Постанова

від 31.07.2013 по справі 810/3953/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 липня 2013 року 810/3953/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Спец»

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Спец» (надалі - позивач) з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.06.2013 № 0003342203 та № 0003332203.

Ухвалами суду від 26.07.2013 було відкрито провадження, закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 31.07.2013.

В судове засідання сторони, повідомлені належним чином про розгляд справи, не з'явились. Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, у порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

Відповідач, повідомлений належним чином про розгляд справи, що підтверджується телефонограмою від 26.07.2013 наявною в матеріалах справи та 30.07.2013 отримав матеріали позовної заяви, однак заперечень до суду не подав та клопотання про відкладення розгляду справи, також не подавав.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкту владних повноважень текст повістки надсилається електронною поштою (факсимільним повідомленням) на адресу електронної пошти або на номер факсу (телефаксу), які містяться у Єдиній базі даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб'єктів владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду і приєднується секретарем судового засідання до справи. Таке підтвердження є достатнім доказом належності повідомлення суб'єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду. Якщо протягом двох робочих днів з дня направлення тексту повістки підтвердження від суб'єкта владних повноважень не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і є достатнім доказом належності повідомлення суб'єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду. Одночасно з надсиланням тексту повістки суд, у разі якщо справа розглядається за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень, повідомляє суб'єкта владних повноважень про наявні у нього матеріали, які підлягають врученню йому як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.

Приписами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності належним чином повідомлених сторін та у порядку письмового провадження.

Дослідивши обставини справи та наявні у справі докази, суд встановив наступне.

У червні 2013 року податковим органом була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Спец» (код за ЄДРПОУ 32752560) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ВК «Віконні системи» (код за ЄДРПОУ 33972398), ПП «Ясінь» (код за ЄДРПОУ 31614297) за період з 01.07.2011 по 31.12.2011. За результатами вказаної перевірки податковим органом складено Акт перевірки від 12.06.2013 № 496/22-5/32752560.

Із Акта перевірки слідує, що відповідач встановив вчинення позивачем наступних порушень, а саме:

- п. 138.2, п. 138.4, п. 138.6, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп. 139.1.13 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), ПП «Спец» занижено податок на прибуток на загальну суму - 42 013,00 грн., в т.ч.: за 2-3 квартали 2011 року в розмірі - 22 291,00 грн., за 2-4 квартали 2011 року в розмірі - 19 722,00 грн.;

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено суму податкового кредиту ПП «Спец» в розмірі 63 964,00 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточних звітних періодів на загальну суму 63 964,00 грн., в т.ч.: за серпень 2011 року в сумі - 19 383,00 грн.; за вересень 2011 року в сумі - 6 828,00 грн.; за жовтень 2011 року в сумі - 6 547,00 грн.; за грудень 2011 року в сумі 31 206,00 грн.

Як слідує зі змісту Акта перевірки, підставою донарахування позивачу сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток є факт господарських правовідносин у перевіряємому періоді з контрагентами - Товариством з обмеженою відповідальністю «ВК «Віконні системи» та Приватним підприємством «Ясінь».

Відповідач обґрунтовує порушення встановлені в Акті перевірки тим, що договори між позивачем та контрагентами - Товариством з обмеженою відповідальністю «ВК «Віконні системи» та Приватним підприємством «Ясінь» є нікчемними.

Так, відповідач у Акті перевірки посилається на:

- Акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.12 № 7212/224/33972398 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ВК "Віконні системи" (код за ЄДРПОУ 33972398) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ "Пасіфік" (код за ЄДРПОУ 31684481), за вересень 2011 року, ПП "Олімп" (код за ЄДРПОУ 31441243), за вересень 2011 року, ПП "СВ Гермес" код за (ЄДРПОУ 36293292), за лютий, березень 2011 року, БПП "Сура" (код за ЄДРПОУ 30668399), за вересень 2011 року, ТОВ "Хімагросервіс" (код за ЄДРПОУ 37237904), за січень 2011 року, ТОВ "Кафепродакшн" (код за ЄДРПОУ 37275541), за січень 2011 року, ТОВ "Інфотерм" (код за ЄДРПОУ 31343537), за червень 2011 року, ПВП "Форест" (код за ЄДРПОУ 25158846), за червень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, згідно якого встановлено, що ТОВ "ВК "ВІКОННІ СИСТЕМИ" за період 2011-2012 рік сформовано податковий кредит від підприємств: ТОВ "Пасіфік" (код за ЄДРПОУ 31684481), ТОВ "Олимп" (код за ЄДРПОУ 31441243), ПП «СВ Гермес" (код за ЄДРПОУ 36293292), БПП "Сура" (код за ЄДРПОУ 30668399), ТОВ "Хімагросервіс" (код за ЄДРПОУ 37237904), ТОВ "Кафепродакшн" (код за ЄДРПОУ 37275541), ТОВ "Інфотерм" (код за ЄДРПОУ 31343537), ПВП "Форест" (код за ЄДРПОУ 25158846), якими надано податкову звітність шляхом маніпулювання, а саме у зазначених СГД взагалі відсутній податковий кредит, згідно наданих розрахунків коригування задекларувавши податкові зобов'язання здійснюють повернення передплат неіснуючим контрагентам;

- Акт ДПІ у м. Полтава Полтавської області від 11.12.12 № 1406/22-2/37275541 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Кафепродакшн" (код ЄДРПОУ 37275541) з питання дотримання вимог податкового законодавства за період січень 2011 року, з урахуванням коригування, поданого в грудні 2011 року за січень 2011 року", згідно якого встановлено відсутність в ТОВ "Кафепродакшн" об'єктів оподаткування при здійсненні операцій з постачання та продажу товарів (робіт, послуг), які підпадають під визначення ст. 22 та ст. 185 Податкового Кодексу України;

- Акт ДПІ у м. Полтава Полтавської області від 11.12.12 № 1401/22-6/31441243 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Олімп" (код ЄДРПОУ 31441243) з питань взаємовідносин з платниками податків за вересень 2011року", згідно якого встановлено відсутність в ПП "Олимп" об'єктів оподаткування при здійсненні операцій з постачання та продажу товарів (робіт, послуг), які підпадають під визначення ст. 22, та ст.185 Податкового Кодексу України;

- Акт ДПІ у м. Полтава Полтавської області від 11.12.12 № 1400/22-6/31343537 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Інфотерм" (код ЄДРПОУ 31343537) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків за період: червень 2011 року з урахуванням уточнюючого розрахунку, поданого до ДПІ у м. Полтаві 21.05.12 pоку", згідно якого встановлено відсутність у ТОВ "Інфотерм" об'єктів оподаткування при здійсненні операцій з постачання та продажу товарів (робіт, послуг), які підпадають під визначення ст. 22 та ст. 185 Податкового кодексу України;

- Акт ДПІ у м. Полтава Полтавської області від 11.12.12 № 1402/22-7/31684481 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Пасіфік" (код ЄДРПОУ 31684481) з питань правомірності проведених господарських відносин з платниками податків за період вересень 2011 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 20.07.12 ", згідно якого встановлено відсутність у ТОВ «Пасіфік» об'єктів оподаткування при здійсненні операцій з постачання та продажу товарів робіт, послуг), які підпадають під визначення ст. 22 та ст. 185 Податкового Кодексу України;

- Акт ДПІ у м. Полтава Полтавської області від 11.12.12 № 1405/22-6/37237904 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Компанії "Хімагросервіс" (код ЄДРПОУ 37237904) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків за період листопад 2011 року з урахуванням уточнюючих розрахунків, поданих до ДПІ у м. Полтаві 20.09.12, 20.10.12, 20.11.12", гідно якого встановлено відсутність у ТОВ " Компанія "Хімагросервіс" об'єктів оподаткування при здійсненні операцій з постачання та продажу товарів (робіт, послуг), які підпадають під визначення ст. 22 та ст. 185 Податкового Кодексу України;

- Акт ДПІ у м. Полтава Полтавської області від 11.12.12 № 1403/22-6/37958927 "Про неможливість проведення зустрічної звірки БПП "Сура" (код ЄДРПОУ 37958927) з питання правомірності проведених господарських відносин з платниками податків за період вересень 2011 року, листопад 2011року з урахуванням уточнюючих розрахунків поданих 20.08.12, 20.09.12, 19.10.12", згідно якого встановлено відсутність в БПП "Сура" об'єктів оподаткування при здійсненні операцій з постачання та продажу товарів (робіт, послуг), які підпадають під визначення ст. 22 та ст. 185 Податкового Кодексу України.

Згідно вказаних Актів перевірок контрагентів TOB "ВК "Віконні системи", з якими в подальшому співпрацював платник податків, встановлено що операції ТОВ "Пасіфік", ПП "Олімп", ПП "СВ Гермес", БПП "Сура", ТОВ "Хімагросервіс", ТОВ "Кафепродакшн", ТОВ "Інфотерм", ПВП "Форест" (контрагенти TOB "ВК "Віконні системи") не підтверджуються стосовно реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, і транспортних засобів. У зв'язку з цим зазначені підприємства не могли здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. Отже, згідно акту перевірки, ТОВ "ВК "Віконні системи" та ПП "Ясінь" здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вимоги третіх осіб. З урахуванням наведених в акті перевірки норм цивільного та податкового законодавства, на думку контролюючого органу, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ "ВК "Віконні системи" та ПП "Ясінь" здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про те, що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "ВК "Віконні системи" та ПП "Ясінь" і їх контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків.

У зв'язку із наведеним податковий орган дійшов висновку про безпідставне віднесення ПП «Спец», у перевіряємому періоді до податкового кредиту та валових витрат суми сплачених позивачем сум в рахунок оплати вартості послуг отриманих від контрагентів - ТОВ "ВК "Віконні системи" та ПП "Ясінь".

На підставі Акта перевірки від 12.06.2013 № 496/22-5/32752560 відповідачем було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19.06.2013 № 0003342203 та № 0003332203.

Позивач не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Досліджуючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, суд надав оцінку документам, які були досліджені і відповідачем при проведенні перевірки позивача, а саме: копіям договорів від 01.12.2011 та від 29.07.2011; копіям податкових та видаткових накладних; копіям платіжних доручень; копіям актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та копіям банківських виписок.

Із матеріалів справи слідує, що 1 грудня 2011 року між позивачем (замовник) та ТОВ «ВК «Віконні системи» (виконавець), було укладено договір про надання послуг. За предметом даного договору виконавець зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених договором, на свій ризик виконати завдання замовника з будівельно-монтажних робіт, а замовних зобов'язувався у порядку та на умовах, визначених даним договором, прийняти і оплатити роботу.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем було подано до суду:

- копію податкової накладної від 09.12.2011 № 550;

- копію Акту № ВС-0001563 здачі-прийняття робіт (надання послуг);

- копію платіжного доручення від 25.05.2012 № 38;

- копію виписки по банківському рахунку за 25.05.2012.

Також, між позивачем (покупець) та ПП «Ясінь» (продавець) було укладено договір купівлі - продажу від 29.07.2011 № 6. За предметом вказаного договору продавець зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених договором передати у власність покупцю, а покупець зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти та оплатити продукцію (товар).

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем було подано до суду:

- копії видаткових накладних від 08.08.2011 № 1341, від 15.09.2011 № 1933, від 26.09.2011 № 1934;

- копії податкових накладних від 08.08.2011 № 399, від 15.09.2011 № 477, від 26.09.2011 № 478;

- копії виписок по банківських рахунках за 16.09.2011 та 07.10. 2011.

Первинні бухгалтерські документи, які підтверджують реальність зазначених операцій між позивачем та його контрагентами , які були досліджені податковим органом при проведенні перевірки наявні в матеріалах справи.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які складають предмет спору у даній справі, суд виходить з наступного.

Відсутність належних доказів, які б вказували на порушення податкового законодавства, що має наслідком безумовне та чітко визначене застосування відповідних санкцій податкового законодавства, та за умов застосування презумпції правомірності рішень платника податку, передбаченого п.п. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, приводить суд до висновку про задоволення позову та скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Щодо правового врегулювання відносин визначення платником податкового кредиту з податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.14.1.181 ст. 181 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема і з придбання товарів.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Відносно твердження податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 149 Податкового кодексу України податковою базою для цілей оподаткування податком на прибуток визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Витрати у розумінні Податкового кодексу України - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником) (п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

До складу валових витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, входять витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з п.п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Зі змісту Акта перевірки, слідує, що договори укладені позивачем з контрагентами - ТОВ «ВК «Віконні системи» та ПП «Спец», за результатами господарських операцій по яких позивачем було сформовано податковий кредит та включено суми витрат, по таких операціях до валових витрат, - відповідач вважає такими, що укладено без мети настання реальних наслідків, тобто нікчемними.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що чинним законодавством не передбачено такого наслідку (санкції) встановлення факту нікчемності (недійсності) правочину, як донарахування податкових платежів за такими правочинами, зокрема і платежів з ПДВ та податку на прибуток.

Донарахування податкових зобов'язань, є за своїм змістом санкцією за допущене порушення платником податку у сфері виключно податкових правовідносин, а встановлення ознак недійсності чи правомірності правочину є суть цивільних правовідносин, в сфері дії яких податкові органи не наділені управлінськими повноваженнями. Тому, висновок відповідача про недійсність договорів між позивачем та ТОВ «ВК «Віконні системи» та ПП «Спец», викладений в Акті перевірки не може бути належною юридичною підставою для винесення оскаржуваних рішень та має лише інформативний характер.

За умов відсутності вказівки та доказів вчинення позивачем правопорушення у сфері саме податкових правовідносин, застосування санкцій податкового законодавства у вигляді донарахування податкових зобов'язань та штрафу є безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке викладене у постанові від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Суд звертає увагу, що відповідно до Акта перевірки відповідач дійшов висновку про недійсність укладеного між позивачем та його контрагентами правочинів на підставі розгляду матеріалів перевірки, які здійснені іншими податковими органами, в яких досліджувались господарські взаємовідносини цих контрагентів, а також контрагентів позивача з іншими постачальниками.

Таким чином суд, вивчивши документи подані представником позивача, не може виключити дійсність проведення господарських операцій на виконання договору укладених позивачем з ТОВ «ВК «Віконні системи» та ПП «Спец», оскільки виконання вказаних договорів, право позивача на формування податкового кредиту та включення до валових витрат сум за такими господарськими операціями підтверджено позивачем первинними бухгалтерськими документами.

У свою чергу, відповідачем жодних пояснень чи заперечень проти позову подано не було, а відтак суд позбавлений можливості спростувати обставини викладені у позові, у зв'язку з чим і з врахуванням вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, податкові повідомлення-рішення від 19.06.2013 № 0003342203 та № 0003332203, - є протиправними і підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 35, 38, 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від від 19.06.2013 № 0003342203 та № 0003332203, прийняті Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Спец» судовий збір у розмірі 1 219 (одна тисяча двісті дев'ятнадцять) грн. 70 коп.

4.Копію постанови надіслати сторонам.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Терлецька О.О.