Постанова

від 18.07.2013 по справі 801/6042/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2013 р. (о 14:57) Справа №801/6042/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря Цатурян С.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Колос Ю.А., паспорт НОМЕР_4, довіреність № 125 від 15.07.2013 р. ;

від відповідача - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амиго»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0005841502, № 0004001501 від 22.03.2013 року.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Амиго» (далі-позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі-відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0005841502, № 0004001501 від 22.03.2013 року.

У судовому засіданні 18.07.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судове засідання 18.07.2013 року представник відповідача не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Амиго» зареєстровано у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 17.03.2011 року, ідентифікаційний код юридичної особи 37594795, місцезнаходження: 95034, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Шполянської, 15-а, що підтверджується випискою ААБ № 447674 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Довідкою АА 685794 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій Укрїни (а.с. 25-26).

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 06.02.2012 року за № 200025477, індивідуальний податковий номер - 375947901099 (а.с. 27).

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС, на підставі наказу ДПІ у м. Сімферополі від 12.02.2013 року № 6548 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Амиго» (код за ЄДРПОУ 37594795) з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Аквамарин» (ЄДРПОУ 32836776) за період лютий 2012 року.

За результатами вищенаведеної перевірки було складено акт № 1378/15.2/37594795 від 04.03.2013 року, у якому встановлено порушення:

- п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України зі змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 311 грн., у тому числі по періодах: 1 квартал 2012 р. 2 311 грн.;

- п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97ВР від 03.04.1997 р. (зі змінами та доповненнями), встановлено завищення податкового кредиту на суму ПДВ 2 201 грн., у т.ч. ха лютий 2012 року на суму 2 201 грн. та встановлено заниження до сплати в бюджет 2 201 грн. (а. с. 30-43).

На підставі зазначеного акту були прийняті податкові повідомлення - рішення № 0004001501 та 0005841502 від 22.03.2013 року (а. с. 44, 45).

Не погодившись з податковими повідомленнями - рішеннями № 0004001501 та 0005841502 від 22.03.2013 року позивач 01.04.2013 року звернувся зі скаргою до Державної податкової служби в АРК (а.с. 46-47).

Рішенням Державної податкової служби АРК № 1002/10/10.2-14 від 19.04.2013 року про результати розгляду первинної скарги податкові повідомлення-рішення № 0004001501 та 0005841502 від 22.03.2013 року залишені без змін, а первинна скарга без задоволення (а.с. 53-54).

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся і скаргою до Міністерства доходів і зборів України (а.с. 55-57).

Рішенням Міністерства доходів і зборів України № 3023/6/99-99-10-01-15 про результати розгляду скарги податкові повідомленя-рішення № 0004001501 та 0005841502 від 22.03.2013 року, рішення ДПС в АР Крим, прийняте за розглядом первинної скарги залишені без змін, а скарга без задоволення (а.с. 58-62).

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями № 0004001501 та 0005841502 від 22.03.2013 року року позивач оскаржив їх до суду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

В ході розгляду справи судом перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, та встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 09.02.2012 року між ТОВ «Аквамарин» (продавець) та ТОВ «Амиго» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 12 предметом якого є купівля-продаж продуктів харчування (а.с. 87-88).

Виконання зазначеного договору підтверджується рахунком-фактурою № 53 від 14.02.2012 року, рахунком-фактурою № 65 від 27.02.2012 року, видатковими накладними № 53 від 14.02.2012 року, № 65 від 27.02.2012 року, податковими накладними № 14 від 14.02.2012 року, № 30 від 27.02.2012 року, виписаними ТОВ «Аквамарин» на ім'я ТОВ «Амиго» (а.с. 69-71, 73,74,76)

Позивачем відповідно до вимог договору проведено оплату товару за договором, що підтверджується платіжними дорученнями № 1 від 29.02.2012 року, № 8 від 12.03.2012 року (.с. 72, 75).

Використання позивачем отриманих від ТОВ «Аквамарин» продуктів харчування за договором № 12 від 09.02.20120 р. підтверджується актом реалізації 01.03.2012 по 31.05.2012 р., актами на списання продуктів за березень-квітень 2012 р., калькуляційними картами (а.с. 77-84).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн. (п.п.138.2, ст. 138 ПК України).

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення (п.п.139.1.9,п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Згідно пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

З аналізу вищевказаних норм, суд робить висновок, що для включення суми податку на додану вартість до суми податкового кредиту необхідно дотримання двох умов:

- наявність податкової накладної чи митної декларації,

- придбання або виготовлення товару і послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в рамках господарської діяльності платника податку; придбання (будівництво, спорудження) (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи) в тому числі з метою використання у виробництві або постачанні товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, умовами для включення нарахованої (сплаченої) суми ПДВ у склад податкового кредиту є наявність документального підтвердження використання витрат підприємства в його господарської діяльності та наявність належно заповнених податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що первинними документами податкового та бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Амиго» (податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення) підтверджується факт здійснення господарських операцій з поставки, оплати та використання у власній господарській діяльності товарів, придбаних у ТОВ «Аквамарин» зазначених в акті перевірки.

Таким чином, висновки акту ДПІ у м. Сімферополі № 1378/15.2/37594795 від 04.03.2013 року щодо заниження податку на прибуток на суму 2 311 грн., завищення податкового кредиту на суму ПДВ 2 201 грн. не підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача.

За таких умов, податкові повідомлення-рішення № 0004001501 та 0005841502 від 22.03.2013 року є такими, що прийняті Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС протиправно, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У судовому засіданні 18.07.2013 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, згідно зі ст. 160 КАСУ постанова складена у повному обсязі 23.07.2013 року.

Керуючись ст.ст. 94,158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби № 0004001501 та № 0005841502 від 22.03.2013 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Амиго» (ЄДРПОУ 37594795) витрати зі сплати судового збору у сумі 115 грн. (сто п'ятнадцять грн).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Кірєєв Д.В.