Рішення

від 30.07.2013 по справі 913/1158/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

30 липня 2013 року Справа № 913/1158/13

Провадження №30/913/1158/13

За позовом Дочірнього підприємства «Донбаснафтопродукт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаснафтопродукт», м. Луганськ

до відповідача Державного підприємства «Луганськвугілля», м. Луганськ

про стягнення 17 253 грн. 33 коп.

Суддя Голенко І.П.

Секретар судового засідання: Берещенко Н.Ю.

В засіданні брали участь:

від позивача: Удовенко Л.Ю., довіреність б/н від 01.01.2013;

від відповідача: представник не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: Дочірнє підприємство "Донбаснафтопродукт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт" звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Державного підприємства "Луганськвугілля" про стягнення інфляційних витрат за період з 01.11.2011 по 31.03.2012 в сумі 3 360,26 грн. та 3% річних за період з 01.12.2011 по 19.04.2013 в сумі 13 893,07 грн. нараховані на заборгованість за договором на надання юридичних послуг від 05.11.2003 № 95, що була стягнута з відповідача за рішенням господарського суду Луганської області від 28.02.2007 у справі № 2/450.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.04.2013 було порушено провадження у даній справі та зупинено до завершення конкурсу кредиторів у справі про банкрутство № 913/206-13-г.

11.03.2013 ухвалою суду провадження поновлено та призначено до розгляду.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'являвся, явку повноважного та компетентного представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце проведення засідань, про що свідчать відповідні штампи суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена, та наявні у справі рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

У даному судовому засіданні позивачем надано заяву б/н від 30.07.2013 про збільшення позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, якою позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 01.12.2011 по 30.07.2013 у розмірі 16699 грн. 20 коп. та інфляційні витрати за період з 01.11.2011 по 31.03.2012 у розмірі 3360 грн. 26 коп. на загальну суму 20 059 грн. 46 коп.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі збільшити розмір позовних вимог.

Заява б/н від 30.07.2013, яка подана позивачем з дотриманням правил вчинення відповідної процесуальної дії, приймається судом до розгляду як заява про збільшення розміру позовних вимог.

Таким чином, новою ціною позову є 20 059 грн. 46 коп. Позовними вимогами слід вважати 3% річних за період з 01.12.2011 по 30.07.2013 у розмірі 16 699 грн. 20 коп. та інфляційні витрати за період з 01.11.2011 по 31.03.2012 у розмірі 3360 грн. 26 коп.

До початку даного судового засідання будь-яких клопотань від відповідача не надходило.

Відповідач не надав до матеріалів справи відзиву на позовну заяву та інші витребувані судом документи, що не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Рішенням господарського суду Луганської області від 28.02.2007 у справі № 2/450 за позовом Дочірнього підприємства "Донбаснафтопродукт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт" до Державного підприємства "Луганськвугілля" про стягнення суми боргу за договором про надання юридичних послуг від 05.11.2003 № 95 у сумі 401428 грн. 62 коп., за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань пені у сумі 365305 грн. 85 коп., інфляційних витрат у сумі 28339 грн. 05 коп. та 3% річних у сумі 11346 грн. 39 коп. позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 334717 грн. 62 коп., пеню у сумі 31885 грн. 29 коп., інфляційні нарахування у сумі 23391 грн. 50 коп. та річні у сумі 9312 грн. 17 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 6736 грн. 88 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 98 грн. 58 коп., у задоволенні решти позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено, судові витрати покладено на позивача за зустрічним позовом.

Дане рішення у встановленому законом порядку не оскаржувалось та набрало законної сили.

У зв'язку з тим, що відповідач не виконував рішення суду, заборгованість у розмірі 334717 грн. 62 коп. не була погашена, позивач неодноразово звертався до господарського суду з позовами про стягнення 3% річних та інфляційних витрат.

Так, 13.12.2011 рішенням господарського суду Луганської області у справі № 27/203/2011 позов Дочірнього підприємства "Донбаснафтопродукт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт" до Державного підприємства "Луганськвугілля" задоволено повністю, з відповідача на користь відповідача стягнуто 3% річних у розмірі 3686 грн. 48 коп. за період з 20.07.2011 по 01.12.2011, інфляційні витрати у розмірі 334 грн. 72 коп. за вересень 2011 року та судові витрати.

Дане рішення у встановленому законом порядку не оскаржувалось та набрало законної сили.

Оскільки відповідач свої грошові зобов'язання перед позивачем не виконав до теперішнього часу, останній знову звернувся до суду з позовом про стягнення 3% річних за період з 01.12.2011 по 30.07.2013 у розмірі 16 699 грн. 20 коп. та інфляційні витрати за період з 01.11.2011 по 31.03.2012 у розмірі 3360 грн. 26 коп.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову частково з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як зазначив Вищий господарський суд України у пункті 3 Інформаційного листа від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», відповідно до статті 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 цього Кодексу).

Отже, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконує до теперішнього часу рішення господарського суду Луганської області від 28.02.2007 у справі № 2/450, яким з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість у розмірі 334717 грн. 62 коп., пеню у сумі 31885 грн. 29 коп., інфляційні нарахування у сумі 23391 грн. 50 коп. та річні у сумі 9312 грн. 17 коп.

Пункт 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

11.03.2013 ухвалою господарського суду Луганської області було порушено провадження у справі № 913/206/13-г про банкрутство Державного підприємства "Луганськвугілля" та введено мораторій на задоволення вимог кредитора боржника.

21.05.2013 ухвалою господарського суду Луганської області провадження у справі № 913/206/13-г було зупинено до повернення справи з Донецького апеляційного господарського суду.

06.06.2013 ухвалою господарського суду Луганської області провадження у справі поновлено та припинено на підставі п. 12 ч. 1 ст. 83 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI, який набрав чинності з 19.01.2013), а також скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Пунктом 5 статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що якщо провадження у справі про банкрутство припинено, позовне провадження підлягає поновленню і позов розглядається по суті.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми (п. 3 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI, який набрав чинності з 19.01.2013).

Відповідно до п. 8 ст. 19 вказаного закону правові наслідки дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовуються, якщо провадження у справі припинено на підставі п. 11 ч. 1 ст. 83 цього Закону.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат у розмірі 3360 грн. 26 коп. за період з 01.11.2011 по 31.03.2012, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої до стягнення суми за вказаний період.

Перевіривши розрахунок 3 % річних у розмірі 16699 грн. 20 коп. за період з 01.12.2011 по 30.07.2013, суд дійшов висновку про стягнення 3 % річних у розмірі 12792 грн. 63 коп. за період з 01.12.2011 по 10.03.2013 (включно) та у розмірі 1485 грн. 60 коп. за період з 07.06.2013 по 30.07.2013, оскільки протягом дії мораторію (з 11.03.2013 по 06.06.2013) не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми. Загальна сума заборгованості 3 % річних складає 14278 грн. 23 коп.

Відповідачем ніяким чином не спростовано позовні вимоги позивача.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути інфляційні витрати у розмірі 3360 грн. 26 коп., 3% річних у розмірі 14278 грн. 23 коп., у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля», 91055, м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1-в, код 32473323, на користь Дочірнього підприємства «Донбаснафтопродукт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаснафтопродукт», 91047, м. Луганськ, вул. Фабрична, буд. 1, код 31288775, 3% річних у розмірі 14278 грн. 23 коп., інфляційні нарахування у розмірі 3360 грн. 26 коп., судовий збір у розмірі 1512 грн. 85 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено та підписано - 01.08.2013.

Суддя І.П. Голенко

згідно з оригіналом

помічник судді С.О. Сипачова

01.08.2013