Постанова

від 26.07.2013 по справі 823/2030/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2013 року справа № 823/2030/13-а

10 год. 30 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Кульчицького С.О.,

при секретарі - Поліщук О.О.,

за участю:

представника позивача - Стрижак В.П. (за довіреністю),

представника відповідача - Надьон А.Л. (за довіреністю),

представника третьої особи - Нечаєнко Т.А. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Дімакс» до управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Черкаси про визнання нечинним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Дімакс» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Черкаси, в якій з врахуванням уточнення позовних вимог просить визнати нечинним та скасувати рішення відповідача від 21.01.2013 року № 173 про застосування штрафних санкцій на суму 676 грн. 33 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскаржувані рішення суперечать вимогам Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Черкаси.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідачів проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав, викладених в запереченнях на адміністративний позов та додаткових поясненнях по справі.

Представник третьої особи проти задоволення адміністративного позову заперечував в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Приватне підприємство «Дімакс» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 22.10.2001 року, ідентифікаційний код 31701405 та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до ст. 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що посадовою особою відповідача проведено планову перевірку ПП «Дімакс» щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою за якими покладено на Пенсійний фонд України з 01.01.2008 року по 13.01.2013 року, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.01.2008 року до 31.12.2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 17.01.2013 № 15 та встановлено порушення пункту 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме, виявлено, що з січня 2011 року по вересень 2012 року при виплаті сум заробітної плати (18151 грн. 57 коп.) платником не сплачений єдиний внесок (6763 грн. 27 коп.), оскільки кошти призначені для сплати направлені на рахунок, який не відповідає класу професійного ризику, до яких віднесено платника з врахуванням виду його економічної діяльності (замість 23 класу ризику направлені на 7 клас ризику).

На підставі виявленого порушення, управлінням Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області прийнято рішення від 21.01.2013 року № 173 про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум 676 грн. 33 коп.

Позивач вважаючи, що вищезазначене рішення управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області є протиправним, оскільки на його думку ПП «Дімакс» віднесено до 7-го, а не до 23-го класу професійного ризику, звернувся з даним адміністративним позовом до Черкаського окружного адміністративного суду.

Як встановлено судом, ПП «Дімакс» взято на облік у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Черкаси 26.10.2001 року та віднесено до 7 класу професійного ризику згідно Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», видано позивачу повідомлення із зазначенням розміру страхового тарифу 1,02 % та порядку сплати страхових внесків.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 03.04.2003 року № 660, встановлено 67 класів професійного ризику. Відповідно до Класифікатора галузей економіки та видів робіт за професійним ризиком виробництва, затвердженого постановою КМУ від 13.09.2000 року № 1423 (в редакції від 27.06.2003 року № 985) види робіт ПП «Дімакс» за кодом з КВЕД 51.70.0 «Інші види оптової торгівлі» віднесено до 23 класу професійного ризику з визначенням страхового тарифу 1,36 %.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» страхові тарифи по всіх класах професійного ризику зменшено на 0,2 %, тобто для 23 класу професійного ризику він становив 1,16 % (з 01.01.2006 року).

Разом з цим, з 13.01.2009 року Законом України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо зменшення впливу світової економічної кризи на сферу зайнятості населення» страхові тарифи зменшено на 0,1 %, і в свою чергу для 23 класу професійного ризику він становив 1,06 %.

В судовому засіданні представник третьої особи зазначив, що при змінах професійного ризику виробництва та розміру страхового тарифу ПП «Дімакс» відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Черкаси повідомлялось, як того вимагав Порядок повідомлення страхувальників про розміри страхових внесків.

В матеріалах справи наявні звіти ПП «Дімакс» про нарахування і перерахунок страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, з яких вбачається, що код за КВЕД 51.70.0 та страховий тариф 1.06 %, що відповідає 23 класу професійного ризику.

З огляду на викладене, суд не бере до уваги твердження позивача, що ПП «Дімакс» в період з січня 2011 року по вересень 2012 року віднесено до 7 класу професійного ризику, оскільки наявні в матеріалах справи свідчать про віднесення останнього до 23 класу професійного ризику.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року.

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (ч. 1 ст. 2 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

У відповідності до ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Враховуючи, що позивачем з січня 2011 року по вересень 2012 року при виплаті сум заробітної плати (18151 грн. 57 коп.) не сплачений єдиний внесок (6763 грн. 27 коп.), оскільки кошти призначені для сплати направлені на рахунок, який не відповідає класу професійного ризику, до яких віднесено платника з врахуванням виду його економічної діяльності (замість 23 класу ризику направлені на 7 клас ризику), відповідач правомірно рішенням від 21.01.2013 року № 173 застосував до позивача штраф в розмірі 10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум 676 грн. 33 коп.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Інших доказів сторони не назвали та не надали.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, 122, 128, ст. ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 30 липня 2013 року

Головуючий С.О.Кульчицький