Ухвала

від 05.06.2013 по справі 816/876/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 р.Справа № 816/876/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2013р. по справі № 816/876/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний тренажерний комплекс "Авіаосвіта"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

26 лютого 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіаційний тренажерний комплекс "Авіаосвіта" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлень-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 13.02.2013 року № 0001232301/243 та № 0001272301/244.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 19.03.2013 року позовні вимоги задовольнив.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано суму податкового кредиту за перевіряємий період, визначено зобов'язання з податку на прибуток, а твердження податкового органу про порушення при цьому норм податкового законодавства ґрунтуються на хибних висновках, що спростовані у ході судового розгляду справи.

Кременчуцька ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, у період з 24.01.2013 року по 29.01.2013 року фахівцями Кременчуцької ОДПІ здійснено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача по питанню взаємовідносин з ТОВ "Ліга" та ТОВ "Матадор" за період з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складений акт від 30.01.2013 року № 766/225-09/33989375, яким встановлено порушення позивачем пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового Кодексу України, в результаті чого підприємством неправомірно занижено податок на прибуток всього на суму 258909 грн.; пп. 14.1.201 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201 Податкового Кодексу України, внаслідок чого підприємством неправомірно занижено податок на додану вартість всього у сумі 221180 грн.

На підставі вказаного акту Кременчуцькою ОДПІ 13.02.2013 року винесено податкові повідомлення-рішення № 0001232301/243, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в загальному розмірі 323636,25 грн., та № 0001272301/244, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмір 331770 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано суму податкового кредиту за перевіряємий період, визначено зобов'язання з податку на прибуток, а твердження податкового органу про порушення при цьому норм податкового законодавства ґрунтуються на хибних висновках, що спростовані у ході судового розгляду справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

У відповідності до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. При цьому, витрати, які не враховуються платником податку при визначенні оподатковуваного прибутку, встановлені статтею 139 Кодексу.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судовим розглядом встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Кременчуцькою ОДПІ винесені на підставі висновків податкового органу щодо заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ "Ліга" та ТОВ "Матадор", які не мали реального характеру.

Із матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "АТК "Авіаосвіта" - покупець та ТОВ "Ліга" - продавець укладено договір купівлі-продажу від 02.03.2012 року № 28, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця сервер Supremo SuperMikro Superserver 7046GT-TRF1 в кількості 1 шт., а покупець зобов'язується прийняти продукцію та своєчасно оплатити її на умовах договору.

У підтвердження фактичного виконання умов договору позивачем надано накладну від 05.03.2012 року, податкову накладну від 05.03.2012 року № 7 на загальну суму 184800 грн., у тому числі ПДВ - 30800 грн., товарно-транспортну накладну від 05.03.2012 року № 397, акт прийому-передачі основних засобів від 24.08.2012 року, наказ про введення серверу в експлуатацію від 24.08.2012 року № 17-ОЗ, платіжне доручення від 05.03.2012 року № 89.

Оплата товару здійснена у повному обсязі у безготівковій формі на рахунки контрагента, про що свідчить копія платіжного доручення.

В подальшому вартість придбаного товару віднесено позивачем до складу валових витрат, суму ПДВ - 30800 грн. до складу податкового кредиту за травень 2012 року.

Також встановлено, що транспортування товару від ТОВ "Ліга" позивачу здійснювалось за рахунок покупця, власним транспортом директора ТОВ "АТК «Авіаосвіта»" Якимця Володимира Вікторовича р.н. НОМЕР_1, що підтверджується копією товарно-транспортної накладної та свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу.

Придбаний у ТОВ "Ліга" сервер на підставі наказу ТОВ «АТК «Авіаосвіта» введений в експлуатацію для реалізації основного виду діяльності підприємства, що підтверджується актом прийому-передачі основних засобів від 24.08.2012 року.

Крім того встановлено, що між ТОВ "АТК "Авіаосвіта" - покупець та ТОВ "Матадор" - продавець укладено договори купівлі-продажу: від 07.08.2012 року № 070812/1, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця прожектори F12SX+ в кількості 6шт, а покупець зобов'язується прийняти продукцію та своєчасного оплатити його на умовах договору; від 20.08.2012 року № 200812/2 щодо придбання позивачем крісел пілотних у кількості 2 штук; від 08.10.2012 року № 081012/1 та № 08102/2 про придбання позивачем ручок управління у кількості 4 штук.

На підтвердження фактичного виконання умов договору позивачем надано відповідні накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти прийому-передачі основних засобів, накази про введення в експлуатацію, платіжні доручення.

Вартість придбаного товару віднесено позивачем до складу валових витрат, суму ПДВ до складу податкового кредиту за серпень, жовтень 2012 року.

Встановлено, що транспортування товару від ТОВ "Матадор" позивачу здійснювалось за рахунок покупця, власним транспортом директора ТОВ "АТК "Авіаосвіта" Якимця Володимира Вікторовича р.н. НОМЕР_1, що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних та свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу.

Придбаний у ТОВ "Матадор" товар введений в експлуатацію для реалізації основного виду діяльності підприємства, що підтверджується актами прийому-передачі основних засобів.

Судовим розглядом встановлено, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи на виконання вищезазначених договорів за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства. Підстав, визначених податковим законодавством, які б виключали право позивача на формування податкових зобов'язань за наслідками господарських відносин із вказаними контрагентами, в даному випадку, не вбачається.

Колегія суддів також погоджується із твердженням суду першої інстанції щодо відсутності наявності між позивачем та його контрагентами при укладенні та виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб ТОВ "Ліга" та ТОВ "Матадор", не встановлено.

Слід вказати, що на момент здійснення господарських операцій та складення податкових накладних ТОВ "Ліга" та ТОВ "Матадор" мали свідоцтва платника податку на додану вартість, які не було анульовано.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат вартість придбаного товару від ТОВ "Ліга" та ТОВ "Матадор" та сформовано податковий кредит на підставі виписаних ТОВ "Ліга" та ТОВ "Матадор" податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, а отже донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість є необґрунтованим.

Таким чином, колегія суддів вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 13.02.2013 року №0001232301/243 та №0001272301/244 такими, що прийняті на підставі хибних висновків, необґрунтованість яких доведена у ході судового розгляду справи та підтверджена матеріалами справи, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 199, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2013р. по справі № 816/876/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М. Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.