Рішення

від 10.07.2013 по справі 758/197/13- ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/197/13- ц

Категорія 54

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

10 липня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Шаховніної М. О. ,

при секретарі - Довгалюк Д. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дом Інвестмент Контракшен" про розірвання договору, стягнення збитків та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ "Дом Інвестмент Контракшен" про розірвання договору, стягнення збитків та моральної шкоди.

Свої вимоги мотивує тим, що 30 грудня 2011 року між ним та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 30/12-11. Відповідно до умов договору та додатку № 1 до Договору відповідач взяв на себе зобов'язання поставити позивачу до лютого 2012 року мармур вищого ґатунку, загальна вартість замовлення товару складає 26091 дол. США 90 центів.

Зазначив, що відповідно до п. 4.2 Договору він сплатив відповідачу передплату у розмірі 70% від загальної вартості замовлення, а ТОВ "Дом Інвестмент Контракшен" згідно п. 3.1 Договору повинно було до лютого 2012 року передати товар покупцеві.

Після неодноразових телефонних дзвінків, 11.08.2012 року позивач був запрошений відповідачем для отримання товару за Договором, однак після огляду товару, позивач відмовився від його отримання, оскільки товар мав чисельні пошкодження механічного характеру, заводського браку та не відповідав якості та зразкам продукції, яка надавалася позивачу під час підписання Договору.

У вересні 2012 року позивач отримав листа від 29.08.2012 року №2908-1, в якому його повідомлено про дострокове припинення Договору та 13 вересня 2012 року відповідач повернув позивачу суму попередньої оплати.

Посилаючись на те, що згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова не допускається, позивач просив розірвати договір купівлі-продажу №30/12-11 від 30.12.2011 року. Також, посилаючись на норми Закону України «Про захист прав споживачів», позивач просив стягнути пеню 3 % від вартості договору за кожен день прострочення виконання зобов'язання у розмірі1 226 289 грн. 01 коп., моральну шкоду у розмірі 25 тис. грн. та судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, з тих же підстав просив його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини поважності неявки в судове засідання суду не повідомив. Направив до суду заперечення проти позову, в яких просить відмовити в задоволенні позову, оскільки вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими. Між сторонами дійсно був укладений договір купівлі-продажу. Відповідач належним чином виконував умови договору та неодноразово постачав товар позивачу. Проте позивач приймати товар відмовлявся, мотивуючи невідповідністю його умовам договору. Відповідач не погоджується з думкою позивача, та вважає, що товар був вищого ґатунку, а позивач з власної вини прострочив виконання зобов'язання, оскільки неодноразово відмовлявся приймати товар. Крім того, вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 25 тис. грн. є також необґрунтованими (а.с. 31-33).

Відповідно до ч. 4 ст. 169 та ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заочний розгляд справи відбувається за відсутності відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, на підставі ухвали про заочний розгляд справи.

Суд, вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 30 грудня 2011 року між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу №30/12-11 (а.с. 7-8).

Відповідно до п. 2.1, 2.2 даного договору відповідач взяв на себе зобов'язання поставити позивачу до лютого 2012 року (п. 3.1) мармур світло та темно бежевий вищого ґатунку.

Як вбачається з додатку № 1 до Договору загальна вартість замовлення товару складає 26 091 дол. США 90 центів (а.с. 9).

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що оплата здійснюється шляхом передплати у сумі 70% від загальної суми замовлення, а решта 30% суми сплачується покупцем під час передачі товару покупцю в повному обсязі.

Згідно п. 4.3 передплата здійснюється в момент підписання Договору.

Згідно розписки від 30.12.2011 року позивач передав відповідачу в якості авансу 2 тис. дол. США відповідно до договору (а.с. 10).

Позивачем було належним чином виконано зобов'язання за Договором, оскільки після отримання грошових коштів у вигляді передплати, відповідач не висунув жодних претензій щодо сплати.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно зі ст.ст. 662, 663, 692 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, у строк, який вказаний в Договорі відповідач товар не поставив.

13 серпня 2012 року ОСОБА_1 письмово звернувся до відповідача з проханням скласти акт приймання-передачі поставленого товару за умовами договору (а.с.13).

Листом від 29 серпня 2012 року ТОВ "Дом Інвестмент Контракшен" повідомило позивача, що в зв'язку з відсутністю його подальшої зацікавленості до виконання умов договору, вони достроково припиняють Договір (а.с. 14).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 651 ЦПК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з договору купівлі-продажу від 30.12.2013 року №30/12-11 в ньому не передбачені підстави для розірвання Договору в односторонньому порядку та згоди позивача на дострокове розірвання договору не було.

Договір між сторонами підписаний сторонами, він містить всі суттєві умови передбачені законом для договорів і які мають істотне значення, а також які були узгодженні сторонами шляхом звернення позивача з пропозицією щодо укладання договору та погодження відповідачем на укладання такого договору.

Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що позовні вимоги у частині розірвання договору купівлі-продажу підлягають задоволенню.

07 вересня 2012 року позивач звернувся з претензією до відповідача з вимогою виконати взяті за умовами Договору зобов'язання та попередив, що у разі невиконання умов договору буде змушений звернутися до суду (а.с. 15-16).

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що 13 вересня 2012 року відповідач повернув позивачу суму попередньої оплати.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 3% від вартості договору за кожен день прострочення виконання зобов'язання, за період з 01.03.2012 року по 13.09.2012 року в сумі 1 226 289 грн. 01 коп., посилаючись при цьому на ч. 5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів".

Разом з тим, дані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки, не застосувуется ч. 5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" до даних спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відмовився від отримання замовлення в натурі та аванс відповідач повернув, а тому правові підставі для стягнення пені - відсутні.

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" моральна шкода, яка заподіяна споживачу, виплачується лише у разі, якщо така шкода заподіяна продукцією, яка є небезпечною для життя і здоров'я людей.

Ураховуючи те, що позивачем не було надано доказів ушкодження його здоров'я тому відсутні підстави для застосування вказаної норми до спірних правовідносин та у задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Згідно зі ст. ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про розірвання договору, стягнення збитків та моральної шкоди підлягають задоволенню частково

На підставі викладеного та керуючись, ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" ст. ст. 525, 526, 651, 655, 656, 662, 663, 669, 692, 693 ЦК України, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 15, 58, 59,60, 61, 88, 209, 212-215, 224, 228, 233, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Розірвати, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дом Інвестмент Контракшен», договір купівлі-продажу № 30/12-11 від 30 грудня 2011 року.

У решті заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дом Інвестмент Контракшен» (код ЕДРПОУ 37332501) на користь держави судові витрати у розмірі 114 грн. 70 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання через Подільський районний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М. О. Шаховніна