Постанова

від 25.07.2013 по справі 802/2811/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 липня 2013 р. Справа № 802/2811/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук Ірини Миколаївни,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України в місті Вінниця

до: ТОВ "Конгломерат-ліс"

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (далі - УПФ України в м. Вінниці, позивач) до ТОВ "Конгломерат-ліс" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок несплати відповідачем єдиного внеску за період грудень 2012 року - квітень 2013 року, з урахуванням нарахованих штрафних санкцій та пені, утворилась заборгованість в розмірі 1350,45 грн. З метою стягнення вказаної суми, позивач звернувся до суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась. В матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження та підтримання позовних вимог у повному обсязі (а.с. 45).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Повістка про виклик у судове засідання направлялась на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, однак, як слідує з акту № 195/13 від 23.07.2013 року, який міститься в матеріалах справи (а.с. 48), повістка не вручена відповідачу в зв`язку з його відсутністю за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За приписами частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 1 статті 49 КАС України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Відповідно до частини 2 зазначеної вище статті особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час, дату і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана обов'язковою, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження. При цьому, відповідно до положень статті 41 КАС України технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

ТОВ "Конгломерат-ліс" відповідно до статей 4, 7, 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VІ (далі - Закон № 2464-VI), який набрав чинності з 01 січня 2011 року, є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та несе обов'язки з нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску в установлені строки в повному обсязі.

Частиною 2 статті 9 Закону № 2464 та п. 3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за № 1014/18309, передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Конгломерат-ліс" має заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період грудень 2012 року - квітень 2013 року.

Згідно розрахунку заборгованості, довідки УПФ України в м. Вінниці та картки особового рахунку ТОВ "Конгломерат-ліс", які наявні в матеріалах справи (а.с. 6, 7, 25), розмір несплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за вище вказаний період, становить 1350,45 грн.

Вказана заборгованість утворилась на підставі самостійно поданих товариством звітів за грудень 2012 року - квітень 2013 року (а.с. 10-24), а також із урахуванням пені та штрафних санкцій, що застосовані рішенням УПФ України в м. Вінниці від 20.12.2012р. № 8434 (а.с. 9). Зазначене рішення отримане бухгалтером ТОВ "Конгломерат-ліс" 20.12.2012р., про що свідчить її підпис у ньому, однак у встановлені законом строки не оскаржене.

Згідно з частиною восьмою статті 9 Закону № 2464-VІ, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Частиною 12 статті 9 вказаного Закону передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно частини 3 статті 25 вказаного Закону, суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

В силу ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилають платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти днів із дня надходження вимоги про сплату недоїмки, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суму недоїмки та фінансових санкцій.

З метою погашення вищезазначеної заборгованості на адресу відповідача надсилалась вимога про сплату боргу № Ю-3052 від 05.04.2013р. на суму 9635,42 грн. При цьому, до зазначеної у вимозі суми боргу увійшла вся сума заборгованості відповідача перед УПФ України в місті Вінниці, яка утворилась у попередніх періодах. Однак, як видно з довідки поштового відділення ф.20 від 10.05.2013р., яка міститься на копії конверту (зв.бік а.с. 8), в якому надсилалась вимога на адресу відповідача, поштова кореспонденція не була вручена останньому в зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п. 6.4 п. 6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. № 21-5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.10.2010р. за № 994/18289, вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

Якщо платник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.

У разі коли не можливо вручити платнику єдиного внеску вимогу поштою в зв'язку з відсутністю його за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника єдиного внеску прийняти вимогу, вимога вважається врученою платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачу вимога вручена 10.05.2013р., однак останній не сплатив зазначеної у ній суми та не оскаржив її.

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми боргу на день розгляду справи або ж спростували доводи позивача суду не подано.

На час розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем, при цьому, ні в адміністративному, ні в судовому порядку її не оскаржував. Отже, заборгованість вважається узгодженою.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтями 11, 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням того, що в зазначений строк відповідач суму заборгованості, які підтверджуються матеріалами справи не сплатив, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів в спростування позовних вимог.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до частини 4 статті 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВ "Конгломерат-ліс" (21018, м. Вінниця, вул. Литвиненка, 1, кв. 74, код ЄДРПОУ 37618386, р/р №№ 2902428, 2600330117671 АБ "Таврика" МФО 300788, р/р № 26009010000092 "Ві Ей Бі" Банк м.Київ МФО 380537) на користь управління Пенсійного фонду в місті Вінниці (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 37979905) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 1350,45 грн. (одна тисяча триста п`ятдесят гривень 45 копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна