Рішення

від 31.07.2013 по справі 620/657/13-ц

ЗАЧЕПИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 620/657/13-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.07.2013 року Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого, судді - ОГІЄНКА Д.В.,

при секретарі - НІКОЛЕНКО Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Зачепилівка, цивільну справу № 620/657/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гратіс плюс» про захист прав споживачів, визнання недійсним правочину, застосування наслідків недійсності правочину , -

В С Т А Н О В И В:

До Зачепилівського районного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гратіс плюс» про захист прав споживачів, визнання недійсним правочину, застосування наслідків недійсності правочину, в якому позивач зазначив, що 17.10.2012 р. з метою отримання коштів на придбання нерухомого майна вона уклала договір № 00389 із ТОВ «Гратіс плюс» про надання послуг, спрямованих на придбання об'єкту нерухомості, орієнтована вартість якого складає 15 000,00 грн. на умовах програми «Гарант». За умовами програми відповідач взяв на себе зобов'язання організувати і проводити заходи щодо надання права на отримання обраного товару, у порядку визначеному умовами програми. Відповідно до договору замовник сплачує оплату послуг одноразово 4% від вартості товару та щомісячно загальний платіж, який складає - 143,33 грн., згідно додатку №1 до спірного договору. На виконання договору позивач сплатила відповідачу 1029,90 грн. За змістом п. 4.1 та 4.3. додатку №2 до договору відповідач організовує щомісячне проведення Товарно-розподільчих заходів, в яких позивач має право брати участь після сплати першого щомісячного внеску. Кількість замовників, яким надається товарно-розподільчий акт, відповідає кількості товарів, що можуть бути придбані на кошти Фонду Спілки замовників, який формується за рахунок чистих внесків замовників. Отже, на думку позивача, відповідач власних коштів не залучає. Перед підписанням договору представник відповідача запевнив ОСОБА_1, що після внесення нею 600,00 грн. та підписання договору вона отримає 15 000,00 грн. Але на її вимогу видати гроші, представник відповідача запевнив, що кошти будуть надані після формування Спілки замовників та за наслідками проведення Товарно-розподільчих актів.

Із змісту заяви вбачається, що позивач, зрозумівши, що її ввели в оману і відповідач не збирається надавати їй кошти, звернулася до суду з вимогою визнати недійсним договір № 00389 з додатками №№ 1,2 до договору від 17.10.2012 р.; стягнути з відповідача на її користь грошові кошти в сумі 1029,90 грн., сплачені на виконання умов договору.

31.07.2013 р. позивач ОСОБА_1 подала заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити. Проти постановляння заочного рішення по справі не заперечувала.

Представник відповідача ТОВ «Гратіс плюс» повідомлений про розгляд справи за адресою вказаною позивачем в позовній заяві, в судове засідання не з'явився. Від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, тому за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи в порядку ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, а саме:

- позовну заяву;

- копію паспортних даних та ідентифікаційного номеру ОСОБА_1;

- копію договору № 00389 від 17.10.2012 р. про надання послуг з додатками № 1, 2 до цього договору;

- копії квитанцій № N086834516 від 11.12.2012 р., № N086841467 від 14.12.2012 р., № 6927.330.1 від 17.10.2012 р., № 27/42 від 05.11.2012 р.,-

вважає, що спірні правовідносини повинні регулюватись наступними нормами права:

- ч.4 ст. 42 Конституції України: « Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю та безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт…»;

- ч.1 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів»: «Нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною;

- п.7 ч.3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів»: « Забороняються як такі, що вводять в оману - творення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції;

- ч.6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів»: «Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. Суб'єкти господарювання, їх працівники несуть відповідальність за нечесну підприємницьку практику згідно із законодавством»;

- ч.ч. 1,2 ст.215 ЦК України: «Підставою недійсності правочину є недодержання в момент

вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.»;

- ч.ч.1,2 ст. 216 ЦК України: «Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Суд, задовольняючи позов, вважає доведеними та такими, що мають значення для правильного вирішення спору наступні обставини.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Позивач з метою отримання коштів на придбання нерухомого майна 17.10.2012 р. уклав договір № 00389 із ТОВ «Гратіс плюс» про надання послуг, спрямованих на придбання об'єкту нерухомості, орієнтована вартість якого складає 15 000,00 грн. на умовах програми «Гарант» (Додаток №1 до договору). Учасник Програми «Гарант» зобов'язаний своєчасно не пізніше 25 числа кожного місяця виконувати обов'язки по сплаті загального платежу, який відповідно до додатку №1 включає: чистий внесок у розмірі 83,33 грн., кураторські витрати -0,4%, загальний платіж - 143,33 грн. та одноразову комісійну винагороду у розмірі 2% (а.с.5). Усього за виконання умов договору ОСОБА_1, згідно квитанціям сплатила 1029,96 грн. (а.с.8-9). Виконання послуг за договором полягає в тому, що учасник програми сплачує, передбачені договором кошти, а ТОВ «Гратіс плюс» взяв на себе зобов'язання організувати і проводити товарино-розподільчі заходи, щодо надання права на отримання товару. Пунктом 4.3 розділу 4 Додатку №2 до Договору передбачено, що кількість учасників програми, яким надається право на отримання товару, відповідає кількості товарів, що можуть бути придбані на кошти фонду спілки замовників, сформованого в поточному місяці. Фонд спілки замовників формується за рахунок чистих платежів, сплачених замовниками. Замовник одержує право на придбання товару у порядку, передбаченому в Додатку № 2 до Договору (а.с.5-7), і таке визнання права здійснює ТОВ «Гратіс плюс» на власний розсуд, право на купівлю мають не всі замовники системи, а тільки ті, які зробили найбільшу кількість внесків. Договір не місить строків та (або) термінів отримання замовником товару, не передбачає будь-якої відповідальності відповідача за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання замовником товару навіть у разі повної оплати його вартості. Натомість п. 6.3 розділу 6 додатку №2 до договору передбачено, що у випадку відмови замовника від договору ТОВ «Гратіс плюс» здійснює повернення лише чистих внесків сплачених, учасником програми, протягом 30 днів з дня ліквідації спілки замовників.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Оскільки ОСОБА_1 сплачувала кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, ТОВ «Гратіс плюс» без залучення власних коштів формувало групи учасників, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності програми "Гарант", а спірний договір - це досягнута між сторонами угода про посередницьку діяльність, яка порушує права позивача, та діяльність ТОВ «Гратіс плюс» з реалізації програми "Гарант"є такою, що вводить споживача в оману, є недобросовісною і містить ознаки пірамідальної схеми , є підстави для визнання договору про надання послуг № 00389 від 17.10.2012 р. укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Гратіс плюс» недійсним з моменту укладення (постанова Верховного Суду України від 23 травня 2012 р. по справі № 6-35цс12, від 4 квітня 2012р).

Враховуючи, передбачені ч.1,2 ст. 216 ЦК України наслідки недійсності правочину відповідач ТОВ «Гратіс плюс» зобов'язаний повернути позивачу ОСОБА_1 оплату послуг та загальні платежі - 1029,96 грн., сплачений та документально підтверджений (а.с.8-9) останнім на виконання умов договору про надання послуг № 00389 від 17.10.2012 р.

На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 42 Конституції України, ч.1, п.7 ч.3,ч.6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», ч.ч.1,2 ст. 215, ч.ч.1,2 ст. 216 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 208, 209, 213, 214, 215, 224,225, ч.1 ст. 360-7 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гратіс плюс» про захист прав споживачів, визнання недійсним правочину, застосування наслідків недійсності правочину - задовольнити.

Визнати договір про надання послуг № 00389 від 17.10.2012 року з додатками №№1,2 до цього договору, який укладено між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гратіс плюс» недійсним.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гратіс плюс» (адреса: 61000, м. Харків, пров. Інженерний,9, - код ЄДРПОУ 35349993, р/р26002002009988, МФО 380236) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1) грошові кошти у сумі 1029 (одна тисяча двадцять дев'ять) гривень 96 копійок, сплачені на виконання умов договору про надання послуг № 00389 від 17.10.2012 р.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Харківської області через Зачепилівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Головуючий, суддя Зачепилівського районного суду

Харківської області Д.В. Огієнко