Рішення

від 23.07.2013 по справі 922/2400/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

23 липня 2013 року справа № 922/2400/13

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія " Ніко-Тайс"

03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38 офіс 23

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислове підприємство "Ресскі", 14020 м. Чернігів, вул. Кривоноса, 41А

Предмет спору: про стягнення 35931,29 грн.

Суддя Фетисова І.А.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Бачурна Н.О. д. б/н від 08.07.2013

Позовна заява подано позивачем до господарського суду Харківської області 12.06.2013 р., про що свідчить штамп канцелярії на позовній заяві.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.06.2013 р. позовні матеріали № 922/2400/13 направлено до господарського суду Чернігівської області за підсудністю.

27.06.2013 р. господарським судом Чернігівської області винесено ухвалу про порушення провадження по справі 922/2400/13 та прийняття заяви до розгляду.

В процесі розгляду справи ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» було подано заяву про заміну сторони (позивача) у справі 922/2400/13 та надано копію угоди № 15-11/12-15 про заміну кредитора у зобов'язанні від 15.11.2012 р., яка укладено між первісним кредитором ТОВ «Корпорація Агро синтез» та новим кредитором ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс».

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 09.07.2013 р. було здійснено заміну позивача ТОВ «Корпорація «Агросинтез» на процесуального правонаступника ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс».

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 10004,70 грн. індексу інфляції, 22200,95 грн. пені та 3725,64 грн. 3 % річних за неналежне виконання зобов'язань по договору поставки на умовах товарного кредиту № 80/2008К від 05.06.2008 р.

Відповідач у відзиві на позов повідомив про невизнання позовних вимог, оскільки на момент подання позовної заяви 07.06.2013 р. сплинув трирічний строк для задоволення частини позовних вимог, які розраховані до 07.06.2010 р. За межами позовної давності індекс інфляції розрахований з грудня 2008 р. по березень 2010 р., в межах позовної давності лише строк з серпня 2010 р. по вересень 2012 р.. При розрахунку пені за межами позовної давності є розрахунки з 23.12.2008 р. по 07.06.2010 р. При розрахунку 3 % річних за межами позовної давності є розрахунки за період з 23.12.2008 р. по 07.06.2013 р. Також зазначив що Деснянський відділ ДВС сплатив кредитору ТОВ «Корпорація «Агросинтез» 35354,68 грн. основного боргу 24.06.2010 р.

Відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності до усіх заявлених вимог.

Позивачем надано заперечення на заяву про застосування позовної давності.

Позивачем подано клопотання про розгляд справи в порядку ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами та без участі представника позивача.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

05.06.2008 р. між ТОВ «Корпорація «Агросинтез» (постачальник) та ТОВ «Агропромислове підприємство «Ресскі» (покупець) укладено договір поставки на умовах товарного кредиту № 80/2008К.

Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість і відсотки за користування товарним кредитом на умовах передбачених договором.

Відповідно до п. 5.3 договору виконання зобов'язань за договором забезпечуються наступними видами неустойок: за порушення строків платежів за договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,25% але не більше розміру, визначеної законодавством, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також додатково штраф у розмірі 30 % вартості договору за кожен факт порушення строку платежу.

Відповідно до п. 5.4 договору частина шоста ст. 232 ГК України не поширюється на порядок нарахування неустойок (штрафних санкцій) за прострочення виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до п. 5.5 договору нарахування неустойок (штрафних санкцій, пені) за прострочення виконання зобов'язань за даним договором, здійснюється до моменту виконання зобов'язань належним чином.

Відповідно до п. 6.2 договору по всіх вимогах, які виникають з даного договору, строк позовної давності встановлюється тривалістю в 3 роки.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 16.12.2009 р. по справі 6/62 за позовом ТОВ «Корпорація «Агросинтез» до ТОВ «Агропромислове підприємство «Ресскі» про стягнення 70178,20 грн. позов задоволено повністю та стягнуто на користь позивача 31862,11 грн. боргу, 2372,82 грн. пені, 20317,26 грн. штрафу, 196,59 грн., 3% річних, 675,97 грн. втрат від інфляції, 14771,45 грн. суми індексації ціни товару по договору, 701,78 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Господарським судом 04.01.2010 року видано наказ на примусове виконання рішення суду .

Деснянським відділом Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції , на запит суду, надано копії матеріалів виконавчого провадження Надано копію платіжного доручення № 863 від 06.05.2010 р. про перерахування Деснянським ДВС на рахунок ТОВ «Корпорація «Агросинтез» 865,20 грн. по виконавчому документу 6/62 та платіжного доручення № 1483 від 24.06.2010 р. про перерахування Деснянським ДВС на рахунок ТОВ «Корпорація «Агросинтез» 34398,48 грн. по виконавчому документу 6/62. Всього сума примусового виконання станом на 24.06.2010 року становила 35354,68 грн.

Відповідачем надано фотокопію наказу суду, з відмітками органу ДВС про вчинення виконавчих дій, відповідно до якої на оборотній стороні наказу міститься напис що 30.04.2010 р. закінчено виконавче провадження та стягнуто основного боргу в сумі 35354,68 грн. та виконавчий збір в сумі 3978,29 грн..

При цьому суд приймає до уваги, що з платіжного доручення №1483 вбачається фактичне перерахування органом ДВС позивачу по справі 6/62 суми 34398,48 грн. саме 24.06.2010 року. Таким чином, фактичне примусове виконання та отримання позивачем по справі ТОВ «Корпорація «Агросинтез» основного боргу в сумі 31862,11 грн. (зазначеного по наказу) відбулось саме 24.06.2010 року.

Позивач просить стягнути з відповідача 10004,70 грн. індексу інфляції за період з 23.12.2008 р. по 15.11.2012 р., 22200,95 грн. пені за період з 23.12.2008 р. по 15.11.2012 р. та 3 % річних в сумі 3725,64 грн. за період з 23.12.2008 р. по 15.11.2012 р.

Розрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних, річних та пені позивачем здійснено з суми боргу 31862,11 грн.

З урахуванням зробленого судом висновку про виконання наказу 6/62 від 04.01.2010 року в частині стягнення основного боргу 31862,11 грн., в силу приписів ст. 599 ЦК України, зобов'язання відповідача по оплаті суми основного боргу 31862,11 грн. припинилось фактичним виконанням саме 24.06.2010 року в процесі примусового виконання рішення у справі 6/62 господарського суду Чернігівської області.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.Відповідно дог ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Сторонами у договору встановлено трирічний строк позовної давності по всіх вимогах.

Відповідачем подана заява про застосування строку позовної давності.

Таким чином, враховуючи дату звернення до суду 12.06.2013 року, позивачем пропущено строк звернення до суду по вимогах нарахованих до 12.06.2010 року, а саме: інфляційні в сумі 5958,21 грн.. за період грудня 2008 року по березень 2010 року; річних в сумі 1401 грн.. за період 23 грудня 2008 року по 11 червня 2010 року ; пені в сумі 10194,15 грн.. за період 23 грудня 2008 року по 11 червня 2010 року.

За таких обставин, сплив строку позовної давності по зазначених вище вимогах про стягнення інфляційні в сумі 5958,21 грн.. за період грудня 2008 року по березень 2010 року; річних в сумі 1401 грн.. за період 23 грудня 2008 року по 11 червня 2010 року та пені в сумі 10194,15 грн.. за період 23 грудня 2008 року по 11 червня 2010 року задоволенню не підлягають.

Підставами виникнення права на неустойку (пеню) , інфляційні та 3% річних, відповідно до ст.550, 625 ЦК України є існування грошового зобов'язання. Враховуючи висновок суду про припинення зобов'язання відповідача по оплаті основного боргу в сумі 31862,11 грн. фактичним виконанням 24.06.2010 року, проведені нарахування інфляційних в сумі 4046,49 грн. з 24.06.2010 року по вересень 2012 року., річних в сумі 2293,21 грн. та пені в сумі 11807,77 грн. .за період 24.06.2010 року з та 15.11.2012 року є неправомірними, оскільки відсутнє грошове зобов'язання відповідача по сплаті основного боргу в сумі 31862,11 грн.

Позицію позивача про переривання строку позовної давності суд відхиляє з огляду на ту обставину, що регламентація переривання строку ч.1 ст.264 ЦК України передбачає вчиненням особою (боржником) дій, щодо визнання боргу в порядку цивільних правовідносин, в той час як проведені відповідачем оплати та примусова реалізація майна боржника в наслідок якої отримані грошові кошти відбулись в процесі примусового виконання рішення господарського суду у справі 6/62, що унормовано іншим законодавством, а саме Законом України «Про виконавче провадження» й такі дії органу ДВС та боржника не охоплюються регламентами ЦК України й не є цивільними правовідносинами.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 Інформаційного листа ВГСУ від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) [див. постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р].

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).

Позивач не здійснює розрахунок інфляційних в період з квітня 2010 по липень2010 року й не заявляє стягнення інфляційних в цей період.

Таким чином, враховуючи вищеописане правомірно заявленими позовними вимогами є вимоги про стягнення пені в розмірі 199,03 грн. за період з 12.06.2010 року 23.06.2010 року (31862,11грн.х12 днів прострочки х 9,5% х 2 / 365днів ) та 3% річних в сумі 31,43 грн. за період з 12.06.2010 року 23.06.2010 року (31862,11грн.х12 днів прострочки х 3% річних /365 днів), які підлягають стягненню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається вище, судом відхилена позиція позивача щодо переривання строку давності й прийнята до уваги заява відповідача про застосування строку позовної давності.

Відповідно до вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином в установлений строк.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення пені та 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумах 199,03 грн. та 31,43 грн., в решті вимог, в зв'язку зі спливом строку позовної давності та відсутності грошового зобов'язання боржника з 24.06.2010 року вимоги є необґрунтованими й задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 257,262,267,525,526,550,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.1,22,33,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити частково

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислове підприємство "РЕССКІ" (14020 м. Чернігів, вул. Кривоноса, 41-А, код 14228132, відомості про рахунки відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38 офіс 23 код 38039872, р/р 2600532809 в ПАТ "Український професійний банк", МФО 300205) пеня в сумі 199,03 грн . та 3 % річних в сумі 31,43 грн. та 1720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

2. В решті вимог в частині стягнення пені в сумі 22001,92 грн. та 3 % річних в сумі 3694,21 грн. та грн.10004,7 грн. індексу інфляції відмовити.

Суддя І.А.Фетисова