п.п.8.1.2, 8.1.4 п.8.1 ст. 8, п.п. 16.3.5 п.16.3 ст. 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: несвоєчасно перераховано податок з доходів фізичних осіб, утриманий із заробітної плати працівників в сумі 65201, 03 грн. за лютий 2009 року.
Заборгованість відповідача по податку з доходів фізичних осіб виникла на підставі поданих ФГ «Подільська нива» податкових розрахунків форми 1-ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» за період з липня 2007 року по вересень 2009 року.
На час розгляду справи судом першої інстанції вказана заборгованість частково погашена відповідачем в добровільному порядку в сумі 24435, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №858 від 03 березня 2010 року (а.с.29).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вказана заборгованість відповідачем у добровільному порядку повністю не погашена, відтак з огляду на вимоги ст.ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», п. п. 3.4, 3.5 статті 3, п. п. 8.1.2 п. 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п.п. 3.2.1 та 3.2.2 п. 3.2 ст. 3, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» така підлягала стягненню.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
П.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» передбачено, що платники податків і зборів зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» податок на доходи фізичних осіб є загальнодержавним податком.
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб, зокрема щодо своєчасного і в повному обсязі нарахування, утримання та його сплати (перерахування) до бюджету визначено Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Згідно з п. 1.15 ст. 1 вказаного Закону юридичні особи, які виплачують доходи громадянам, є податковими агентами стосовно таких виплат і зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходів фізичних осіб від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
П.п. 8.1.1 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Відповідно до п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
П. 16.3.2 ст. 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, що юридична особа за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні розподільчі рахунки, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства України.
Разом з тим, на час розгляду даної справи судом першої інстанції відповідачем утримано, однак не сплачено (не перераховано) до бюджету заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 40766, 03 грн.
Згідно з вимогами п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податкові агенти зобов'язані надавати у орган податкової служби податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування, то податкове зобов'язання відповідача по податку з доходів фізичних осіб є узгодженим з дня подання таких розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку. І саме починаючи з цих дат протягом 1095 календарних днів позивач мав право звернутися до суду для примусового стягнення з відповідача боргу.
Колегія суддів критично оцінює покликання апелянта на необхідність застосування у спірних правовідносинах строків давності, передбачених податковим законодавством, виходячи з наступного.
Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку відображається у звіті за формою 1-ДФ відповідно до вимог Наказу Державної податкової адміністрації України від 29 вересня 2003 року № 451 Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. №1-ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (Наказ втратив чинність на підставі Наказу Державної податкової служби №1020 ( z0046-11 ) від 24 грудня 2010 року). Податковий розрахунок за формою 1-ДФ подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.
Як вбачається з даних, відображених в п.3.3.1.1 акту №590/2301-30956635 від 16 грудня 2009 року (а.с.17), оспорювана заборгованість виникла у період з січня 2009 року по вересень 2009 року.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає безпідставними покликання апелянта про необхідність застосування передбаченого пп. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" строку, оскільки звернення податкового органу в суд з даним адміністративним позовом (12 березня 2010 року) відбулося в межах 1095 календарних днів з моменту узгодження податкового зобов'язання, тобто з моменту подання ФГ «Подільська нива» розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку, за відповідний квартал 2009 року. Отже позовні вимоги заявлені з дотриманням граничного строку стягнення податкового боргу.
Згідно з вимогами п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.
Оскільки відповідач добровільно не погасив в повному обсязі спірну суму податкового боргу, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення такої в судовому порядку.
Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно встановив обставини справи, перевірив доводи сторін, надав їм належну правову оцінку та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 200 КАС України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Подільська нива» залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2010 року у справі № 2-а-1878/10/2270 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий О.І. Мікула
Судді В.Я. Качмар
А.Р. Курилець
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.07.2013 |
Оприлюднено | 31.07.2013 |
Номер документу | 32719221 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Мікула О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні