Рішення

від 30.07.2013 по справі 901/1964/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2013 Справа № 901/1964/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Українське насіння»

до відповідача Сільськогосподарського кооперативу «Ніва - Агро»

про стягнення 95775,24 грн.

Суддя Іщенко І.А.

За участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Вангелі О. В., довіреність № 101 від 27.06.2013, представник

від відповідача - Круть В. В., довіреність № 120 від 26.07.2013, представник

Суть спору : Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма «Українське насіння» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Сільськогосподарського кооперативу «Ніва-Агро» та просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 95775,24 грн.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Українське насіння» явку у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином. 29.07.2013 від позивача до суду надійшли письмові пояснення, відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма «Українське насіння» вказує, що в період звернення позивача з позовом до суду, відповідачем вже було частково сплачено суму боргу в розмірі 20000,00 грн., таким чином, станом на момент подачі позову, а також станом на 09.07.2013 розмір заборгованості складає 75775,24 грн. (а.с. 29). Також від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності, у зв'язку з неможливістю забезпечення явки свого представника до судового засідання (а.с. 31).

Під час судового засідання від відповідача до суду надійшло клопотання на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України про припинення провадження по справі (а.с. 36), у зв'язку зі сплатою Сільськогосподарським кооперативом «Ніва-Агро» заборгованості у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 64 від 26.04.2013 на суму 20000,00 грн. (а.с.37), платіжним дорученням № 153 від 16.07.2013 на суму 75775,24 грн. (а.с. 38). Відповідачем було сплачено судові витрати на користь позивача, що підтверджується платіжним дорученням № 170 від 19.07.2013 на суму 1915,50 грн. (а.с.39).

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи здійснювався в межах строку встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального пристрою в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

02.04.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма «Українське насіння» здійснило продаж товару за найменуванням «Насіння гібриду соняшника Титаник Екстра (F1)» Сільськогосподарському кооперативу «Ніва - Агро» за видатковою накладною № С0400206 від 02.04.2012 на суму 95775,24 грн. (а.с. 9).

Факт передачі товару підтверджується видатковою накладною № С0400206 від 02.04.2012, що оформлена належним чином та містить підпис представника відповідача - Свінарчук В. І. про отримання товару, який діяв на підставі Довіреності № 650537 від 02.04.2012.

Таким чином, позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, на відміну від відповідача, який за одержаний товар не розрахувався.

У зв'язку з несплатою відповідачем суми заборгованості за видатковою накладною №С0400206 від 02.04.2012, позивач звернувся до Сільськогосподарського кооперативу «Ніва-Агро» з вимогою вих. № 74 від 27.03.2013, про перерахування коштів на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Українське насіння» у семиденний строк, з моменту одержання даної вимоги (а.с. 11).

04.04.2013 вимога вих. № 74 від 27.03.2013 була отримана представником відповідача за довіреністю Дмітренко, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.12).

Листом № 67 від 29.04.2013 відповідач повідомив, що з даної заборгованістю погоджується, однак через відсутність коштів, не має можливості сплатити борг у повному обсязі, у зв'язку з чим 26.04.2013 відповідач частково сплатив заборгованість в розмірі 20000,00 грн., шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Українське насіння», а також просив дозволу, щодо погашення залишку заборгованості в строк до 20.07.2013 (а.с.21).

Вважаючи, що відповідач має на меті порушити права і охоронювані законом інтереси позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма «Українське насіння», звернулось із позовом до суду для вирішення даного спору в примусовому порядку.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу УкраїниГосподарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Чинним законодавством України не передбачена обов'язкова форма договору як єдиного письмового документу.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В даному випадку вчинення правочину, щодо поставки продукції підтверджується видатковою накладною №С0400206 від 02.04.2012, а також довіреністю на отримання товару №650537 від 02.04.2012 (а.с. 10).

Матеріалами справи підтверджується факт виконання відповідачем грошових зобов'язань за видатковою накладною № С0400206 від 02.04.2012 в частинні сплати грошових коштів у розмірі 20000,00 грн.

Вказана сума була сплачена відповідачем за платіжним дорученням № 64 від 26.04.2013.

Оскільки, на момент звернення позивача з позовом до суду, а саме 14.06.2013, згідно штампу поштового відділення на конверті, доданому до позовної заяви (а.с. 13), сума заборгованості у розмірі 20000,00 грн. вже була сплачена відповідачем, Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма «Українське насіння» не мало право вимоги на суму 20000,00 грн., у зв'язку з чим у суду відсутні обґрунтовані правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з Сільськогосподарського кооперативу «Ніва - Агро» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Українське насіння» заборгованості за видатковою накладною №С0400206 від 02.04.2012 в розмірі 20000,00 грн.

Під час розгляду справи відповідач заявив клопотання в порядку пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України про припинення провадження по справі, у зв'язку з погашенням заборгованості у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 64 від 26.04.2013 на суму 20000,00 грн. (а.с.37), платіжним дорученням № 153 від 16.07.2013 на суму 75775,24 грн. (а.с.38), та сплати судових витрат на користь позивача, що підтверджується платіжним дорученням № 170 від 19.07.2013 на суму 1915,50 грн. (а.с.39).

Так, судом встановлено, що станом на день подання позовної заяви - 14.06.2013, заборгованість у розмірі 75775,24 грн. відповідачем сплачена не була.

Сума боргу в розмірі 75775,24 грн. сплачена Сільськогосподарським кооперативом «Ніва-Агро» після звернення позивача з даним позовом до суду, що підтверджується платіжним дорученням № 153 від 16.07.2013.

Відповідно до пункту 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 (із змінами та доповненнями) «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Пунктом 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За такими обставинами, матеріалами справи підтверджується факт виконання відповідачем зобов'язань по оплаті 75775,24 грн. заборгованості за отримання товару відповідно до видаткової накладної №С0400206 від 02.04.2012, однак вказана оплата була здійснена відповідачем в процесі судового розгляду справи, тобто після звернення позивача з позовом до суду, через що провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 75775,24 грн. підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Судовий збір покладається на відповідача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено 31.07.2013.

Керуючись пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтями 33, 34, 49, 75, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Провадження по справі в частині стягнення з Сільськогосподарського кооперативу «Ніва - Агро» (вул. Дяченка, б. 3, с. Первомайське, Сімферопольський район, АР Крим, 97520, ідентифікаційний код 31217793) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Українське насіння» (с. Красне, Кегичівський район, Харківська область, 64032, ЄДРПОУ 30773793) суми основного боргу в розмірі 75775,24 грн. припинити на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

2. В іншій частині позову відмовити.

Суддя І.А. Іщенко