Постанова

від 30.07.2013 по справі 812/6251/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 липня 2013 року Справа № 812/6251/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря - Северіної А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до Приватного підприємства фірма «Боско» про стягнення податкової заборгованості в розмірі 510,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2013 року ДПІ в м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства фірма «Боско» про стягнення податкової заборгованості в розмірі 510,00 грн., в обґрунтування якого зазначає на наступне.

ПП фірма «Боско» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 07.04.1998 та перебуває на податковому обліку у позивача.

За відповідачем з квітня 2013 року утворився податковий борг зі сплати адміністративних штрафів та інших санкцій на суму 510,00 грн., нарахованих на підставі податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 29.03.2013 № 0000182201.

З метою погашення податкового боргу позивачем вживалися заходи, передбачені Податковим кодексом України, а саме: виставлено податкову вимогу форми «Ю» від 30.09.2011, активи платника податків зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу. Позивач просив суд стягнути заборгованість в розмірі 510,00 грн. з Приватного підприємства фірма «Боско» за рахунок коштів з рахунків у банках, обслуговуючих боржника.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав суду клопотання, в якому просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти позову суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно із пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно із п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Судом установлено, підтверджується матеріалами справи, що Приватне підприємство фірма «Боско» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 07.04.1998 (арк. справи 10-11). Відповідач є платником податків та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку з 21.05.1998 за № 14 (арк. справи 12).

За відповідачем виник податковий борг зі сплати адміністративних штрафів та інших санкцій в розмірі 510,00 грн., які були нараховані на підставі прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 29.03.2013 № 0000182201 (арк. справи 5).

З метою погашення податкового боргу позивачем вживалися заходи, передбачені Податковим кодексом України, а саме: виставлено податкову вимогу форми «Ю» від 30.09.2011 № 300 на загальну суму 89264,32 грн (арк. справи 6).

Активи платника податків зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (арк. справи 8). Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Податковий борг у добровільному порядку не було сплачено, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (арк. справи 14).

Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно існує податковий борг у зазначеній сумі, про яку він повідомлений, яка ним не оспорена, до теперішнього часу не сплачена.

На підставі викладеного суд вважає позовні вимоги обґрунтованими й такими, що слід задовольнити.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до Приватного підприємства фірма «Боско» про стягнення податкової заборгованості в розмірі 510,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства фірма «Боско» (код ЄДРПОУ 25365145) на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 510 грн. 00 коп. (п'ятсот десять грн. 00 коп.) за рахунок коштів платника, які перебувають у його власності, з рахунків у банках, що його обслуговують.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено в повному обсязі 30 липня 2013 року.

Суддя І.О. Свергун