Рішення

від 25.07.2013 по справі 901/1712/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.07.2013Справа № 901/1712/13 За позовом Приватного підприємства "Піонер-Дрінк",

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Річ-2005",

про стягнення 4482,62 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача - Петухова Є.Є., довіреність №б/н від 01.01.2013, представник.

Від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство "Піонер-Дрінк" звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Річ-2005", з вимогами про стягнення з останнього заборгованості у розмірі 4 455,52 грн. та 3% річних - 27,10 гор., мотивуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №85/13 від 01.01.2013, укладеного між Приватним підприємством "Піонер-Дрінк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Річ-2005" в частині оплати вартості товару.

Позивач у судовому засіданні 25.07.2013 підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач у жодне судове засідання явку представника не забезпечив, про день,час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Письмових заяв, клопотань чи відзиву на позов, на адресу суду на момент розгляду справи, від відповідача не надходило.

Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутність представника відповідача, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Розгляд справи відкладався відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Зобов'язання згідно із ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01.01.2013 між Приватним підприємством "Піонер-Дрінк" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Річ-2005" (покупець) укладено договір поставки №85/13 (далі договір, а.с. 6).

За умовами договору, позивач взяв на себе зобов'язання передати у власність відповідача товар (алкогольну продукцію і т. п., далі - товар) в асортименті, обсягах і за ціною, погоджених сторонами і зазначених у накладних, що є невід'ємною частиною договору, а відповідач - прийняти товар і оплатити його вартість у терміни, зазначені у договорі (п. 1.1. договору).

Договором встановлено, що він набирає силу з моменту підписання і діє до 31.12.2013 (п. 10.1 договору).

Доказів розірвання чи визнання даного договору недійсним у встановленому законом порядку, сторонами, під час розгляду справи, суду не надано.

Відповідним договором визначено, що товар передається (відпускається) покупцеві в асортименті і кількості, відповідно до письмової або усної заявки покупця, погодженої з постачальником (п. 1.2. договору).

При цьому, ціни на товар, кількість і загальна вартість товарів, що відпускаються, встановлюються окремо на кожну партію і відображаються у накладних. Ціна, асортимент, номенклатура, найменування, кількість товару вважаються узгодженими сторонами після підписання представниками цих сторін накладних. Накладні на поставку товару є невід'ємною частиною вищевказаного договору (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору загальна сума договору складається з вартості товару, отриманого по всіх накладних.

Постачання товару здійснюється на умовах DAР ІНКОМТЕРС 2010 (поставка в місці).

Порядок розрахунків визначений сторонами в розділі 5 договору. Так, згідно п. 5.2 договору, покупець робить оплату за поставлений товар, зазначений у п. 1.1 договору, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, або в іншій формі і порядку, схваленому сторонами і не суперечному чинному законодавству України, на умовах відстрочки платежу 14 календарних дні.

Згідно п. 6.1. договору передача товару постачальником покупцеві при централізовано-кільцевих перевезеннях може здійснюватися без доручення за умови, що покупець перед відвантаженням повідомить постачальника про зразки печаток (штампів) якими матеріально-відповідальні особи, здійснюючи прийомку товару будуть завіряти свій підпис на товаросупроводжувальних документах. Відповідальність за достовірність вищезгаданих печаток (штампів) та підписів несе покупець.

Як встановлено судом, позивач передав у власність відповідача відповідно до умов вказаного договору товар за накладною №001-0009490 від 20.02.2013 на суму 2399,92грн. та за накладною №001-0009494 від 20.02.2013 на суму 2055,60грн., що загалом становить суму 4455,52грн. (а. с. 7, 8).

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов'язку щодо оплати заборгованості за отриманий згідно вказаних накладних товар, а також застосування до нього відповідальності, передбаченої умовами договору та діючим законодавством.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договором визначено, що покупець здійснює оплату за поставлений товар, зазначений у п. 1.1 договору, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, або в іншій формі і порядку, схваленому сторонами і не суперечному чинному законодавству України, на умовах відстрочки платежу 14 календарних дні.

Проте оплата поставленого товару відповідачем не здійснена у встановлені строки, в результаті виникла заборгованість в розмірі 4455,52грн.

Акт звірки взаємних розрахунків, складений позивачем станом на 20.05.2013, свідчить про оплату відповідачем 20.02.2013 суму 1751,67грн. та 21.02.2013 - 1506,86грн., проте дані оплати проведені в рахунок оплати боргу, який виник станом на 20.02.2013 (а.с. 10).

Тобто товар, поставлений відповідачеві за накладною №001-0009490 від 20.02.2013 на суму 2399,92грн. та за накладною №001-0009494 від 20.02.2013 на суму 2055,60грн. залишився несплаченим.

Під час розгляду справи по суті, до прийняття рішення у ній, відповідач не надав доказів оплати відповідної заборгованості, отже, не спростував тверджень позивача про наявність заборгованості за переданий у відповідному періоді товар за договором поставки №85/13 від 01.01.2013 на суму 4455,52грн.

Надіслана позивачем на адресу відповідача претензія від 25.03.2013 щодо оплати заборгованості, залишена останнім без розгляду та задоволення (а.с. 11).

Отже, відповідач, не виконавши зобов'язання з оплати переданого йому товару, зважаючи на те, що строк виконання відповідного зобов'язання, встановлений п. 5.2. договору, на момент звернення до суду з відповідним позовом вже пройшов, допустив порушення зобов'язання, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги про стягнення основної заборгованості за договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню у сумі 4455,52грн.

Заявляючи позов, позивач просить суд стягнути з відповідача 27,10грн. - 3% річних за період з 08.03.2013 по 20.05.2013.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлення факту прострочення грошового зобов'язання відповідачем щодо оплати поставленого товару, позовні вимоги про стягнення 3% річних в сумі 27,10грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою позову судовим збором підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 30.07.2013.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1 Позов задовольнити.

2 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Річ-2005" (ЄДРПОУ 33326335; вул. Горького, 1, м. Сімферополь, АР Крим, 95000) Приватного підприємства "Піонер-Дрінк" (ЄДРПОУ 32703487; провулок Елеваторний, 16, м. Сімферополь, АР Крим, 95000) 4455,52грн. заборгованості, 27,10грн. - 3% річних, 1720,50грн. судового збору.

3 Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.І. Башилашвілі