Постанова

від 22.05.2013 по справі 816/398/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 р. Справа № 816/398/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Бартош Н.С. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2013р. по справі № 816/398/13-а

за позовом Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

до Приватного підприємства "Амарант"

про стягнення коштів, накладення арешту на кошти,

ВСТАНОВИЛА:

29 січня 2013 року Полтавська МДПІ звернулась до суду із позовом, у якому просила накласти арешт на кошти та інші цінності, які знаходяться на банківський рахунках платника податків - приватного підприємства «Амарант», відкритих в: ФІЛ "ПОЛТ.ДИР.АТ"ІНД-БАНК" В М. ПОЛТАВА 26004020115500 14.07.2006 року (російський рубль), ПАТ "КРЕДІАГРІКОЛЬ БАНК" 26007000000410 09.06.2010 року (долар США), ПАТ "КРЕДІАГРІКОЛЬ БАНК" 26003000002111 09.06.2010 року (євро), ПОЛТ. ГРУ ПАТ КБ"ПРИВАТБАНК", М.ПОЛТА ВА 26001173929001 16.04.1997 року (українська гривня), ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" 26008000000378 09.06.2010 року (українська гривня), ПОЛТ. ГРУ ПАТ КБ"ПРИВАТБАНК", М.ПОЛТА ВА 26056173929001 28.10.2003 року (українська гривня), ПАТ "А-БАНК" 26000060959184 28.12.2011 року (українська гривня), ПАТ "А-БАНК" 26050060946396 28.12.2011 року (українська гривня), ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" 26004000000286 09.06.2010 року (російський рубль); стягнути із зазначених рахунків приватного підприємства «Амарант» податковий борг з податку на додану вартість в сум 27631,39 грн.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 12.02.2013 року позовні вимоги задовольнив частково.

Стягнуто з Приватного підприємства "Амарант" кошти на погашення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 27631,39 грн. 39 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду встановлена наявність у підприємства податкового боргу та необхідність його стягнення, однак в частині вимог щодо застосування арешту на кошти виходив з того, що останнє на підставі п.п. 20.1.17. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України можливе виключно за наявності однієї з обставин, передбачених п.94.2 ст. 94 Кодексу.

Полтавська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, Полтавською МДПІ 13 березня 2012 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року та за грудень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки № 5/15-159/24392677 від 13 березня 2012 року, в якому відображено порушення позивачем підпунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого за листопад-грудень 2011 року завищено податковий кредит та відповідно занижена сума податку на додану вартість, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 22112 грн.

На підставі акта перевірки № 5/15-159/24392677 від 13 березня 2012 року позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000041501 від 14 березня 2012 року, що отримане відповідачем 14 березня 2012 року.

Зазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем ні в порядку адміністративного узгодження, ні в судовому порядку не оскаржувалось.

Таким чином, за відповідачем на дату розгляду справи з урахуванням переплати значиться податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 27631,39 грн.

У відповідності до ст. 59 Податкового кодексу України позивачем винесено податкову вимогу № 22 від 16 листопада 2012 року, яка вручена відповідачу 26 листопада 2012 року, однак, залишена ПП "Амарант" без задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення із ПП "Амарант" суми податкового боргу з податку на додану вартість колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2 статті 203 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статі 20 Податкового кодексу України встановлено право податкового органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи наявний у відповідача податковий борг, який останнім не погашено у встановлені строки, позовні вимоги в частині стягнення коштів на погашення податкового боргу перед Державним бюджетом України в розмірі 27631,39 грн. підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про накладення арешту на кошти ПП "Амарант", що знаходяться на рахунках у банках, колегія суддів не погоджується із позицією суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відмовляючи у задоволенні позову в цій частині суд першої інстанції виходив з того, що накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку на підставі п.п. 20.1.17. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України можливе виключно за наявності однієї з обставин, передбачених п.94.2 ст. 94 Кодексу.

Згідно з п.п. 20.1.17. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Аналіз наведеної норми дає можливості дійти висновку, що підставами для накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться в банку, згідно п.п. 20.1.17. п. 20.1. ст. 20 ПК України є встановлення сукупності обставин:

- наявності податкового боргу;

- відсутності майна та/або її балансової вартості меншої суми податкового боргу, та/або не можливості використання майна в якості джерела погашення податкового боргу.

Аналізуючи зазначену норму колегія суддів вважає, що вказані підстави для накладення арешту є достатніми та вичерпними і не можуть підлягати розширеному тлумаченню.

Відповідно до п. 94.1. ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно із п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.

Отже, наведені норми Податкового кодексу у їх сукупності дають підстави вважати, що арешт коштів на рахунках з підстав, передбачених п.п. 20.1.17. п. 20.1. ст. 20 ПК України не є різновидом адміністративного арешту у розумінні ст.94 ПК України, а тому не може застосовуватися за тими ж правилами.

Як зазначалося колегією суддів, підставами для накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться в банку, згідно п.п. 20.1.17. п. 20.1. ст. 20 ПК України є встановлення наявності податкового боргу та відсутності майна та/або недостатності його балансової вартості для погашення податкового боргу, та/або не можливості використання майна в якості джерела погашення податкового боргу.

Судовим розглядом встановлено наявність у ПП "Амарант" податкового боргу у розмірі 27631,39 грн.

Крім того, колегією суддів встановлено відсутність у ПП "Амарант" майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу, що підтверджується інформацією ВРЕР з обслуговування м. Кобеляки, Кобеляцького, Н. Санжарського, Козельщинського та Решетилівського районів підпорядкованого УМВС України в Полтавській області № 1780 від 21.12.2012 року про відсутність у ПП «Амарант» зареєстрованих транспортних засобів, ДІСГ В Полтавській області № 586 від 26.12.2012 року - щодо відсутності у відповідача зареєстрованої техніки, КП «Бюро містобудування та технічної інвентаризації Решетилівського району» № 283 від 21.12.2012 року - щодо відсутності у відповідача прав власності, Відділу Держкомзему у Решетилівському районі Полтавської області № 1527 від 19.11.2012 року - щодо відсутності зареєстрованих за відповідачем земельних ділянок.

Отже, з урахуванням встановлених обставин, колегія суддів доходить висновку про наявність законних підстав для задоволення вимоги податкового органу про накладення арешту на кошти та інші цінності ПП "Амарант", що знаходяться в установах банку.

З урахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів вважає, що вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм процесуального та матеріального права, які призвели до ухвалення частково неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям у зазначеній частині нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2013р. по справі № 816/398/13-а скасувати в частині відмови у задоволенні позову Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про накладення арешту на кошти та інші цінності, які знаходяться на банківських рахунках Приватного підприємства «Амарант».

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби - задовольнити.

Накласти арешт на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках Приватного підприємства «Амарант»: ФІЛ "ПОЛТ.ДИР.АТ"ІНД-БАНК" В М. ПОЛТАВА 26004020115500 14.07.2006 року (російський рубль), ПАТ "КРЕДІАГРІКОЛЬ БАНК" 26007000000410 09.06.2010 року (долар США), ПАТ "КРЕДІАГРІКОЛЬ БАНК" 26003000002111 09.06.2010 року (євро), ПОЛТ. ГРУ ПАТ КБ"ПРИВАТБАНК", М.ПОЛТАВА 26001173929001 16.04.1997 року (українська гривня), ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" 26008000000378 09.06.2010 року (українська гривня), ПОЛТ. ГРУ ПАТ КБ"ПРИВАТБАНК", М.ПОЛТА ВА 26056173929001 28.10.2003 року (українська гривня), ПАТ "А-БАНК" 26000060959184 28.12.2011 року (українська гривня), ПАТ "А-БАНК" 26050060946396 28.12.2011 року (українська гривня), ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" 26004000000286 09.06.2010 року (російський рубль).

В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.02.2013 року по справі № 816/398/13-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М. Судді Бартош Н.С. Рєзнікова С.С.