Ухвала

від 23.07.2013 по справі 2а-16056/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16056/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

23 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Безименної Н.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіларм» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіларм» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 22.10.2012 року №0004932220, №0004942220,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 24.09.2012 року №0000074156, №0000075156.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 квітня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 квітня 2013 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою відповідача проведено документальну планову перевірку фінансово - господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року; за наслідками перевірки складено акт від 01.10.2012 року №323/1/22-20/30264554.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема:

- п. 201.1, п. 201.2 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на 1768312,17 грн., в тому числі за квітень 2011 року на 243829,03 грн., за травень 2011 року на суму 181782,00 грн., за серпень 2011 року на суму 70963,82 грн., за вересень 2011 року на суму 243222,99 грн., за жовтень 2011 року на суму 1028514,33 грн., по контрагенту TOB «Віннерком» та по TOB «Компанія «Грифон Консалт», в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п.3.2.2 розділу 3 акта перевірки;

- пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на 1548975,12 грн., в тому числі за II квартал 2010 року на 478125,19 грн., за III квартал 2011р. на 1070849,93 грн.;

В обґрунтування завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року, орган державної податкової служби посилається на не підтвердження реальності здійснення господарських відносин позивача із ТОВ «Віп Трейд», оскільки згідно актів перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва фінансово - господарські взаємовідносини зазначеного товариства та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цими правочинами. Також, відповідач зазначає, що з аналогічних підстав не підтверджується реальність здійснених господарських операцій з ТОВ «Форсаж - Медіамаркет».

В обґрунтування завищення податкового кредиту за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року відповідач посилається на не підтвердження реальності здійснення господарських відносин позивача із ТОВ «Віннерком», оскільки згідно актів перевірки операції зазначеного контрагента не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Також, відповідач зазначає, що не підтверджується реальність здійснених господарських операцій з ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», оскільки згідно акту про неможливість проведення зустрічної звірки, не встановлено фактів передачі товарів від ТОВ «Компанія «Грифон Консалт» до контрагентів - покупців.

22 жовтня 2012 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення - рішення:

- №0004942220, яким за порушення пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1548975,12грн.;

- №0004932220, яким за порушення п. 201.1, п. 201.2 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2103989,45 грн., у тому числі за основним платежем 1768312,17 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 335677,28 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, тому останнім неправомірно сформовані дані податкового обліку по господарським операціям з TOB «Віннерком», TOB «Компанія «Грифон Консалт», TOB «Biп трейд», TOB «Форсаж - Медіамаркет».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. З Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на' виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною 2 ст. З цього Кодексу передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва- підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Водночас за відсутністю факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, під час розгляду зазначеної категорії справ необхідно звертати особливу увагу на дослідження реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку та приймати на підтвердження даних податкового обліку лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, нараховані на вартість товарів (послуг), отриманих від TOB «Віннерком» та TOB «Компанія «Грифон Консалт» на загальну суму 1028514,33 грн.

Також, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем до складу валових витрат з податку на прибуток відображено операції з придбання товарів (робіт, послуг) у TOB «Biп трейд» та TOB «Форсаж-Медіамаркет» на загальну суму 1548975,12 грн.

Так, розглядаючи реальність господарських операцій позивача з TOB «Віннерком», TOB «Компанія «Грифон Консалт», TOB «Biп трейд», TOB «Форсаж-Медіамаркет», на підставі яких позивачем було сформовано дані податкового обліку, колегія суддів зазначає наступне.

02.02.2011 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Віп Трейд» (постачальник) укладений договір від 02.02.2011 року №02-02-11, відповідно до якого останній зобов'язується поставити та передати у власність у зумовлені строки покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього грошову суму відповідно до умов цього договору. Предметом поставки є: двері, плити вогнестійкі, предмети охоронно - пожежного призначення, системи контролю доступу, автоматика для воріт та супутні товари (п. 1.2). Поставка товару здійснюється на умовах відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» (у редакції 2000 року). Конкретні умови щодо поставки кожної окремої партії товару визначаються сторонами у специфікації (п. 4.1). Разом з товаром постачальник повинен передати покупцю документи (експлуатаційні документи, сертифікати якості, посвідчення якості тощо), які мають відношення до товару і належать до передачі разом з товаром відповідно до чинного законодавства України (п. 4.2). Поставка товару здійснюється у строк, який визначено у специфікації (п. 5.1) (т. 1 а.с. 53 - 56).

На підтвердження виконання договору позивачем надані специфікації, акти надання послуг, рахунки на оплату, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення (т. 1 а.с. 58 - 215).

В подальшому позивачем були укладені аналогічного змісту договори:

- з ТОВ «Форсаж - Медіамаркет» (постачальник) від 02.09.2011 року №01-09/11 предметом поставки якого є: системи контролю доступу, автоматика для воріт та супутні товари (т. 2 а.с. 1 - 4);

- з ТОВ «Компанія «Грифон Консалт» (постачальник) від 28.03.2011 року №28/03-11 предметом поставки якого є: двері, плити вогнестійкі, предмети охоронно - пожежного призначення, системи контролю доступу, автоматика для воріт та супутні товари (т. 2 а.с. 34 - 37);

- з ТОВ «Віннерком» (постачальник) від 01.08.2011 року №10811, предметом поставки якого є: системи контролю доступу, автоматика для воріт та супутні товари (т. 2 а.с. 102 - 105).

На підтвердження виконання договорів позивачем надані специфікації, акти надання послуг, рахунки на оплату, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення (т. 1 а.с. 5 - 33, т.2 а.с. 39 - 101, т. 2 а.с. 106 - 175).

Проте, в супереч вищенаведених договорів сторонами не визначено умов поставки товарів в специфікаціях, видаткові накладні не містять інформації про конкретне місце приймання-передачі товарів.

Крім того, позивачем на вимогу колегії суддів не надано експлуатаційних документів, сертифікатів чи посвідчень про якість, які згідно з п. 4.2 договору постачальник разом з передачею товару повинен передати покупцю, а також не надано доказів здійснення позивачем не пізніше ніж за 7 календарних днів до дати початку поставки заявки на товар та здійснення постачальником повідомлення позивачу щодо часу і місця передачі товару, що передбаченого п. 5.2 договору. Між тим, зважаючи на найменування товарів і кількість товарних позицій, колегія суддів вважає сумнівним здійснення таких заявок телефонним зв'язком.

Також, згідно акту Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 29.08.2011 року №1197/23-5/37240770 «Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Віп Трейд» з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.12.2010 року по 30.06.2011 року» загальна чисельність працюючих на товаристві згідно бази даних складає 1 особа; згідно податкової звітності у товариства відсутні основні засоби, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, матеріали (сировина), товарні запаси, трудові ресурси для здійснення основного виду діяльності (т. 2 а.с. 199 - 206).

Колегія суддів також не приймає до уваги товарно-транспортні накладні, які наданні вищевказаними контрагентами позивача на виконання укладених між ними договорів, з наступних підстав.

За умовами договорів постачальник зобов'язується поставити та передати у власність у зумовлені строки покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар.

Відповідно до п. 5.1 вказаних договорів передбачено, що поставка товару здійснюється Постачальником у строк, який визначено у Специфікації.

Зі змісту товарно-транспортних накладних вбачається, що замовником (платником) та вантажоодержувачем є TOB «СтілАрм», вантажовідправником відповідно TOB «Віннерком», TOB «Biп трейд», TOB «Форсаж-Медіамаркет» та TOB «Компанія «Грифон Конслат». Автопідприємство, що займалось перевезенням товару по взаємовідносинам з вказаними вище контрагентами позивача, визначено - TOB «Гемма».

Як встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції, контрагенти позивача, на яких покладався обов'язок з поставки товарів, не є пов'язаними особами, а тому з урахуванням того, що перевезення вантажу здійснювалося одним і тим самим автопідприємством за допомогою одного автотранспортного засобу (КАМАЗ 5410 АА 7246 ІН, за виключеним чотирьох перевезень 3ИЛ 05301 АА 81-40 ІР), колегія суддів погоджується з висновком судом першої інстанції про неможливість здійснення останніми поставок вантажу на підставі вказаних товарно-супровідних документів.

Колегія суддів не приймає до уваги наданий під час апеляційного розгляду справи договір суборенди транспортних засобів від 21 березня 2011 року №17/11-03, відповідно до якого ТОВ «Лікеро - горілчаний завод «Тетерів» передав в тимчасове користування за плату ТОВ «Віп трейд» транспортні засоби: автомобіль DAF FT XF 95/430S д/н АІ 2203АЕ, д/н АІ2204АЕ, Futian BJ 1043 д/н АІ2236АЕ, причепи та автонавантажувачі, електронавантажувачі, оскільки згідно товарно - транспортних накладних перевезення товару здійснювалося автомобілем КАМАЗ 5410 АА7246ІН та чотири перевезення ЗИЛ 05301 АА 81-40 ІР.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено реальність здійснення господарських операцій з TOB «Віннерком», TOB «Компанія «Грифон Консалт», TOB «Biп трейд», TOB «Форсаж - Медіамаркет».

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих виконавцем податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

На думку колегії суддів, відповідачем доведено, що господарські операції позивача з TOB «Віннерком», TOB «Компанія «Грифон Консалт», TOB «Biп трейд», TOB «Форсаж - Медіамаркет» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому у розумінні положень ст. 228 Цивільного кодексу України спірні договори є нікчемними

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскільки фактичного здійснення господарських операцій не було, тому позивачем неправомірно сформовані дані податкового обліку по господарським операціям з TOB «Віннерком», TOB «Компанія «Грифон Консалт», TOB «Biп трейд», TOB «Форсаж - Медіамаркет».

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано встановив правомірність податкових повідомлень - рішень від 22.10.2012 року №0004932220, №0004942220.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіларм» залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 29.07.2013 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Н.В. Безименна

Суддя: І.В. Федотов

.

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Безименна Н.В.

Федотов І.В.