Рішення

від 31.07.2013 по справі 910/13400/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13400/13 31.07.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат»

до Приватного підприємства «Влада меблів»

про стягнення заборгованості в сумі 6243,90 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін :

від позивача: Саушкіна О.В. - представник за довіреністю від 08.01.13 р. № 7/1

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 31.07.13, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» до Приватного підприємства «Влада меблів» про стягнення заборгованості в сумі 6243,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 06.10.2011 року між ТОВ «Агат» та ПП «Влада меблів» було укладено договір суборенди приміщення № 0610-11. За доводами позивача відповідачем порушено умови договору щодо повноти та вчасності сплати орендних платежів, у зв'язку з чим у відповідача утворилася заборгованість з орендної плати у розмірі 5820,00 грн, крім того позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 423,90 грн.

Ухвалою суду від 17.07.13 порушено провадження у справі № 910/13400/13 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 31.07.13.

У судовому засіданні 31.07.13 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, витребуваних судом документів не надав, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2013р. було надіслано на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві - 03151 м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 47 та у витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що надана позивачем, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

06 жовтня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агат» (орендодавець) та Приватним підприємством «Влада меблів» (орендар) було укладено договір суборенди приміщення № 0610-11 (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування частину приміщення у будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Московський, 8, корп.. 16а, площею 10 кв.м.

Відповідно до п. 3.2 договору строк оренди складає 12 місяців і розпочинається з моменту підписання акта прийому-передачі об'єкта оренди.

Згідно з п.4.1 договору об'єкт оренди передається в строкове платне користування орендарю після підписання акта прийому-передачі.

Пунктом 7.2.2 сторони погодили розмір орендної плати за місяць за всю орендовану площу в розмірі 1600,00 грн., оплата має здійснюватись не пізніше ніж до 10 числа поточного місяця починаючи з дати підписання договору та передачі приміщення за актом (п. 7.6 договору).

Відповідно до п.7.4 договору сторони погодили, що крім орендної плати орендар сплачує і комунальні послуги.

Згідно з п.1 Додаткової угоди № 2 від 01.09.12 до договору сторони дійшли згоди про зменшення орендної плати за вересень 2012 року на 1000,00 грн.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв вищезазначене приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі приміщення від 06.10.11 р. (копія якого знаходиться у матеріалах справи).

31 жовтня 2012 року відповідач повернув позивачеві за актом передачі приміщення площею 10,0 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, просп. Московський, 8, група приміщень 1.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті орендних платежів.

Вказаний договір суборенди є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір оренди є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов'язального права та майнового найму. Відповідно до ч. ст. 774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем надано докази часткової оплати орендних платежів відповідачем (копії банківських виписок з рахунку позивача), крім того, наявність заборгованості відповідача перед позивачем за договором суборенди № 0610-11 підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 31.10.11 по 30.11.12, що підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками (копія в матеріалах справи, оригінал було досліджено в судовому засіданні).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 7.2.2 Договору оренди відповідачем було прострочено строк виконання грошових зобов'язань по сплаті орендних платежів.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором оренди №0610-11 від 06.10.11, в той час як наявні в матеріалах справи докази свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо внесення орендних платежів своєчасно та в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на день вирішення спору складає 5820,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 423,90 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів, що нарахована позивачем за період з 15.01.13 по 14.07.13.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 224 Господарського процесуального кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.7 Договору сторони погодили, що у випадку нездійснення або неповного здійснення оплати за користування об'єктом оренди у визначений термін орендар сплачує, починаючи з першого дня прострочення орендодавцеві за кожен день несплати або часткової несплати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на день прострочення від суми заборгованості зі сплати орендної плати.

Відповідно до норм статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд погоджується з обґрунтованим розрахунком пені, що наданий позивачем, отже вимоги щодо стягнення пені в сумі 423,00 грн. підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Влада меблів» (03151 м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 47, ідентифікаційний код 37141238) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» (04073 м. Київ, просп. Московський, буд. 8, ідентифікаційний код 30697587) заборгованість в сумі 5 820 (п'ять тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп., пеню в сумі 423 (чотириста двадцять три) грн. 90 коп., 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.08.2013 р.

Суддя Пукшин Л.Г.