Постанова

від 26.07.2013 по справі 815/3628/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3628/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.

за участю секретаря - Запорощукової Г.Г.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Град-Сервіс» до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Град-Сервіс» (далі - Позивач, або ПП «Град-Сервіс») з позовом (т.1 а.с.2-15) до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби (далі - Відповідач, або ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області ДПС) про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби з проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ПП «Град-Сервіс» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків: ПП «Сі.Ті.Джи» код за ЄДРПОУ 35767686 за період серпень, грудень 2010 року та січень 2011 року, ПП «Сегмент Юг» код за ЄДРПОУ 35818058 за період січень-листопад 2010 року та складання Акту «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ПП «Град-Сервіс», код ЄДРПОУ 32635131, щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків ПП «Сі.Ті.Джи», код ЄДРПОУ 35767686, за період серпень, грудень 2010 року та січень 2011 року, ПП «Сегмент-Юг», код ЄДРПОУ 35818058, за період січень-листопад 2010 року» № 171/22-1/32635131 від 07.02.2013 року (далі - Акт перевірки); визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби від 22.02.2013 року № 0000032210 та № 0000022210.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

Так, Позивач зазначив, що не погоджується з діями ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області ДПС щодо проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ПП «Град-Сервіс» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Сегмент Юг» та складання Акту перевірки, із висновками органу державної податкової служби зробленими в Акті перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями через їх протиправність, безпідставність, необґрунтованість, необ'єктивність та невідповідність фактичним обставинам, первинним документам Позивача та вимогам діючого цивільного й податкового законодавства України. Зокрема, на думку Позивача, у ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області ДПС не було жодних правових підстав для призначення та проведення перевірки ПП «Град-Сервіс», яка оформлена Актом № 171/22-1/32635131 від 07.02.2013 року, оскільки платник податків (ПП «Град-Сервіс») надав пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби. Також, Позивач вказав на відсутність у ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області ДПС будь-якої інформації стосовно протиправної організації діяльності контрагентів Позивача - ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Сегмент Юг». Припущення та виникнення сумнівів у ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області ДПС, на думку Позивача, жодним чином не може впливати на наявність й обсяг його цивільної дієздатності та на здатність укладати й виконувати правочини. Таким чином, Позивач вважає, що за умови реального здійснення господарських операцій платником податків, тобто фактичного придбання у продавця товару, робіт, послуг з метою подальшого їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, наявності первинних документів, визначених діючим законодавством та податкових накладних, виданих особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, формування податкового кредиту та валових витрат не може бути визнано неправомірним. Враховуючи, що виникнення права платника податку на валові витрати та податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктами оподаткування, за наявності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, висновки ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області ДПС про нереальність угод та обставини, викладені в акті перевірки спростовуються наявними у ПП «Град-Сервіс» та наданими до перевірки первинними документами, які у своїй сукупності підтверджують існування та реальність господарських відносин ПП «Град-Сервіс» з ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Сегмент Юг», а також товарний характер проведених між ними операцій, в зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення від 22.02.2013 року № 0000032210 та № 0000022210 є протиправними та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник Позивача заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник Відповідача заперечував проти задоволення позову в повному обсязі з підстав, зазначених у письмових запереченнях на адміністративний позов (т.1 а.с.98-102). В судовому засіданні представник Відповідача обґрунтовуючи свої заперечення послався на правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з встановленням порушення Позивачем податкового законодавства. Так, зокрема, Відповідач вважає, що угоди, між Позивачем та ПП «Сі.Ті.Джи» і ПП «Сегмент Юг» укладені без мети настання реальних наслідків з ціллю штучного формування валових витрат та податкового кредиту та містять ознаки нікчемності. На думку представника Відповідача, досліджені в Акті перевірки факти свідчать про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій між вказаними вище юридичними особами.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

В період з 25.01.2013 року по 31.01.2013 року, на виконання листа ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 26.12.2012 року щодо відпрацювання підприємств групи ризику, які формують схемний податковий кредит та мінімізують податкові зобов'язання за січень-грудень 2010 року, січень 2011 року, згідно п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та згідно наказу начальника ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області ДПС № 20 від 09.01.2013 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки (т.1 а.с.61), посадовими особами ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області ДПС було проведено невиїзну позапланову перевірку ПП «Град-Сервіс» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ПП «Сі.Ті.Джи» за період серпень, грудень 2010 року та січень 2011 року, ПП «Сегмент Юг» за період січень-листопад 2010 року, за результатами якої складено Акт документальної невиїзної позапланової перевірки № 171/22-1/32635131 від 07.02.2013 року (т.1 а.с.45-60).

Не погодившись з висновками та фактами (даними), викладеними в Акті перевірки ПП «Град-Сервіс» були надані заперечення на Акт перевірки (а.с.62-73 т.1), які згідно висновку щодо розгляду вказаних заперечень від 22.02.2013 року № 3750/10/221 не враховані ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області ДПС (т.1 а.с.77-81).

На підставі зазначеного Акту перевірки ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області ДПС прийняла податкові повідомлення-рішення від 22.02.2013 року: № 0000032210, яким ПП «Град-Сервіс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 13698,75 грн. (з яких за основним платежем 10947,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2751,75 грн.) (т. 1 а.с. 75); №0000022210, яким ПП «Град-Сервіс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в розмірі 9977,00 грн. (з яких за основним платежем 8144,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1833,00 грн.) (т. 1 а.с. 76).

За результатом розгляду первинної скарги Позивача (рішення про результати розгляду первинної скарги ДПС в Одеські області від 25.03.2013 року за № 660/10/10-2007): залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області ДПС № 0000022210 від 22.02.2013 року, а первинну скаргу ПП «Град-Сервіс» у вказаній частині - без задоволення; частково скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області ДПС № 0000032210 від 22.02.2013 року в частині застосованих штрафних санкцій з податку на прибуток в розмірі 269 грн., а первинну скаргу ПП «Град-Сервіс» в цій частині задоволено, в іншій частині податкове повідомлення-рішення № 0000032210 від 22.02.2013 року залишено без змін, а первинну скаргу ПП «Град-Сервіс» без задоволення (т.1 а.с.82-95, 96-98).

Не погоджуючись з рішенням ДПС в Одеській області про результати розгляду первинної скарги № 660/10/10-2007 від 25.03.2013 року, ПП «Град-Сервіс» подало до Державної податкової служби України повторну скаргу від 03.04.2013 року вих. № 26 (т.1 а.с.99-112), яка рішенням Міністерства доходів і зборів України за № 1501/6/99-99-10-01-15 від 24.04.2013 року залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області ДПС № 0000022210 та № 0000032210 від 22.02.2013 року, з урахуванням рішення ДПС в Одеські області від 25.03.2013 року. за № 660/10/10-2007 - без змін (т.1 а.с.99-112, 113-117).

Позивач, не погоджуючись з діями по проведенню перевірки та з зазначеними рішеннями податкового органу, звернувся з позовом до суду, в якому просить визнати їх протиправними.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу прийняття рішення про призначення спірної перевірки, а також дій по проведенню перевірки на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Так, згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Абзацами 2, 3 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно з п.п. 79.1, 79.2 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Між тим, як встановлено судом та вбачається з наказу ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області ДПС від 09.01.2013 року № 20 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», зазначений наказ не містить чітко окреслених та конкретизованих підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, передбачених п. 78.1 ст. 78 ПК, підстав, згідно яких податковий орган має право провести таку перевірку, як того вимагають приписи п. 79.1 цього Кодексу. При цьому, посилання ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області ДПС у наказі від 09.01.2013 року № 20 на п. 79.2 ст. 79 ПК України, на думку суду, не є достатнім, оскільки означеним положенням Кодексу передбачено лише умови проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, та жодним чином не обставини, перелік яких, у свою чергу містить, зокрема, п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Водночас, імперативність положень ПК України, в даному випадку, вказує на обов'язок податкових органів, повноважних здійснювати документальні перевірки платників податків з питань визначених ПК України, дотримуватись положень даного Кодексу, в тому числі при прийнятті рішення про проведення перевірок, незалежно від того, яка з підстав для проведення відповідної перевірки ними застосовується.

До того ж, слід наголосити, що на запит ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області ДПС Позивачем була надана обґрунтована відповідь та в строки, визначені законом, про що докази маються в матеріалах справи та не оспорюється Відповідачем (а.с.110-113). Будь-яких доказів щодо направлення обов'язкового письмового запиту та отримання його Позивачем, та, в свою чергу, не надання на нього відповіді, що могло б дати підстави для проведення перевірки, призначеної наказом від 09.01.2013 року № 20 Відповідачем не надано.

Таким чином, оскільки Відповідачем не надано доказів щодо наявності передбачених законодавством підстав для проведення перевірки ПП «Град-Сервіс», відповідно до вимог ПК України, що, в свою чергу, свідчить про відсутність нормативного обґрунтування рішення про проведення перевірки та конкретних фактичних підстав для проведення перевірок, які надають право податковим органам на позапланову невиїзну перевірку платника податку для визначення факту порушень з боку останнього, суд погоджується з доводами позивача, що в даному випадку у Відповідача, не виникло право на проведення перевірки ПП «Град-Сервіс», а тому суд вважає, що вимоги Позивача про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби з проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ПП «Град-Сервіс» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків: ПП «Сі.Ті.Джи» код за ЄДРПОУ 35767686 за період серпень, грудень 2010 року та січень 2011 року, ПП «Сегмент Юг» код за ЄДРПОУ 35818058 за період січень-листопад 2010 року та складання Акту «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ПП «Град-Сервіс», код ЄДРПОУ 32635131, щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків ПП «Сі.Ті.Джи», код ЄДРПОУ 35767686, за період серпень, грудень 2010 року та січень 2011 року, ПП «Сегмент-Юг», код ЄДРПОУ 35818058, за період січень-листопад 2010 року» № 171/22-1/32635131 від 07.02.2013 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується фактичних взаємовідносин Позивача із його контрагентами - ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Сегмент Юг» та правомірності формування податкового кредиту та валових витрат, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні податкові повідомлення-рішення базуються на викладених в Акті перевірки висновках Відповідача щодо порушення Позивачем вимог: п. 1 ст. 203, п. 1 ст. 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), в частині недодержання правочину, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними; п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого ПП «Град-Сервіс» занижено ПДВ в періоді, що перевіряється на загальну суму 8144,00 грн., у тому числі: за березень 2010 року в сумі 334,00 грн., за травень 2010 року в сумі 1957,00 грн., за червень 2010 року в сумі 403,00 грн., за липень 2010 року в сумі 541, 00 грн., за серпень 2010 року в сумі 1079,00 грн., за вересень 2010 року в сумі 420,00 грн., за листопад 2010 року в сумі 2594,00 грн., за січень 2010 року в сумі 816,00 грн.; п. 138.2 ст. 138 ПК України, в результаті чого ПП «Град-Сервіс» занижено податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 10947,00 грн., у тому числі: 1 кв. 2010 року у сумі 1640 грн., 2 кв. 2010 року у сумі 2494 грн., 3 кв. 2010 року у сумі 2550 грн., 4 кв. 2010 року у сумі 3243 грн., 1 кв. 2011 року у сумі 1020 грн.

При цьому, доходячи висновку про порушення Позивачем вказаних вимог законодавства, Відповідач послався акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 2324/22-3/35767686 від 28.11.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Сі.Ті.Джи» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, перелік яких встановлено постановою слідчого, їх реальності та відображення в обліку за весь період діяльності», відповідно до висновків якого у зв'язку з неможливістю здійснення зустрічної звірки ПП «Сі.Ті.Джи» (відсутність посадової особи за податковою адресою та ненадання документів податкового та бухгалтерського обліку) та наявної податкової інформації по контрагентам, документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ПП «Сі.Ті.Джи» з підприємствами ПП «Амітек», ПП «Дана Маркет Юг», ПП «Мира 2008», ПП «Комбі-Транс», ПП «ПП Інлоуд», ПП «Сатера», ПП «Клин-Маркет», ПП «Віайпі груп», ПП «Одеська будівельна компанія», ПП «Агростар Юг» (т. 2 а.с.149-172).

Крім того, Відповідачем враховано висновки акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 2324/22-3/35767686 від 28.11.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Сегмент-Юг» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, перелік яких встановлено постановою слідчого, їх реальності та відображення в обліку за весь період діяльності», відповідно до яких у зв'язку з неможливістю здійснення зустрічної звірки ПП «Сегмент Юг» (відсутність посадової особи за податковою адресою та ненадання документів податкового та бухгалтерського обліку) та наявної податкової інформації по контрагентам, документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ПП «Сегмент-Юг» з підприємствами ПП «Амітек», ПП «Дана Маркет Юг», ПП «Мира 2008», ПП «Комбі-Транс», ПП «ПП Інлоуд», ПП «Сатера», ПП «Клин-Маркет», ПП «Віайпі груп», ПП «Одеська будівельна компанія», ПП «Агростар Юг» (т. 2 а.с.173-177).

Також, встановлюючи порушення Позивачем вимог податкового законодавства, Відповідач в Акті перевірки зазначив, що посадовими особами ПП «Град-Сервіс» не надано до перевірки первинних документів, які б свідчили про транспортування, навантаження, розвантаження товарно-матеріальних цінностей отриманих від ПП «Сегмент-Юг» та ПП «Сі.Ті.Джи», а тому, на думку ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області ДПС, надані Позивачем первинні документи не можуть підтверджувати проведення господарських операцій між Позивачем та ПП «Сегмент-Юг» і ПП «Сі.Ті.Джи», відповідно, не можуть підтверджувати і задекларовані Позивачем показники податкового обліку.

Однаку, суд не погоджується з вказаними висновками Акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, та досліджуючи фактичність проведених господарських операцій, їх зв'язок з господарською діяльністю Позивача, формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість, а також, питання щодо нікчемності угод, зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що 15 січня 2010 року ПП «Сегмент Юг» (Постачальник), в особі директора Беловодського А.Г., що діє на підставі Статуту, з одного боку, та ПП «Град-Сервіс» (Покупець), в особі директора ОСОБА_8, що діє на підставі Статуту, з іншого боку, уклали Договори поставки № 15/01-П (т.1 а.с.135-138), відповідно до умов яких Постачальник зобов'язується поставляти, а Покупець приймати і оплачувати паливно-мастильні матеріали, запасні частини, комплектуючі, витратні матеріали до транспортних засобів іменовані надалі Товар, у кількості та асортименті, узгодженими сторонами в заявках.

Відповідно до вимог п.п. 1.2, 1.3 вказаних Договорів право власності на Товар виникає у Покупця з моменту його фактичної передачі. Асортимент (номенклатура), кількість і вартість Товару вказується в накладних на товар, що є невід'ємною частиною Договорів.

Згідно п.п. 3.1, 4.1 Договорів поставки № 15/01-П від 15.01.2010 року умови поставки DDP відповідно до «Інкотермс-2000»: постачання силами і засобами Постачальника на склад Покупця. Товар поставляється постачальником за договірними цінами і оплачується в гривнях шляхом перерахування грошових коштів на поточних рахунок Постачальника на підставі виставленого їм рахунки. Покупець оплачує поставлений Товар за цінами, зазначених у накладних.

З матеріалів справи вбачається, що передача Товару від ПП «Сегмент Юг» до ПП «Град-Сервіс» за вказаними Договорами поставки № 15/01-П від 15.01.2010 року підтверджується наступними видатковими накладними: № 02/03/7 від 03.02.2010 року, № 02/03/6 від 03.02.2010 року, № 03/22/2 від 22.03.2010 року, № 04239 від 23.04.2010 року, № 05198 від 19.05.2010 року, № 05199 від 19.05.2010 року, № 060413 від 04.06.2010 року, № 060414 від 04.06.2010 року, № 07057 від 05.07.2010 року, № 07058 від 05.07.2010 року, № 08042 від 04.08.2010 року, № 09035 від 03.09.2010 року, № 09034 від 03.09.2010 року, № 10079 від 07.10.2010 року, № 11057 від 05.11.2010 року, в яких, зокрема, визначено найменування поставляємого Товару, його технічні характеристики, найменування одиниці виміру, кількість, вартість та загальна сума Товару (т.1 а.с.141-154, 156).

Оприбуткування товару в бухгалтерському обліку ПП «Град-Сервіс» підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку: 203 та 207 (ТМЦ) за період з 01.02.2010 року по 31.01.2011 року 281 за 2008 рік (т.2 а.с.92-96), з яких вбачається потрапляння товару, придбаного у ПП «Сегмент Юг» у власність Позивача для подальшого використання в господарській діяльності останнього.

Також, на підтвердження того, що вказаний товар було отримано Позивачем та він був в наявності у останнього, в матеріалах справи містяться акти списання, складені директором та бухгалтером ПП «Град-Сервіс» за період з 28.02.2010 року по 30.11.2010 року (т.1 а.с.192-223).

Крім того, матеріали справи містять копії належним чином завірених податкових накладних: № 02/03/9 від 03.02.2010 року, № 02/03/8 від 03.02.2010 року, № 03/22/3 від 22.03.2010 року, № 04236 від 23.04.2010 року, № 05196 від 19.05.2010 року, № 05197 від 19.05.2010 року, № 060412 від 04.06.2010 року, № 060413 від 04.06.2010 року, № 07058 від 05.07.2010 року, № 07059 від 05.07.2010 року, № 08044 від 04.08.2010 року, № 09035 від 03.09.2010 року, № 09034 від 03.09.2010 року, № 10078 від 07.10.2010 року, № 11057 від 05.11.2010 року (т.1 а.с.157-170, 172), отриманих від постачальника товару - ПП «Сегмент Юг», які також підтверджують факт здійснення вищевказаних господарських операцій з постачання Товару за Договорами поставки № 15/01-П від 15.01.2010 року, та дають ПП «Град-Сервіс» право на включення ПДВ до складу ціни товару та є необхідною умовою для формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Також, як встановлено судом, 28 вересня 2010 року ПП «Сегмент Юг» (Виконавець), в особі директора Беловодського А.Г., що діє на підставі Статуту, з одного боку, та ПП «Град-Сервіс» (Замовник), в особі директора ОСОБА_9, що діє на підставі Статуту, з іншого боку, уклали Договір на підготовку документів № 1705/КУ (т.1 а.с.139-140), відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику консультації з питань отримання висновку управління екології для ліцензії у сфері поводження з небезпечними відходами та додержання вимог безпеки, а також провести моніторинг ринку послуг у сфері безпечного поводження з відходами, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані Виконавцем послуги.

Відповідно до вимог п.п. 2.1. 2.2, 2.3 вказаного Договору Замовник надає виконавцю всю інформацію необхідну для виконання умов цього договору. Замовник забезпечує доступ і умови для роботи співробітникам виконавця. Замовник приймає і підписує акти виконаних робіт.

Згідно п. 2.4, 2.7 цього Договору Виконавець за заявкою замовника здійснює збір та складання необхідних документів, надає інформацію та консультаційно-методичну допомогу Замовнику для цілей зазначених у п. 1.1 цього договору. Виконавець має право на залучення сторонніх організацій для надання послуг за цим Договором, при цьому відповідальність за якість і строки надання послуг перед Замовником несе Виконавець.

Також, відповідно до вимог розділу 4 зазначеного Договору вартість надаваних Виконавцем послуг, обумовлених у п. 1.1 цього договору становить 8940,00 грн., у тому числі ПДВ - 1490,00 грн. Оплата за надані Виконавцем послуги здійснюється Замовником шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 20-ти банківських днів з моменту підписання акту прийому передачі наданих послуг на підставі виставленого рахунку.

На виконання умов зазначеного Договору на підготовку документів № 1705/КУ від 28.09.2010 року ПП «Град-Сервіс» від ПП «Сегмент Юг» були отримані наступні консультативні послуги: консультування з підготовки та оформлення документів для отримання висновку Управління екології для ліцензії у сфері поводження з небезпечними відходами; підготовка відомості про матеріально-технічній базі для здійснення діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами на підстав інформації ПП «Град-Сервіс»; підготовка довідки про кімнати і майданчиках для здійснення діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами; проведення ревізію наявних ємностей для зберігання небезпечних відходів за класами небезпеки; консультування з приводу розробки технологічного регламенту у сфері поводження з небезпечними відходами; надання інформації про існуючі в Одеській області ліцензіатів у сфері поводження з небезпечними відходами, в т.ч. за технологіями поводження з відходами, що підтверджується наявної в матеріалах справи заявкою Позивача (а.с.123 т.2)

Також, в обґрунтування фактичності здійснення зазначеної господарської операції за Договором на підготовку документів № 1705/КУ від 28.09.2010 року, Позивачем до суду надано: акт прийому-передачі виконаних послуг, відповідно до якого Виконавець надав в повному обсязі, а Замовник прийняв надані консультації з питань отримання висновку управління екології для ліцензії у сфері поводження з небезпечними відходами та додержання вимог безпеки, а також моніторингу ринку послуг у сфері безпечного поводження з відходами, замовник не має претензій до виконавця за якістю наданих послуг. (т.1 а.с.155); податкову накладну № 103114 від 31.10.2010 року (т.1 а.с.171), в якій, зокрема, визначено зміст наданих послуг (інформаційно-консультативні), та яка, в тому числі, підтверджує факт здійснення вищевказаної господарської операції з надання послуг за Договором на підготовку документів № 1705/КУ від 28.09.2010 року, і дають ПП «Град-Сервіс» право на включення податку на додану вартість до складу ціни товару та є необхідною умовою для формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Крім того, з матеріалів справи вбачаться, що 01 серпня 2010 року та 08 грудня 2010 року ПП «Сі.Ті.Джи» (Постачальник), в особі директора Шинелева І.Є., що діє на підставі Статуту, з одного боку, та ПП «Град-Сервіс» (Покупець), в особі директора ОСОБА_8, що діє на підставі Статуту, з іншого боку, уклали Договори поставки № 11/100 та № 2П/0244 (т.1 а.с.173-176), відповідно до умов яких Постачальник зобов'язується поставляти господарські товари, спец. одяг, інструменти, господарський інвентар, канцелярське приладдя (далі - Товар) Покупцю, а Покупець зобов'язується приймати його і своєчасно оплачувати. Право власності на товар виникає у покупця з моменту його фактичної передачі. Номенклатура, кількість, ціна на Товар визначається за погодженням сторін у накладних. Поставка здійснюється на умовах EXW, CPT, DDP згідно Інкотермс 2000. Товар поставляється покупцю на підставі накладних. Підписання сторонами накладних та подальша оплата Товару Покупцем свідчить про досягнення згоди сторонами за кількістю, номенклатурою та ціною Товару. Товар відпускається Постачальником за цінами, зазначених у накладних. Оплата здійснюється шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

З матеріалів справи вбачається, що передача Товару від ПП «Сі.Ті.Джи» до ПП «Град-Сервіс» за вказаними Договорами поставки № 11/100 від 01.08.2010 року та № 2П/0244 від 08.12.2010 року підтверджується наступними видатковими накладними: № 200810 від 20.08.2010 року, № 200811 від 20.08.2010 року, № 10124 від 10.12.2010 року, в яких, зокрема, визначено найменування поставляємого Товару, його технічні характеристики, найменування одиниці виміру, кількість, вартість та загальна сума Товару (т.1 а.с.179-181).

Крім того, матеріали справи містять копії належним чином завірених податкових накладних: № 20087 від 20.08.2010 року, № 20086 від 20.08.2010 року, № 10124 від 10.12.2010 року (т.1 а.с.184-186), отриманих від постачальника товару - ПП «Сі.Ті.Джи», які також підтверджують факт здійснення вищевказаних господарських операцій з постачання Товару за Договорами поставки № 11/100 від 01.08.2010 року та № 2П/0244 від 08.12.2010 року, та дають ПП «Град-Сервіс» право на включення ПДВ до складу ціни товару та є необхідною умовою для формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Судом, також, встановлено, що 02 грудня 2010 року ПП «Сі.Ті.Джи» (Виконавець), в особі директора Шинелева І.Є., що діє на підставі Статуту, з одного боку, та ПП «Град-Сервіс» (Покупець), в особі директора ОСОБА_9, що діє на підставі Статуту, з іншого боку, уклали Договір № М06 (т.1 а.с.177-178), відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується виконати за завданням Замовника роботи з миття сміттєвозів та іншого автотранспорту (далі за текстом - Роботи), а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх в порядку і на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 3.1 вказаного Договору по закінченню виконання робіт сторони підписують Акти прийому - передачі виконаних робіт.

Згідно п. 4.1 цього ж Договору вартість робіт за цим договором узгоджується сторонами в заявках і визначається виходячи з фактично виконаних обсягів робіт, що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт.

На підтвердження виконання умов вказаного Договору у перевіряємий період, Позивачем до суду надано акти приймання-передачі виконаних робіт к Договору № М06 від 02.12.2010 року (т.1 а.с.182-183), підписані ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Град-Сервіс», та в яких, зокрема, визначено, що ПП «Сі.Ті.Джи» виконало роботи з миття сміттєвозів, а саме: МАЗ 5551 та КАМАЗ 54112, у загальній кількості 4 машини, загальна кількість здійснених мийок - 16, вартість виконаних робіт за актами від 31.12.2010 року та від 31.01.2010 року складає - 9888 грн., в т.ч. ПДВ - 1648 грн.

Також, на підтвердження того, що вказані автотранспортні засоби були в наявності у Позивача, останнім до суду надано: Договори оренди № 01/09/09-Ат від 01.09.2009 року та № 01/12/09-АТ від 01.12.2009 року та додаткову угоду до Договору оренди № 01/12/09-АТ від 01.12.2009 року (т.2 а.с.114-118), відповідно до умов яких ТОВ «Раф-Плюс» (Орендодавець) передає, а ПП «Град-Сервіс» (Орендар) приймає в тимчасове платне користування на умовах оренди Камаз 53212 (реєстраційний номер НОМЕР_3), Маз 500 (реєстраційний номер НОМЕР_4), а також свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів Камаз 53212, реєстраційний номер НОМЕР_3, Маз 500, реєстраційний номер НОМЕР_4 (а.с.190-191 т.1).

Матеріали справи містять, також, копії належним чином завірених податкових накладних від 31.12.2010 року № 311234 та від 31.01.2011 року № 310115 (т.1 а.с.187-188), отриманих від постачальника робіт - ПП «Сі.Ті.Джи», які також підтверджують факт здійснення вищевказаної господарської операції з надання послуг по мийці сміттєвозів за Договором № М06 від 02.12.2010 року, та дають ПП «Град-Сервіс» право на включення ПДВ до складу ціни товару та є необхідною умовою для формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Також, суд зазначає, що на підтвердження того, що товар та послуги, придбані Позивачем у ПП «Сегмент Юг» та ПП «Сі.Ті.Джи» приймались уповноваженими особами Позивача, останнім надано до суду накази № 01-ОП від22.04.2011 року, № 10/У від 29.08.2011 року, № 01-ОП від 25.07.2009 року, № 04/У від 09.08.2010 року, № 01-ОП від 10.08.2010 року, № 05/У від 21.04.2011 року, № 03-П від 30.08.2011 року щодо призначення та звільнення з посади директора ПП «Град-Сервіс»: ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7 (т.2 а.с.135-141).

Окрім викладеного, судом встановлено, що ПП «Град-Сервіс» здійснило оплату отриманих від ПП «Сегмент Юг» та ПП «Сі.Ті.Джи» товарів та послуг за Договорами, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками-фактурами та відповідними платіжними дорученнями (т.1 а.с.225-238, т.2 а.с. 124-134).

Таким чином, судом встановлено, що Позивачем було виконано всі зобов'язання за укладеними Договорамм, а саме: отримано товар, послуги та сплачено продавцям товарів, послуг грошові кошти, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи, виписані на підставі і у відповідності до укладених договорів та, які підтверджують здійснення господарських операцій між ПП «Град-Сервіс» та ПП «Сегмент Юг» і ПП «Сі.Ті.Джи».

Окрім того, суд зазначає, що як вбачається з довідки Головного управління статистики в Одеській області Серії АА № 579010 (т.1 а.с.32 - 33), одними із основних видів діяльності Позивача є: збирання, обробляння та виділення безпечних відходів, а також відновлення відсортованих відходів (38.11, 38.21, 38.32); вантажний автомобільний транспорт (49.41), а предметом Договорів, укладених з ПП «Сегмент Юг» і ПП «Сі.Ті.Джи», є обладнання, техніка, інвентар, а також консультативні послуги з підготовки та оформлення документів для отримання висновку Управління екології для ліцензії у сфері поводження з небезпечними відходами, що свідчить про використання зазначених товарів та послуг у господарській діяльності Позивача, а отже про правомірність формування валових витрат та податкового кредиту, пов'язаних з придбанням даних товарів та послуг.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що Позивачем під час розгляду справи підтверджено належними доказами фактичність отримання товарів, послуг від контрагентів-постачальників - ПП «Сегмент Юг» і ПП «Сі.Ті.Джи», а також їх подальше використання у власній господарській діяльності.

Також, суд вважає за необхідне наголосити, що, як вбачається зі змісту Акту перевірки № 171/22-1/32635131 від 07.02.2013 року, Відповідач не заперечує, що первинні документи, в тому числі податкові накладні, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит серпня-грудня 2010 року, січня 2011 року, належним чином оформлені, суми ПДВ по зазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, а також відповідають даним податкових декларацій з ПДВ. Зазначені обставини представником Відповідача у судовому засіданні спростовані не були.

Поряд з цим, як зазначив представник Відповідача в судовому засіданні, що, також відображено в Акті перевірки № 171/22-1/32635131 від 07.02.2013 року, висновки щодо порушення Позивачем вимог податкового законодавства були здійснені податковим органом лише виходячи зі змісту актів ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 2324/22-3/35767686 від 28.11.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Сі.Ті.Джи» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, перелік яких встановлено постановою слідчого, їх реальності та відображення в обліку за весь період діяльності» та № 2324/22-3/35767686 від 28.11.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Сегмент-Юг» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, перелік яких встановлено постановою слідчого, їх реальності та відображення в обліку за весь період діяльності».

Водночас, суд вважає недостатніми для висновків акту перевірки про порушення Позивачем податкового законодавства, посилання в ньому лише на акти зустрічних звірок, складених органом державної податкової служби відносно контрагентів Позивача, оскільки без визначення в акті перевірки і дослідження договорів Позивача з його контрагентами, які на думку перевіряючих не відповідають закону, поставок та інших господарських операцій, умов цих договорів, їх виконання з посиланням на первинні документи, такі висновки не ґрунтуються на законодавстві і не можуть бути підставою для прийняття рішень про донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій відносно Позивача.

На думку суду, такого роду обґрунтування, взагалі не припустимі в офіційних документах суб'єктів владних повноважень, на підставі яких приймаються акти індивідуальної дії, на зразок оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки, по-перше, приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України чітко визначено, що органи державної влади та їх посадові особи можуть діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто, роблячи висновок про допущення будь-яким суб'єктом правовідносин порушення діючого законодавства, орган державної влади зобов'язаний чітко встановити склад такого порушення, зазначивши, в якій саме події воно полягає та якими саме фактичними даними (доказами) це підтверджується, та жодним чином не викладати припущення щодо порушення законодавства за відсутності належних доказів на підтвердження їх вчинення. По-друге, суб'єкт владних повноважень повинен бути здатним підтвердити правомірність зроблених ним висновків у законодавчо визначеному порядку.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що як вбачається зі змісту актів ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 2324/22-3/35767686 від 28.11.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Сі.Ті.Джи» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, перелік яких встановлено постановою слідчого, їх реальності та відображення в обліку за весь період діяльності» та № 2324/22-3/35767686 від 28.11.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Сегмент-Юг» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, перелік яких встановлено постановою слідчого, їх реальності та відображення в обліку за весь період діяльності», правовідносини, що виникли між Позивачем та ПП «Сегмент Юг» і ПП «Сі.Ті.Джи» на підставі укладених між ними Договорів, не досліджувались перевіряючими. Відповідно до висновків зазначених актів у зв'язку з неможливістю здійснення зустрічної звірки ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Сегмент-Юг» (відсутність посадової особи за податковою адресою та ненадання документів податкового та бухгалтерського обліку) та наявної податкової інформації по контрагентам, документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ПП «Сі.Ті.Джи» з підприємствами ПП «Амітек», ПП «Дана Маркет Юг», ПП «Мира 2008», ПП «Комбі-Транс», ПП «ПП Інлоуд», ПП «Сатера», ПП «Клин-Маркет», ПП «Віайпі груп», ПП «Одеська будівельна компанія», ПП «Агростар Юг». Тобто, взагалі відсутні посилання на нікчемність правочинів між ПП «Град-Сервіс» та ПП «Сегмент Юг» і ПП «Сі.Ті.Джи», а також встановлення порушень з боку вказаних контрагентів податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з Позивачем.

Тобто, висновок податкового органу щодо порушення Позивачем вимог п. 1 ст. 203, п. 1 ст. 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, п. 138.2 ст. 138 та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ґрунтується на наявній податковій інформації по контрагентам - ПП «Сегмент Юг» та ПП «Сі.Ті.Джи», а також висновку податкового органу щодо неможливості підтвердити господарські операції між ПП «Сегмент Юг» та ПП «Сі.Ті.Джи» та їх контрагентами.

Однак, суд не погоджується з вказаним висновками ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області ДПС та вважає їх безпідставними, оскільки ПК України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов'язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов'язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбанні товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товарів (послуг), який у складі вартості проданого товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов'язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника. Відповідно, несплата податку на додану постачальником сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту зазначеного податку товариству, яке віднесло до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену в ціні товару.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, суд вважає, також, за необхідне зазначити, що діючим законодавством, не передбачено і не визначено обов'язку підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

Це відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах. Так, у постанові від 11 грудня 2007 року (справа № 21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така позиція, також, узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Також, суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями та їх постачальниками, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Як встановлено судом, Позивач та його контрагенти - ПП «Сегмент Юг» та ПП «Сі.Ті.Джи» на момент укладання та виконання спірних Договорів були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податкову обліку в ДПІ, мали свідоцтво платника ПДВ (а.с.17, 20, 21, 32 - 44 т.1), що не заперечується Відповідачем, а також відображено в Акті перевірки № 171/22-1/32635131 від 07.02.2013 року.

Крім того, суд не приймає до уваги твердження, викладені в Акті перевірки щодо відсутності у контрагентів Позивача основних фондів, складських приміщень, трудових резервів, що, на думку ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області ДПС, унеможливлює здійснення ними будь-якої господарської діяльності, оскільки Позивач за законом не зобов'язаний був отримувати у контрагента документи з метою доведення, ким саме виготовлялась, транспортувалась поставлена продукція, або перевіряти кількість працюючих осіб контрагента. При цьому, суд, також, звертає увагу на те, що чинним законодавством чітко не регламентована обов'язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності. В свою чергу, представник Відповідача у судовому засіданні не надав пояснення стосовно того, яка кількість працюючих осіб достатня для такого виду діяльності, за яким було здійснено господарські операції між Позивачем та його контрагентами ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Сегмент Юг». Водночас, суд наголошує, що в залежності від специфіки виду діяльності підприємство у разі виникнення такої потреби може залучити до виконання роботи інших осіб з наявними ресурсами визначеного обсягу і структури.

Враховуючи викладене, посилання Відповідача в Акті перевірки на той факт, що у ПП «Сегмент Юг» та ПП «Сі.Ті.Джи» для здійснення відповідних господарських операцій із Позивачем були відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, а також те, що ці підприємства не знаходиться за юридичною адресою, судом не приймаються до уваги з мотивів безпідставності та недоведеності.

Стосовно посилань Відповідача в Акті перевірки на те, що угоди, укладені між Позивачем та його контрагентами - ПП «Сегмент Юг» та ПП «Сі.Ті.Джи» мають ознаки нікчемності та не спричиняють реального настання правових наслідків, суд зазначає наступне.

Так, згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В даному випадку, виходячи з вищевикладених фактів та доказів, що їх підтверджують, суд встановив, що спірні договори укладені в письмовій формі, виконання вказаних договорів підтверджується відповідними видатковими та податковими накладними, а тому суд робить висновок, що сторони договорів діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутку у відповідності до ст. 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Відповідно до ст. 204 ЦК країни правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язанні із його недійсністю.

Відповідно до вимог ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Окрім цього, з 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до ЦК України, зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою. На підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 ГК України доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

В даному випадку спірні Договори, як вже зазначалося вище, відповідають вимогам ст. 203 ЦК України, недійсність таких договорів прямо законом не встановлена, а також ці договори судом недійсними не визнавались, а отже є чинними.

Також, слід наголосити, що Відповідач в Акті перевірки зазначав про нікчемність спірних Договорів, посилаючись на те, що контрагенти Позивача відсутні за своїм місцезнаходженням. Водночас, з інформації наявної в Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, що, також, не заперечується Відповідачем, вбачається, що на момент здійснення господарських операцій між Позивачем та ПП «Сегмент Юг» і ПП «Сі.Ті.Джи», вказані контрагенти Позивача були зареєстровані в ЄДР як юридичні особи та відносно цих контрагентів Позивача не вносилось жодних записів щодо відсутності за місцезнаходженням.

Суд вважає, що факт реєстрації контрагентів Позивача на дату оформлення податкових накладних органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника ПДВ та знаходження їх в ЄДР підтверджують доводи Позивача щодо відсутності у нього на момент укладення спірних договорів та їх виконання відомостей, які могли б вказувати на будь-які потенційні порушення законодавства з боку контрагентів - ПП «Сегмент Юг» та ПП «Сі.Ті.Джи»

Крім того, слід зазначити, що незнаходження юридичної особи за її місцезнаходженням тягне наслідки передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», із застосуванням певної процедури, встановленої цим законом, серед яких невизнання органом ДПС даних податкової звітності контрагентів такої юридичної особи, як і встановлення ознак нікчемності його угод не значиться.

Щодо посилань ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області ДПС в Акті перевірки на те, що Позивач до перевірки не надав документів, які б підтвердили факт перевезення товару від продавця до покупця, а саме: товарно-транспортні накладні, суд наголошує, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавством висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. При цьому в розумінні даного Закону первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Стаття 4 Закону України «Про бухгалтерський облік в Україні» передбачає, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах як, зокрема, превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Визначення товарно-транспортної накладної наведено в п. 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року № 363 (далі Правила), відповідно до яких - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 2.1 Правил визначено, що товарно-транспортна накладна - це один з документів, які повинні завжди бути у водія автомобіля при перевезенні вантажу.

Відповідно ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» товарно-транспортну накладну повинен мати перевізник для пред'явлення особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки руху.

Органи податкової служби не відносяться до органів, які мають такі повноваження.

Крім того, вказаним законом допускається можливість мати інший встановлений законодавством документ на вантаж, крім товарно-транспортних накладних.

Так, згідно з Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу від 14.10.1997 року № 363, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Тобто, як вбачається з викладеного, товарно-транспортні накладні не є єдиним та безумовним доказом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей. Іншим документом, на підставі якого здійснюється перевезення та оприбуткування товару є документ, що свідчить про передавання товару від продавця до покупця.

Зокрема, на підтвердження факту отримання ПП «Град-Сервіс» від контрагентів - постачальників - ПП «Сегмент Юг» і ПП «Сі.Ті.Джи» товару/послуг, згідно укладених Договорів № 15/01-П від 15.01.2010 року, № 11/100 від 01.08.2010 року, № 2П/0244 від 08.12.2010 року, № 1705/КУ від 28.09.2010 року, № М06 від 02.12.2010 року, Позивачем до суду надані, видаткові накладні: № 02/03/7 від 03.02.2010 року, № 02/03/6 від 03.02.2010 року, № 03/22/2 від 22.03.2010 року, № 04239 від 23.04.2010 року, № 05198 від 19.05.2010 року, № 05199 від 19.05.2010 року, № 060413 від 04.06.2010 року, № 060414 від 04.06.2010 року, № 07057 від 05.07.2010 року, № 07058 від 05.07.2010 року, № 08042 від 04.08.2010 року, № 09035 від 03.09.2010 року, № 09034 від 03.09.2010 року, № 10079 від 07.10.2010 року, № 11057 від 05.11.2010 року, № 200810 від 20.08.2010 року, № 200811 від 20.08.2010 року, № 10124 від 10.12.2010 року, а також акти прийому - передачі виконаних послуг (т.1 а.с.141-156, 179-183).

Також, суд наголошує, що згідно з умовами спірних Договорів, обов'язок по доставці товару покладався на постачальника.

З аналізу вищезазначеного, суд дійшов висновку, що дорожні документи на товар є обов'язковими для водіїв на шляху переміщення товарів та бухгалтерської звітності постачальника, а не покупця товару та мають бути наявні у водія з моменту списання товару зі складу постачальника, в момент перевезення та є необхідним документом в бухгалтерській звітності постачальника для включення ним до валових витрат, витрати на транспортування товару. У разі необхідності екземпляр товарно-транспортної накладної надається постачальником покупцю на вимогу останнього. Виходячи з умов договорів така необхідність була відсутня, оскільки умовами спірних договорів передбачено, що продавець надає покупцеві видаткову та податкову накладну.

З огляду на викладене, доводи Відповідача щодо відсутності у Позивача товарно-транспортних накладних не є підставою вважати, що угоди між Позивачем та його контрагентами не відбувались, оскільки чинне законодавство не передбачає обов'язку саме покупця, на якого не покладено обов'язку транспортувати вказаний товар, зберігати дані товарно-транспортні накладні. Відсутність таких документів у господарських операціях може бути прийнята судом як доказ недійсності угоди лише у випадку, якщо податковий орган доведе суду наявність наміру в обох сторін на укладання угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства. В свою чергу, судом встановлено, що угоди, укладені між Позивачем та його контрагентами в судовому порядку недійсними не визнавались.

Окрім викладеного, визначаючись щодо правомірності заявлених позовних вимог суд зазначає, що згідно вимог до п. 2.3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.11.2012 року № 1236, податкове повідомлення - рішення складається у двох примірниках за кожним окремим податком, збором разом із штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), або штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами, пенею), передбаченими Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі зменшення (збільшення) органом державної податкової служби суми бюджетного відшкодування, зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків направляються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

У разі здійснення розрахунку (перерахунку) збільшення (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість або об'єкта оподаткування податком на прибуток із застосуванням звичайних цін за результатами перевірки приймаються окремі податкові повідомлення-рішення на ці суми за формами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу.

Крім того, відповідно до п. 2.4 вказаного Порядку до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) з наведенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку) відповідного звітного періоду, щодо якого здійснюється розрахунок податкового зобов'язання, а також іншої інформації, необхідної для визначення грошового зобов'язання.

Водночас, в податкових повідомленнях - рішеннях від 22.02.2013 року № 0000032210 та № 0000022210 щодо донарахування ПП «Град-Сервіс» податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток, надісланих ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області ДПС на адресу Позивача взагалі не вказано на порушення норм законодавства, на підставі яких було донараховано податкові зобов'язання, тобто графи в податкових повідомленнях-рішеннях, в яких повинні бути вказані пункти, статті законодавчого акта, порушення якого встановлено та відповідно до якого був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань не заповнені.

Також, до вказаних податкових повідомлень-рішень не надано розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо. Згідно ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Статтею 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що Відповідачем не доведено наявність підстав для проведення спірної перевірки, та правомірність винесення на податкових повідомлень-рішень від 22.02.2013 року: № 0000032210, яким ПП «Град-Сервіс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 13698,75 грн. (з яких за основним платежем 10947,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2751,75 грн.); № 0000022210, яким ПП «Град-Сервіс» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 9977,00 грн. (з яких за основним платежем 8144,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1 833,00 грн.), а тому позовні вимоги ПП «Град-Сервіс» підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Град-Сервіс» до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби з проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ПП «Град-Сервіс» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків: ПП «Сі.Ті.Джи» код за ЄДРПОУ 35767686 за період серпень, грудень 2010 року та січень 2011 року, ПП «Сегмент Юг» код за ЄДРПОУ 35818058 за період січень-листопад 2010 року та складання Акту «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ПП «Град-Сервіс», код ЄДРПОУ 32635131, щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків ПП «Сі.Ті.Джи», код ЄДРПОУ 35767686, за період серпень, грудень 2010 року та січень 2011 року, ПП «Сегмент-Юг», код ЄДРПОУ 35818058, за період січень-листопад 2010 року» №171/22-1/32635131 від 07.02.2013 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби від 22.02.2013 року № 0000032210, яким Приватному підприємству «Град-Сервіс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 13698,75 грн. (з яких за основним платежем 10947,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2751,75 грн.).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби від 22.02.2013 року № 0000022210, яким Приватному підприємству «Град-Сервіс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 9977,00 грн. (з яких за основним платежем 8144,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1833,00 грн.).

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.

26 липня 2013 року.

.