Рішення

від 30.07.2013 по справі 905/4515/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.07.2013р. Справа № 905/4515/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Пилипенко О.М. розглянув в судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррум-Плюс», м.Донецьк

до відповідача Приватного підприємства «Землі Донбасу 2005», м.Макіївка

про стягнення 24 524,15грн.

за участю представників:

від позивача: Клименко О.К. (адвокат)

від відповідача: не з'явився

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Феррум-Плюс», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства «Землі Донбасу 2005», м.Макіївка про стягнення заборгованості в сумі 24524,15грн., з якої 21500,00грн. - основний борг, 3024,15грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо поставки товару за договором поставки сільськогосподарської продукції №1/25/11 від 25.07.11р.

Ухвалою від 21.06.13р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/4515/13.

03.07.13р. позивач надав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю явки представника позивача в судове засідання.

16.07.13р. позивач надав заяву про зміну підстав позову, в якій підставою стягнення з відповідача грошових коштів зазначив лист-претензію.

17.07.13р. позивач надав пояснення по справі, в яких зазначив що предмет позову залишається незмінним та просив стягнути з відповідача 21500,00грн. основного боргу та 3024,15грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

30.07.13р. позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої, посилаючись на ст.22 ГПК України просив стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 21500,00грн.

Справа розглядається судом з урахуванням заяви про зміну підстав позову та заяви про зменшення позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні 30.07.13р. просив задовольнити позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином (рекомендованим листом з повідомленням).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.07.13р. Приватне підприємство «Землі Донбасу 2005» зареєстроване за адресою: 86114, м.Макіївка, вул.Павла Морозова, буд.1. За цією адресою відповідачу направлялись процесуальні документи по справі №905/4515/13.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Встановив:

25.07.11р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Феррум-Плюс» (покупець) та Приватним підприємством «Землі Донбасу 2005» (постачальник) укладений договір поставки сільськогосподарської продукції №1/25/11, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити зерно пшениці (товар) в порядку та на умовах, передбачених договором (п.1.1 договору).

Ціна товару, кількість, номенклатура, асортимент і загальна вартість кожної конкретної партії товару, що придбається на умовах договору, передбачена в додаткових угодах (п.2.1 договору).

Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання зобов'язань сторонами (п.8.6 договору).

На виконання договору сторонами підписана додаткова угода №1 від 25.07.11р., в якій погоджені: ціна товару, кількість, номенклатура, асортимент і загальна вартість товару.

Договір поставки сільськогосподарської продукції №1/25/11 від 25.07.11р. та додаткова угода №1 від 25.07.11р. до нього підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Оцінивши договір, з якого виникли права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм §3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Відповідно ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Сторонами погоджено всі істотні умови договору поставки сільськогосподарської продукції №1/25/11 від 25.07.11р., відсутні докази визнання його у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Покупець, на виконання умов договору здійснив передплату в сумі 21500,00грн., що підтверджується наданою до матеріалів справи копією банківської виписки від 25.07.11р. В якості призначення платежу покупцем вказано: «предоплата за пшеницу согл. дог №1/25/11 від 25.07.11р.».

Позивач направляв відповідачу вимогу, в якій просив виконати умови договору поставки сільськогосподарської продукції №1/25/11 від 25.07.11р. та поставити пшеницю 3 класу -200 тон, 4 класу - 150 тон, 5 класу -150 тон до 01.08.11р. Докази направлення вимоги міститься в матеріалах справи.

За приписами ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Покупцем була пред'явлена постачальнику претензія, в якій покупець у зв'язку з невиконанням постачальником умов договору просив повернути сплачений аванс в сумі 21500,00грн. Зазначена претензія направлена відповідачу 01.08.11р., що підтверджується копією кур'єрської накладної.

З огляду на поштовий перебіг та з урахуванням строку, передбаченого ч.2 ст.530 ЦК України, попередня оплата мала бути повернута відповідачем до 10.08.11р.

Однак, за весь час розгляду справи відповідач доказів повернення сплаченої позивачем попередньої оплати не надав.

За приписом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо поставки передбаченого договором товару у встановлений строк відповідач не виконав, отже позивач має право на повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати в повному обсязі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 22, 33-35, 43, 75, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррум-Плюс», м.Донецьк до Приватного підприємства «Землі Донбасу 2005», м.Макіївка про стягнення заборгованості в сумі 21500,00грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Землі Донбасу 2005» (86114, м.Макіївка, вул.Павла Морозова, буд.1; ЄДРПОУ 33613871) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррум-Плюс» (83001, м.Донецьк, вул.Університетська, б.20; ЄДРПОУ 34053170) основний борг в сумі 21500,00грн.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 30.07.13р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 31.07.13р.

Суддя Г.В. Захарченко