Рішення

від 17.07.2013 по справі 905/4126/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.07.2013р. Справа № 905/4126/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д ., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою:Іноземного підприємства «Кока - Кола Беверіджиз Україна Лімітед», смт.Велика Димерка Київської області

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА МЕРЕЖА ЯМЗ», м. Макіївка Донецької області

про стягнення 11 500,53грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - Осадча А.В. - представник по довіреності №841-L від 01.10.12

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Іноземне підприємство «Кока - Кола Беверіджиз Україна Лімітед», смт.Велика Димерка Київської області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА МЕРЕЖА ЯМЗ», м.Макіївка Донецької області заборгованості у розмірі 11 500,53грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №6002558 від 21.04.2011 в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копію товарно-транспортної накладної №2200651472 від 26.06.2012р., копії платіжних доручень №1704 від 27.08.12р., №1792 від 10.09.12., №1505 від 24.07.12., №1499 від 23.07.12., копію претензії №74 від 13.11.12., копію акту звіряння взаємних розрахунків станом на 23.11.2012р.

Відповідач в судові засідання без пояснення причин жодного разу не з'явився, відзиву та витребуваних документів не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців".

Проте, поштовий конверт був повернутий підприємством зв'язку на адресу суду з посиланням на закінчення терміну зберігання.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п.3.9.1 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. таке повідомлення вважається належним.

У судовому засіданні 17.07.2013р. представник Позивача підтримав позовні вимоги, наполягаючи на вирішенні спору незалежно від відсутності Відповідача та вказуючи про відсутність будь-яких додаткових доказів на їх підтвердження.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних доказів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Дійсно, судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду позиції по суті розглядуваного спору з підтверджуючими доказами (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторони здійснювати свої процесуальні права.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача та дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в с т а н о в и в :

21 квітня 2011р. між Іноземним підприємством «Кока - Кола Беверіджиз Україна Лімітед», смт.Велика Димерка Київської області (далі по тексту-Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА МЕРЕЖА ЯМЗ», м.Макіївка Донецької області (далі по тексту-Покупець), був укладений договір поставки №6002558, згідно умов якого Постачальник зобов'язався прийняти від Покупця через свого торгового представника замовлення на постачання товару та здійснити доставку товару за адресою, вказаною у замовлені, а останній зобов'язався прийняти доставлений товар згідно товарно-транспортних документів з обов'язковою вказівкою кількості отриманих одиниць товару та тари, яка є заставною (зворотною) і підлягає поверненню Постачальнику протягом 20 днів з моменту її отримання та своєчасно оплатити вартість товару, а також заставну вартість тари на умовах, визначених в даному договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір поставки №6002558 від 21.04.2011р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Відповідно до п.3.2 договору Покупець зобов»язався здійснити оплату за отриману партію товару на поточний рахунок Постачальника протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару, або готівкою в момент здійснення доставки Постачальником у відповідності з лімітами та порядком, які встановлено чинним законодавством України.

Пунктом 5.2 договору встановлений строк його дії з моменту підписання і діє до 21.04.2012р.

Як вбачається з товарно-транспортної накладної №2200651472, поставка товару позивачем здійсненна 26.06.12, оскільки сторонами до матеріалів справи не надано доказів розірвання або відмови однієї із сторін від договору, тому суд дійшов до висновку, що договір був пролонгований ними на той же самий строк і на таких же умовах.

З огляду на вищевикладене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що на підставі товарно-транспортної накладної №2200651472 від 26.06.12 позивач передав, а повноважна особа відповідача отримала товар на загальну суму 14 251,25 грн.

З представленої товарно-транспортної накладної вбачається, що вона підписана обома сторонами, скріплена печатками без жодних зауважень, містить всі необхідні відомості про товар, а також містить відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками така товарно-транспортна накладна є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Частково борг був сплачений відповідачем у сумі 2 750 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №1499 від 23.07.12., №1505 від 24.07.12., №1704 від 27.08.12. та №1792 від 10.09.12., з посиланням на рахунок-фактуру №2200651472 від 26.06.2012р.

Отже, рахунки-фактури були одержані відповідачем.

Позивач 21.11.2012р. направив відповідачу претензію-вимогу №74 від 13.11.12 про оплату вартості поставленого товару в сумі 11 500,53 грн. Однак, відповідач відповіді не надав.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 692 ЦК зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов п.3.2 договору, отриманий товар не сплатив.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 11 500,53 грн.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його несплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Іноземного підприємства «Кока - Кола Беверіджиз Україна Лімітед», смт.Велика Димерка Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА МЕРЕЖА ЯМЗ», м. Макіївка Донецької області про стягнення 11 500,53грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА МЕРЕЖА ЯМЗ», м. Макіївка Донецької області на користь Іноземного підприємства «Кока - Кола Беверіджиз Україна Лімітед», смт.Велика Димерка Київської області заборгованість у розмірі 11 500,53грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 17.07.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.07.2013р.

Суддя Л.Д. Подколзіна