Провадження №2/485/477/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2013 року Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Квєтка І.А.,
при секретарі - Романенко Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Снігурівської міської ради, відділу Держкомземагенства у Снігурівському районі про визнання державного акту на право приватної власності на землю недійсним, скасування його державної реєстрації, припинення дій відповідачів,
ВСТАНОВИВ:
15 травня 2012 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. В заяві послався на те, що на підставі рішення Снігурівської міської ради № 18 від 15.03.2011 року виготовив технічну документацію щодо складання державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4825710100:39:029:0003, площею 0,1 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1.
Зазначив, що рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 05.04.2012 р. визнано недійсними та скасовано державні акти на право приватної власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2, площею 0,0471 га. та 0,1 га.
Незважаючи на наявність судового рішення, відповідачка повторно отримала державний акт на спірну земельну ділянку, який вважає виданим незаконно, з порушенням встановленого порядку та його прав на землю, просить суд визнати Державний акт на право приватної власності на землю серія ЯК № 845176, виданий Снігурівською міською радою 27.04.2012 р. для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель на ім'я ОСОБА_2 недійсним, скасувавши кадастрові номери земельних ділянок - № 48257101100:39:029:0006 та № 48257101100:39:029:0005, заборонити відповідачам по справі вчиняти дії щодо видачі державних актів на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_2 по АДРЕСА_2, а також заборонити Державну реєстрацію.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали, суду пояснили, що земельна ділянка, на яку позивач виготовив технічну документацію згідно рішення Снігурівської міської ради № 18 від 15.03.2011 року та спірна, щодо якої ОСОБА_2 незаконно отримала державний акт на право приватної власності, є суміжними, що порушує його право на отримання у власність землі у виділеному розмірі. Вважають, що оскільки державний акт на земельну ділянку розміром 0,1 га. по АДРЕСА_2, ОСОБА_2 був виданий на підставі неіснуючого свідоцтва про право на спадщину, що було встановлено судовими рішеннями, то є недійсним, просили про задоволення позовних вимог.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, була належним чином повідомлена про розгляд справи, про причини неявки суду не повідомила.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, просила розглядати справу у її відсутність. В судовому засіданні 17.06.2013 року позов не визнала, суду пояснила, що відповідачка отримала спірну земельну ділянку в спадщину разом з будинком від ОСОБА_3, а тому відповідно до чинного на той час законодавства набула право власності на неї, державний акт на землю отримала повторно у зв'язку з зміною прізвища, скасування кадастрового номера не є компетенцію суду, вважає, що позивач не має права на звернення до суду з даним позовом, оскільки прав на земельну ділянку він не набув, а тому в позові просила відмовити за безпідставністю.
Представник Снігурівської міської ради в частині скасування кадастрових номерів земельних ділянок проти позову заперечив, в іншій частині позовних вимог поклався на розсуд суду.
Представник відділу Держкомзему у Снігурівському районі в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про розгляд справи, про причини неявки суду не повідомив. В судовому засіданні 17.06.2013 року позов не визнавав, суду пояснив, що при видачі оспорюваного державного акту ОСОБА_2 діяв відповідно до законодавства.
Дослідивши докази по справі, суд прийшов до наступного.
Між сторонами виникли цивільні правовідносини з приводу набуття прав на землю.
Відповідно до ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Так, рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 05.04.2012 року у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 17.02.2012 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Снігурівської міської ради про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину та державних актів на право власності на землю, визнано недійсними та скасовано два державних акти на земельні ділянки по АДРЕСА_2: на 0,1 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку і на 0,0471 га - для ведення особистого підсобного господарства, видані 28.11.1996 р. Снігурівською міською радою ОСОБА_2 (тепер - ОСОБА_2).
Цим же рішенням апеляційного суду встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають в житлових будинках у АДРЕСА_2, (відповідачка) та по АДРЕСА_1, (позивач), є користувачами суміжних земельних ділянок.
ОСОБА_2 (ОСОБА_2) отримала домоволодіння по АДРЕСА_2 від ОСОБА_3 на підставі заповіту від 06.12.1995 року (реєстровий номер заповіту № 1-16648), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
13.08.1997 року відповідачка у Снігурівській державній нотаріальній конторі отримала свідоцтво про право власності на спадщину (житловий будинок з господарськими спорудами) за заповітом.
Також судом було встановлено, що 28.11.1996 року Снігурівська міська рада, пославшись на свідоцтво на спадщину № 1-1648 від 06.11.1995 року, хоча земля за вказаним заповітом відповідачці не заповідалася, а зазначене свідоцтво відповідачці нотаріальною конторою не видавалося, видала ОСОБА_2 два державних акти на право приватної власності на земельні ділянки по АДРЕСА_2: на 0,1 га. - для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,0471 га. - для ведення особистого підсобного господарства, що стало підставою для визнання недійсними та скасування зазначених державних актів на землю в судовому порядку.
Вище зазначені обставини суд вважає встановленими при розгляді даної справи й не вдається до їх повторної оцінки.
Разом з тим, як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4800217572013 від 17.06.2013 року (а.с.45), ОСОБА_2 27.04.2012 року на підставі свідоцтва на спадщину від 06.11.1995 року, зареєстрованого за № 1-1648, яке, як вже було встановлено судом взагалі не видавалось, отримала у відділі Держкомзему у Снігурівському районі Миколаївської області новий державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯК № 845176 на ту ж саму земельну ділянку розміром 0,1 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_2. Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер: 48257101100:39:029:0005.
За змістом ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача у частині визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯК № 845176 від 27.04.2012 року, оскільки судом встановлено, що оспорюваний державний акт було видано без визначеної законом підстави: свідоцтва про право на спадщину, якого взагалі не існувало.
Оскільки законодавством передбачено скасування кадастрового номеру земельної ділянки лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у відповідності до Закону України «Про державний земельний кадастр» від 07.07.2011 року № 3613-VI, вимоги позивача у частині скасування кадастрових номерів спірної земельної ділянки безпідставні.
Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України власник або землекористувач земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю.
Як встановлено судом, Снігурівська міська рада рішенням від 15.03.2011 року надала ОСОБА_1 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку, орієнтовною площею 0,1 га, по АДРЕСА_1, із земель житлової та громадської забудови не переданих у власність та не наданих у користування.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 не довів своїх прав на земельну ділянку по АДРЕСА_2, його позовні вимоги щодо заборони Снігурівській міській раді та відділу Держкомземагества видавати державні акти на право власності на землю за вказаною адресою та заборони державної реєстрації задоволенню не підлягають.
Крім того, відповідно до ст.15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, не підлягають захисту ті права, порушення яких лише може статися в майбутньому.
Таким чином позовні вимоги позивача частково знайшли своє підтвердження у судовому засіданні в частині визнання недійсним державного акту, в іншій частині вимог позивачеві слід відмовити за безпідставністю.
Посилання представника відповідачки про відсутність у позивача права на позов судом не приймається до уваги, оскільки позивач діє на захист свого права на отримання у власність земельної ділянки у виділеному розмірі.
Суд не стягує з відповідачів судові витрати, оскільки про їх стягнення позивач не заявляв.
Керуючись ст.ст.10,11,57,60,212-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Снігурівської міської ради, відділу Держкомземагенства у Снігурівському районі Миколаївської області про визнання державного акту на право приватної власності на землю недійсним, скасування його державної реєстрації, припинення дій відповідачів - задовольнити частково.
Визнати Державний акт на право приватної власності на землю серія ЯК № 845176, виданий Снігурівською міською радою 27 квітня 2012 року для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована у АДРЕСА_2, кадастровий номер 48257101100:39:029:0005, - недійсним.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Снігурівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ
Суд | Снігурівський районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 30.07.2013 |
Оприлюднено | 12.08.2013 |
Номер документу | 32719640 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Снігурівський районний суд Миколаївської області
Квєтка І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні