ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
25 липня 2013 р. Справа №801/4900/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні
за участю секретаря судового засіданні Ківа А.С., представник позивача- Дегтярьова С. А. довіреність № 84 від 08.02.13, адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай-Тодор-Південь"
до Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК ДПС
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.04.2013 №0000812301 та №0000822301,
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ай-Тодор-Південь" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.04.2013 №0000812301 та №0000822301.
Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі з підстав викладених у позові, а саме з необґрунтованістю висновків Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби в акті перевірки від 17.07.2012 №1005/22-01/32078240/114 та доведеністю правильності визначення суми від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.
Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно з частиною 1 статтю 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Судом встановлено, що на підставі направлення на проведення перевірки від 05.07.2012 №000388/381, виданого ДПІ у м. Ялті, наказу ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС від 04.07.2012 №460 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ай-ТодорПівдень" та на виконання постанови від 23.05.2012 "Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки" старшого слідчого прокуратури АР Крим працівником Державної податкової служби в АРК ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Ай-Тодор-Південь", код ЄДРПОУ 32078240, з питань взаємовідносин з суб'єктами господарської діяльності: ТОВ "Акведук-Сіті" (ЄДРПОУ 37081876, ТОВ "БК "Регіон-Буд" (ЄДРПОУ 37081846), ТОВ "Логістик-Крим" (ЄДРПОУ 37081546), ТОВ "Комплектторг" (ЄДРПОУ 37081515) за період з 01.05.2010 року по 01.09.2011 року.
За результатами вищенаведеної перевірки було складено акт від 17.07.2012 №1005/22-01/32078240/114, у якому встановлено порушення пунктів 1.31, 1.32, статті 1, пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого, занижено податок на прибуток на загальну суму 581332,00 грн., у тому числі: за 2 квартал 2010 року в сумі 205685,00 грн., за 3 квартал 2010 року в сумі 324354,00 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 51293,00 грн.
Також встановлено порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 424032,00 грн., у тому числі: за травень 2010 року в сумі 59063,00 грн., за червень 2010 року в сумі 105485,00 грн., за липень 2010 року в сумі 203597,00 грн., за серпень 2010 року в сумі 35321,00 грн., за вересень 2010 року в сумі 20566,00 грн..
Не погодившись із підставами проведення перевірки позивач звернувся до суду.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2013 по справі №2а-9338/12/6/0170 Державну податкову інспекцію у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби зобов'язано прийняти податкові повідомлення-рішення за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай-Тодор-Південь", оформленої актом від 17.07.2012 №1005/22-01/32078240/114, на підставі наказу Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №460 від 04.07.2012 року "Про проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай-Тодор-Південь".
На підставі акту перевірки від 17.07.2012 №1005/22-01/32078240/114, постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2013 по справі №2а-9338/12/6/0170, Державна податкова інспекція у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби 11.04.2013 винесла податкові повідомлення-рішення №0000812301 з податку на додану вартість на суму 530040,00 грн. та №0000822301 з податку на прибуток на суму 726665,00 грн..
Не погодившись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем було оскаржено у судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.
Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Тому застосування Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 №283/97-ВР, які втратили чинність з 01.01.2011 у зв'язку з набранням чинності Податкового кодексу України, є цілком правомірним, оскільки норми зазначених законів діяли на час проведення окремих господарських операцій та формування податкового кредиту та валових витрат позивачем.
Як випливає зі змісту пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 названого Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Аналогічні за змістом умови формування податкового кредиту містяться у пунктах 198.1, 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
В силу вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону заборонено відносити до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно з правилами формування витрат, передбаченими у пунктах 138.2, 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
З наведених законодавчих положень випливає, що право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.
В акті перевірки від 17.07.2012 відповідачем зазначається, що за матеріалами досудового слідства по кримінальній справі №12011023770194 встановлено, що постачальники контрагентів позивача - ТОВ «Акведук-Сіті» та ТОВ «БК «Регіон Буд» ніякої господарської діяльності не здійснювали (наявність фіктивного підприємництва), а тільки були оформлені документи для формування валових витрат (без підтвердження про реальне здійснення відповідних операцій).
Виходячи з вищенаведеного, первинні документи, які складені ТОВ «Акведук-Сіті» та ТОВ «БК «Регіон Буд» для ТОВ «Ай-Тодор Південь» за період з 01.05.2010 по 31.12.2010 суперечать законодавчим та нормативним документам, та не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.
Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні засновується на принципах, у відповідності з якими ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Тому позивач, який не наділений правом встановлювати ознаки фіктивності операцій свого контрагента з іншими контрагентами, не може нести відповідальність за їх можливі протиправні дії.
Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та валових витрат.
Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови в отриманні бюджетного відшкодування.
Згідно з частиною 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, котрі беруть участь у справі, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ай-Тодор-Південь" зареєстроване у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 28.08.2002. Ідентифікаційний код юридичної особи 32078240, місцезнаходження юридичної особи: 98660, м. Ялта, смт. Гаспра, Алупкінське шосе, 60-К, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою Головного управління статистики в АРК №464103 від 22.08.2011. Є платником податку на прибуток та податку на додану вартість.
Платником податків здійснюються наступні види господарської діяльності:
55.90 Діяльність інших засобів тимчасового розміщування (основний),
46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами,
55.10 Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування,
55.20 Діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання,
68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна,
79.12 Діяльність туристичних операторів.
В період з 01.05.2010 по 01.09.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ай-Тодор-Південь" мало господарським стосунки з ТОВ "Акведук-Сіті", ТОВ "БК"Регіон-Буд".
Згідно статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.
Згідно відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html) станом на день розгляду справи ТОВ "Акведук-Сіті", ТОВ "БК"Регіон-Буд" не перебувають у процесі припинення.
Тобто, господарська діяльність проведена право- та дієздатними суб'єктами господарювання.
Згідно пункту 14.1.36. Податкового кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Як зазначено у статті 179 Господарського кодексу України господарсько-договірни зобов'язання виникають між суб'єктами господарювання на підставі господарських договорів. Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства (стаття 180 ГК України).
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
До вказаного виду договорів суд вважає можливим віднести й договори з надання консалтингових послуг - надання консультаційних послуг щодо вирішення тієї чи іншої проблеми замовника на основі дослідження та аналізу конкретної ситуації.
Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ай-Тодор-Південь" (замовник) та ТОВ "БК"Регіон-Буд" (виконавець) були укладені договори з надання послуг:
- договір про надання послуг і технічного обслуговування кондиціонерів від 28.04.2010 №01/04-10, згідно якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконувати роботи з поклейки та забарвлення шпалер, покритті лаком паркету і технічного обслуговування кондиціонерів в спальному корпусі пансіонату "Ай-Тодор-Південь", який належить замовнику, що розташований за адресою м. Ялта, смт. Гаспра, вул. Алупкінське шосе 60-К. Загальна вартість робіт складає 152020,00 грн.
- договір про надання послуг по санітарно-гігієнічній обробці басейну від 28.04.2010 №05/04-10, згідно якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконувати роботи з санітарно-технічної обробки басейну розміром 7х15 м., що належить замовнику, що знаходиться у спального корпусу та прилеглої до нього території, розташованого за адресу м. Ялта, смт. Гаспра, вул. Алупкінське шосе 60-К. Загальна вартість робіт становить 51830,00 грн..
- договір про надання послуг по генеральному прибиранні приміщень і номерів пансіонату від 29.04.2010 №06/04-10, згідно якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконувати роботи в пансіонаті "Ай-Тодор-Південь", розташованого за адресою м. Ялта, смт. Гаспра, вул. Алупкінське шосе 60-К, а саме: за разове генеральне прибирання номерів пансіонату-мийка та чистка балконів, чистка люстр, статевої плитки, кахлю, душових кабін, м'яких меблів, вазонів для квітів, кухонних куточків, килимових покриттів, прибирання приміщень. Загальна вартість робіт становить 150529,00 грн.
- договір про надання анімаційних послуг від 01.06.2010 №02/06-2010. Предметом договору є виконання обов'язки виконавцем з надання розважальних заходів туристам пансіонату "Ай-Тодор-Південь", обумовленої в додатку № 1 до цього договору.
- договір на надання послуг від 25.06.2010 №25/06-2010, згідно якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконувати роботи в пансіонаті "Ай-Тодор-Південь" (прибирання території, полив зелених насаджень, прибирання паркової зони, санітарно-гігієнічна обробка кахлю навколо басейну, санітарно-гігієнічна обробка басейну, санітарно-гігієнічна обробка фонтану, миття вікон, технічне обслуговування водонагрівачів, прання покривал, прання вовняних ковдр, догляд за деревами в парковій зоні), розташованого за адресою м. Ялта, смт. Гаспра, вул. Алупкінське шосе 60-К.
Також позивачем були укладені договори про надання послуг з Товариством з обмеженою відповідальністю "Акведук-Сіті»:
- договір на надання консалтингових та організаційних послуг від 05.05.2010 №05/05-2010, згідно якого замовник доручає і оплачує, а виконавець приймає на себе проведення консультацій з питань організації робочих процесів, проведення тренінгів для керівного складу, проведення корпоративного тренінгу для персоналу. Щомісячна вартість виконаних робіт або наданих замовнику послуг становить 7560,00 грн., у тому числі ПДВ 20%;
- договір про надання послуг від 25.05.2010 №25/05-2010, згідно якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконувати роботи в пансіонаті "Ай-Тодор-Південь", а саме виконавець зобов'язаний: провести технічне обслуговування Спліт-Систем з повним розбиранням та складанням блоків, за ціною 1248,00 грн. за одиницю, в тому числі ПДВ 20%; зробити технічне обслуговування стельового кондиціонера за ціною 4440,00 грн. за одиницю, в тому числі ПДВ 20%; зробити технічне обслуговування водонагрівачів об'ємом 50 л. із заміною тенів, за ціною 624,00 грн. за одиницю, в тому числі ПДВ 20%; зробити технічне обслуговування водонагрівачів об'ємом 80 л. із заміною тенів, за ціною 744,00 грн. за одиницю, в тому числі ПДВ 20%; зробити технічне обслуговування водонагрівачів об'ємом 300 л. із заміною тенів, за ціною 1224,00 грн. за одиницю, в тому числі ПДВ 20%. Вартість робіт за цим договором визначається, згодна акту виконаних робіт наданого виконавцем і затвердженого замовником.
Таким чином сторонами дотриманні усі обов'язкові вимоги під час укладання угод вказаного виду, визначені основні положення договорів, які укладені відповідно до їх реального змісту.
Згідно пункту 14.1.108 Податкового кодексу України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).
Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ай-Тодор-Південь" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акведук-Сіті" були укладені:
- договір від 20.03.2010 №20/03-10, згідно якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання з виконання маркетингових досліджень ринку збуту санаторно-курортних послуг в Україні, з метою вибору оптимальних для укладення замовником договорів на продаж місць для короткострокового проживання в пансіонаті "Ай-Тодо-Південь".
Таким чином сторонами укладений договір, що за змістом відповідає вимогам договору зазначеного виду.
Згідно статті 317 ГК України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.
Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ай-Тодор-Південь" та " були укладені:
- договір від 03.06.2010 №03/06-2010, згідно якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання щодо створення газону площею 120 кв.м. на території пансіонату "Ай-Тодор-Південь", розташованого за адресою м. Ялта, смт. Гаспра, вул. Алупкінське шосе 60-К, з виконанням наступних видів робіт: приготування рослинної суміші, переміщення рослинної суміші, планування ділянки, посів газону. Загальна вартість робіт становить 83541,60 грн., у тому числі ПДВ у сумі 13923,60 грн..
- договір з ремонту приміщення від 01.06.2010 №01/06-2010, згідно якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання з поточного ремонту двоповерхового будинку для організації та проведення фізіотерапевтичних процедур, що перебуває у власності ТОВ "Ай-Тодор-Південь", розташованого за адресою м. Ялта, смт. Гаспра, вул. Алупкінське шосе 60-К, з виконанням наступних видів ремонтно-будівельних робіт: ремонт стін, ремонт стелі, ремонт підлоги з паркетної дошки, ремонт підлоги з керамічної плитки, пристрій стіни з керамічної плитки. Загально-будівельні роботи складають 83072,20 грн..
- договір з установки системи відеоспостереження від 01.07.2010 №01/07-2010, згідно якого виконавець зобов'язується поставити обладнання і виконати роботи з його встановлення, за адресою вказаною замовником: АРК, м. Ялта, смт. Гаспра, Алупкінське шосе, 60-К, згідно з пунктом 4 цього договору, а замовник зобов'язується прийняти встановлене обладнання і якість виконаних робіт згідно цього договору і сплатити суму в повному обсязі. Загальна вартість обладнання та робіт становить 92854,80 грн..
- договір по ремонту даху від 30.06.2010 №30/06-2010, згідно якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання щодо ремонту даху будівлі пансіонату "Ай-Тодор-Південь", розташованого за адресою м. Ялта, смт. Гаспра, вул. Алупкінське шосе 60-К, з виконанням наступних видів ремонтно-будівельних робіт: демонтаж бетонних плит, демонтаж бетонного парапету, навантаження та вивезення будівельного сміття, демонтаж бетонних перегородок, демонтаж бетонних колон, пристрій бетонної стяжки, пробивання отворів, штукатурка парапетів. Загальна вартість ремонтних робіт складає 359539,20 грн., у тому числі ПДВ у сумі 59923,20 грн.
Вказані договори укладені сторонами з дотримання вимог законодавства до угод зазначеного виду.
За змістом статей 759, 760, 761, 763 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договір найму укладається на строк, встановлений договором.
- договір оренди від 15.06.2010 №15/06-2010, орендодавець зобов'язується передати орендарю майно у тимчасове користування, а орендар зобов'язується сплачувати орендну плату в розмірі 30000,00 грн., в тому числі ПДВ і оплачує орендну плату згідно виставлених рахунків не пізніше 10-ти робочих днів з моменту отримання рахунку.
Суд робить висновок, що зазначений договір укладений у відповідності до його реального змісту.
На підтвердження отриманих товарів, наданих послуг, виконаних робіт позивач надав до матеріалів справи копії накладних, актів виконаних робіт в яких зазначено найменування та відповідні банківські реквізити постачальника, існує посилання на договори, порядковий номер та дата виписки, найменування товару/ послуг, одиниця виміру, кількість товару, ціна, сума, ПДВ, вартість з урахуванням ПДВ, підпис особи та печатка постачальника, підпис особи з вказівкою на довіреність - замовника.
Судом зазначається, що надані позивачем на підтвердження здійснення відповідних господарських операцій накладні, оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб, тобто, оформлені у відповідності до норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, зокрема, містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.
Згідно до статті 3 вказаного Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Як зазначено у частині 3 статті 9 Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Відповідачем не заперечується відображення операцій по взаємовідносинах з ТОВ «Акведук Сіті» та ТОВ «Регіон Буд» в журналі-ордері по Кт рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Дт рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності», Дт 6414 «Розрахунки по податкам ПДВ».
На підставі наведеного суд робить висновок про наявність належним чином оформлених документів первинного бухгалтерського обліку в позивача.
Судом встановлено на підставі відомостей з офіційного сайту Міністерства з доходів та зборів України (http://minrd.gov.ua/anulir), що свідоцтво платника ПДВ - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АКВЕДУК-СІТІ" анульоване 14.03.2012, свідоцтво платника ПДВ - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "РЕГІОН-БУД" анульоване 13.07.2012, тобто на момент здійснення відповідних операцій мало повноваження виписувати податкові накладні.
Форма податкової накладної та порядок її заповнення на час виникнення спірних правовідносин були затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037.
Надані позивачем до матеріалів справи належним чином засвідчені копії податкових накладних підтверджують дотримання ним вимог наведеного вище законодавства.
Розрахунки між суб'єктами господарювання відбувались у безготівковій формі, про що свідчать платіжні доручення, долучені до матеріалів справи.
З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 №2346-Ш та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" від 28.11.2002 №249-ІУ суд надходить висновку про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та вказаних в акті перевірки контрагентів позивача спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про рух безготівкових коштів є належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.
Відповідно до частин другої та третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Таким чином об'єктом доказування по даній справі є обставини встановлення позивачем досягнення фінансово-господарського результату, в іншому випадку визначення податкового зобов'язання можна визнати обґрунтованим, незважаючи на наявність у платника податку - позивача у справі, доказів сплати продавцю ПДВ у вартості товару та належно оформлених податкових накладних.
Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 27.03.2012 № 21-737во10, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.
Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:
неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;
відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;
здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;
відсутність первинних документів обліку.
Таким чином, предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту та валових витрат позивача.
З метою підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Акведук-Сіті», ТОВ «Регіон-Буд» судом встановлено наступне.
Основним видом господарської діяльності, яка здійснювалася позивачем у 2010 році було надання місця для тимчасового проживання, тобто з приймання відпочиваючих. У власності позивача знаходиться пансіонат «Ай-Тодор-Юг» - один п'ятиповерховий стаціонарний корпус, в якому розташовані 84 житлових номера на 176 місць, конференц-зал на 100 посадочних місць. На території пансіонату розташований плавальний басейн площею 8 ? 15 м.кв. Право власності на будівлю корпусу площею 4250,5 кв.м., відкриту терасу літ «А10» площею 91,5 кв.м. підтверджено свідоцтвом про право власності від 17.05.2013, право власності на нежитлову будівлю для організації проведення фізіотерапевтичних процедур загальною площею 304,4 кв.м. підтверджено свідоцтвом на право власності від 11.11.2008.
На підставі договору оренди земельної ділянки від 03.07.2003 у користуванні позивача знаходиться земельна ділянка площею 0,6066 га рекреаційного призначення для обслуговування корпусу №7, елементів благоустрою, інженерних споруд та комунікацій за адресою: м.Ялта, смт.Гаспра, Алупкінське шосе, 60.
За положенням статті 13 Конституції України та частини 4 статті 319 Цивільного кодексу України, яким визначено, що власність зобов'язує.
Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі (частина 5 статті 319 Цивільного кодексу України).
Так, статтею 322 Цивільного кодексу на власника покладений обов'язок з утримання майна, що належить йому на праві власності.
Таким чином проведення ремонтних робіт з ремонту даху будівлі пансіонату "Ай-Тодор-Південь", з поточного ремонту двоповерхового будинку для організації та проведення фізіотерапевтичних процедур, зі створення газону площею 120 кв.м. на території пансіонату "Ай-Тодор-Південь" є такими, що здійснені власником нерухомого майна з метою утримання власності в належного стані, що безперечно вказує на зміну активів ТОВ «Ай-Тодор-Південь».
Судом встановлено, що за умовами надання послуг тимчасового перебування позивачем здійснюється водопостачання у номері холодної води - цілодобово, гаряча щоденно за графіком (для номерів стандарт) або постійно (в номерах з бойлерами).
Згідно відомостей інвентаризації основних фондів станом на 01.01.2010 на балансі підприємства рахуються 60 водонагрівачів. Відповідно до умов технічної експлуатації водонагрівачів технічне обслуговування повинно проводиться не менш 1 разу на рік.
Таким чином проведення відповідних робіт з боку ТОВ «Акведук-Сіті» безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю позивача та отриманням доходів.
Судом встановлено, що за умовами надання послуг тимчасового перебування позивачем надаються номери з кондиціонерами. Згідно відомостей інвентаризації основних фондів станом на 01.01.2010 на балансі підприємства рахуються 22 кондіціонера «Самсунг» та 24 спліт-системи. За умовами користування кондиціонерами та спліт-система передбачено щорічне профілактичне технічне обслуговування, що має на увазі чищення і антибактеріальну обробку внутрішнього блоку, миття зовнішнього блоку і контроль параметрів роботи фреонової системи.
Таким чином проведення відповідних робіт з боку ТОВ «Акведук-Сіті» безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю позивача та отриманням доходів.
Судом встановлено, що за умовами надання послуг тимчасового перебування позивачем надаються послуги з користування басейном, вартість яких входить до вартості розміщення. Басейн площею 8 ? 15 м.кв. розташований у внутрішньому дворику корпусу пансіонату. Басейн відкритий, обладнаний системами очищення і гідромасажу (без підігріву). Басейн оточений спеціальним м'яким покриттям.
Відповідно до вимог Санітарних режимів плавальних басейнів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я від 09.07.1997 №202, періодично, але з частотою не менше разу на тиждень, необхідно проводити санітарний день, протягом якого виконують повний злив води із басейну, санітарну обробку ванни (механічну чистку, миття, дезінфекцію хлорпрепаратами і промивання прісною водою), обмивання сильним струмом прісної води із шлангу переборок і палуби з наступною їх дезінфекцією хлорпрепаратами.
Таким чином надання послуг по санітарно-гігієнічній обробці басейну ТОВ "БК"Регіон-Буд" проведено в межах господарської діяльності позивача та спрямовано на дотримання вимог безпеки для здоров'я і життя відпочиваючих.
Судом встановлено, що за умовами надання послуг тимчасового перебування позивачем гарантована цілодобова охорона території пансіонату. З метою дотримання вказаних умов позивачем й були замовлені системи відеоспостереження в ТОВ «Акведук-Сіті», які були введені в експлуатацію 01.08.2010, згідно картки обліку основних фондів, копії яких долучені до матеріалів справи.
Судом встановлено, що номерний фонд пансіонату «Ай-Тодор-Південь» має 84 житлових номерів різної степені комфортності. Разом з тим судом встановлено, що за штатним розкладом позивача на 2010 рік передбачено 5 штатних одиниць покоївок.
Відповідно до вимог Санітарної очистки та благоустрою територіях оздоровчих закладів, утримання приміщень та інвентарю, затверджених наказом Міністерства охорони здоровя від 19.06.1996 №172, всі приміщення, обладнання та меблі в оздоровчих закладах повинні триматись в чистоті. Вологе прибирання спальних та допоміжних (туалетів, душових та інших) приміщень повинно проводитись обслуговуючим персоналом щоденно маркірованим інвентарем. М'який інвентар (матраци, подушки, ковдри) повинен мати змінні наматрацники, наволочки, підодіяльники, які підлягають заміні не рідше одного разу у 7 днів.
Таким чином суд вважає цілком обґрунтованим залучення позивачем ТОВ «БК «Регіон-Буд» до генерального прибирання номерів пансіонату: мийки та чистки балконів, чистки люстр, статевої плитки, кахлю, душових кабін, м'яких меблів, вазонів для квітів, кухонних куточків, килимових покриттів, прибирання приміщень, прання покривал, прання вовняних ковдр.
Судом встановлено, що на відповідальному зберіганні позивача за актом від 23.01.2003 знаходиться 214 дерев та 128 чагарників.
Відповідно до вимог Санітарної очистки та благоустрою територіях оздоровчих закладів, утримання приміщень та інвентарю, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я від 19.06.1996 №172, територія оздоровчого закладу повинна бути упорядкована, озеленена. Площа зелених насаджень і газонів повинна становити не менше 60 % загальної площі ділянки.
Таким чином суд вважає цілком обґрунтованим залучення позивачем ТОВ «БК «Регіон-Буд» до прибирання території, полив зелених насаджень, прибирання паркової зони, догляд за деревами в парковій зоні.
Також суд вважає оренду дизельного генератора в ТОВ «Акведук-Сіті», на період повного завантаження пансіонату з червеня по вересень місць, обумовленою господарською потребою у резервному джерелі електроенергії.
За умовами надання послуг з тимчасового проживання позивачем приймають діти без обмеження віку. Згідно статті 1 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» від 04.09.2008 №375-УІ відпочинок - комплекс спеціальних заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, спортивного характеру, що забезпечують організацію дозвілля дітей, відновлення фізичних і психічних функцій дитячого організму, сприяють розвитку духовності та соціальної активності дітей, що здійснюються в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку протягом відпочинкової зміни; відпочинкові послуги - заходи, спрямовані на організацію дозвілля дітей з дотриманням періоду активного та пасивного відпочинку, організацію раціонального харчування та забезпечення відповідними до вимог умовами проживання.
Судом встановлено, що з метою дотримання вимог до відпочинку дітей у пансіонаті «Ай-Тодор-Південь» позивачем з ТОВ «БК «Регіон-Буд» був складений план анімаційних заходів з циклічністю та можливістю повтору, що є належним доказом зв'язку з безпосередньою господарською діяльністю позивача.
Згідно Положення про професійне навчання працівників на виробництві, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України від 26 березня 2001 р. N127/151, професійне навчання працівників роботодавця носить безперервний характер і проводиться протягом їх трудової діяльності з метою поступового розширення та поглиблення їх знань, умінь та навичок відповідно до вимог виробництва. Роботодавець може здійснювати формальне та неформальне професійне навчання працівників.
Тренінги та семінари, це інструменти, які допомагають впровадити, проконтролювати або змінити принципи, за якими ведеться бізнес. Вони є невід'ємною складовою системи навчання, та важливим елементом розвитку професійного рівня персоналу.
Тобто проведення ТОВ «Акведук-Сіті» тренінгів з питань організації робочих процесів є складовою частиною підвищення професійного рівня працівників ТОВ «Ай-Тодор-Південь», а тому є такими, що пов'язані з господарською діяльністю позивач.
Судом встановлено, що на виконання умов договору, укладеному з ТОВ «Акведук-Сіті» з маркетингових досліджень ринку збуту санаторно-курортних послуг в Україні, позивачем був отриманий звіт «Аналіз внутрішньої діяльності пансіонату з проведенням SWOT аналізу» в якому розкрити сильні та слабкі сторони проведення господарської діяльності, звіт «Аналіз ринку туристичного бізнесу в Криму» в якому проаналізований стан господарської діяльності у 2009 році, звіт «Аналіз запиту туристичних послуг та сегментність ринку АР Крим», в якому наведені перспективні види туризму.
Досягнення господарської мети проведених маркетингових досліджень підтверджено актами виконаних робіт, з яких вбачається укладення договорів з реалізації туристичних послуг у червні 2010 року з 83 юридичними та фізичними особа на загальну суму 2199338,72 грн., у липні 2010 року з 41 юридичною та фізичною особою на загальну суму 733991,55 грн., у серпні 2010 року з 48 юридичними та фізичними особами на загальну суму 544897,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Встановлені судом обставини відповідачем не спростовані, заперечення проти позову не надані, а тому суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень.
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК ДПС від 11.04.2013 №0000812301 та №0000822301 є протиправними та підлягають скасуванню.
Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).
Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-УІ виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
З огляду на викладене суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.
Під час судового засідання, яке відбулось 25.07.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено 30.07.2013.
Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК ДПС від 11.04.2013 №0000812301.
3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК ДПС від 11.04.2013 №0000822301.
4.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай-Тодор-Південь" судовий збір у розмірі 2294,00 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя підпис Т.С.Ольшанська
Суд | Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 25.07.2013 |
Оприлюднено | 01.08.2013 |
Номер документу | 32728670 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Дугаренко Ольга Володимирівна
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Дугаренко Ольга Володимирівна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Ольшанська Т.С.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Ольшанська Т.С.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Ольшанська Т.С.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Ольшанська Т.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні