Постанова

від 24.07.2013 по справі 813/2976/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2013 року Справа № 813/2976/13-а Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання Щура В.Р.

представника позивача Семенюти Д.В.,

представника відповідача Карпина Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Сантехкомплект-Захід» Приватного акціонерного товариства «Сантехкомплект» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0002431520 від 04.04.2013 року, -

встановив :

Дочірнє підприємство «Сантехкомплект-Захід» Приватного акціонерного товариства «Сантехкомплект» (надалі - ДП «Сантехкомплект-Захід» ПАТ «Сантехкомплект») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ Залізничному районі м.Львова Львівської області ДПС), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002431520 від 04.04.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної відповідачем позапланової невиїзної документальної перевірки позивача щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків: ТзОВ «Екопласт Львів», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.06.2010р. по 31.07.2010 р.; ТзОВ «Промелектромонтаж» їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.29010 р. по 30.09.2010р.; ПП «МКМ-Сервіс» їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.1.2010 р. по 31.12.2010р.»; ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго» за період з 01.02.2011р. по 28.02.2011р.; ТзОВ «Промтехметал» за період з 01.03.2011 р. по 31.03.2011 р.; ТзОВ «Сталевий дім», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.06.2911 р. по 30.06.2011 р. та ТзОВ «Торговий дім «Труд» за період з 01.07.2011 р. по 31.07.2011 р., відповідач дійшов до необґрунтованих висновків про відсутність господарських операцій між вказаними вище контрагентам та про те, що господарські операції з вказаними контрагентами спрямовані лише на створення умов для отримання права на формування податкового кредиту та валових витрат, що вплинуло на розмір сплачених позивачем податків до бюджету. Позивач, вважає, що його правочини з контрагентами носять реальний характер, що підтверджується відповідними первинними документами. Крім цього, щодо зазначених правочинів відсутні судові рішення про визнання їх недійсними. У зв'язку з цим, висновки відповідача про порушення вимог податкового законодавства не відповідають фактичним обставинам справи. Також позивач зазначає, що ним ведеться податковий облік по податку на додану вартість відповідно до вимог чинного податкового законодавства, податкові накладні, які включені ним до реєстру податкових накладних у спірних податкових періодах, оформлені відповідно до вимог податкового законодавства. З урахуванням викладеного вважає винесене податкове повідомлення-рішення незаконним, таким, що порушує норми чинного податкового законодавства, а відтак, підлягає скасуванню.

Відповідач подав до суду заперечення на адміністративний позов від 24.07.2013 р., в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує нікчемністю правочинів між позивачем та контрагентами, оскільки як вбачається з актів перевірок контрагентів з питань дотримання вимог податкового законодавства у них відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції: 1) відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: відсутній кваліфікований персонал; незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в т.ч. за спеціальною освітою; наявність в штаті тільки керівних посад; 2) відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів; 3) контрагенти не знаходиться за місцезнаходженням при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, пояснення надав аналогічні до викладеного у позовній заяві. Просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у письмовому запереченні. Просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.

ДП «Сантехкомплект-Захід» ПАТ «Сантехкомплект» 16.05.2005 р. зареєстроване як юридична особа за адресою: 79022, Львівська область, м.Львів, вул. Городоцька, будинок № 174, що підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії ААБ № 746476, ідентифікаційний код - 33562654.

13.03.2013 року органами ДПІ у Залізничному районі м.Львова Львівської області ДПС проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ДП «Сантехкомплект-Захід» ПАТ «Сантехкомплект» з питань документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, а саме: ТзОВ «Екопласт Львів» за період з 01.06.2010р. по 31.07.2010р., ТзОВ «Промелектромонтаж» за період з 01.09.2010 р. по 30.09.2010 р., ПП «МКМ-Сервіс» за період з 01.11.2010 р. по 31.12.2010 р., ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго» за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р., ТзОВ «Промтехметал» за період з 01.03.2011 р. по 31.03.2010 р., ТзОВ «Сталевий дім» за період з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р. та ТзОВ «Торговий дім «Труд» за період з 01.07.2011 р. по 31.07.2011 р.

За результатами перевірки ДПІ у Залізничному районі м.Львова Львівської області ДПС складено Акт перевірки №643/15-20/33562654 від 18.03.2013 р. Вказаною перевіркою встановлено такі порушення ДП «Сантехкомплект-Захід» ПАТ «Сантехкомплект»:

- порушення ведення податкового обліку;

- не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із платниками податків, а саме: ДП «Сантехкомплект-Захід» ПАТ «Сантехкомплект» з питань документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, а саме: ТзОВ «Екопласт Львів» за період з 01.06.2010р. по 31.07.2010р., ТзОВ «Промелектромонтаж» за період з 01.09.2010 р. по 30.09.2010 р., ПП «МКМ-Сервіс» за період з 01.11.2010 р. по 31.12.2010 р., ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго» за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р., ТзОВ «Промтехметал» за період з 01.03.2011 р. по 31.03.2010 р., ТзОВ «Сталевий дім» за період з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р. та ТзОВ «Торговий дім «Труд» за період з 01.07.2011 р. по 31.07.2011 р., чим порушено п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість», п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст..198, ст..200 Податкового кодексу України, ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

- завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 40 025,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 40 025,00 грн., у тому числі: червень 2010 року в сумі 3 062,00 грн., липень 2010 р. в сумі 2 191,00 грн., вересень 2010 р. в сумі 3 063,00 грн., листопад 2010 р. в сумі 4 451,00 грн., грудень 2010 р. в сумі 3 310,00 грн., лютий 2011 р. в сумі 2 364,00 грн., березень 2011 р. в сумі 5 649,00 грн., червень 2011 р. в сумі 14 837,00 грн., серпень 2011 р. в сумі 1 098,00 грн.

На підставі зазначеного Акта перевірки ДПІ у Залізничному районі м.Львова Львівської області ДПС 04.04.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002431520 відповідно до якого ДП «Сантехкомплект-Захід» ПАТ «Сантехкомплект» визначено до сплати грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 44 319,75 грн. (в тому числі: за основним платежем - 40 025,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 4 294,75 грн.)

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з контрагентами ТзОВ «Екопласт Львів», ТзОВ «Промелектромонтаж», ПП «МКМ-Сервіс», ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго», ТзОВ «Промтехметал», ТзОВ «Сталевий дім», ТзОВ «Торговий дім «Труд» суд зазначає наступне.

01.09.2010 року між ДП «Сантехкомплект-Захід» ПАТ «Сантехкомплект» (покупець) та ТзОВ «Промелектромонтаж»» (постачальник) укладено Договір поставки.

Згідно з умовами даного договору постачальник зобов'язується поставити, а Покупець - прийняти та оплатити товар у кількості, за номенклатурою, ціною, в строк і на умовах, що визначені даним договором та додатками до нього, які є невід'ємною частиною цього договору. Товарні накладні на поставлений на умовах цього договору товар вважаються невід'ємними частинами даного договору. Моментом переходу права власності на товар від постачальника до покупця вважається момент підписання уповноваженими представниками сторін накладних на поставлений товар. Дата підписання таких накладних вважається датою постачання окремих партій товару.

На підтвердження реальності характеру господарських операцій позивач надав: накладні на відвантаження, податкові накладні від 21.09.2010 р. № 0000000215 та від 16.09.2010 р. № 0000000192, банківський розрахунок та платіжні доручення № 25 від 29.10.2010 р. та №32 від 15.11.2010 р.

01.11.2010р. між ДП «Сантехкомплект-Захід» ПАТ «Сантехкомплект» (покупець) та ПП «МКМ-Сервіс» (постачальник) укладено Договір поставки № 01/1/-2.

Відповідно до предмету даного договору постачальник поставляє товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар у кількості, за номенклатурою, ціною, в строк і на умовах, що визначені даним договором та додатками до нього, які є невід'ємною частиною цього договору. Товарні накладні на поставлений на умовах цього договору товар вважаються невід'ємними частинами даного договору. Моментом переходу права власності на товар від постачальника до покупця вважається момент підписання уповноваженими представниками сторін накладних по поставлений товар. Дата підписання таких накладних вважається датою постачання окремих партій товару.

На підтвердження реальності характеру господарських операцій позивач надав: видаткові накладні, податкові накладні, банківський розрахунок та копії платіжних доручень.

11.07.2011р. між ТзОВ «Торговий дім «Труд» (продавець) та ДП «Сантехкомплект-Захід» ПАТ «Сантехкомплект» (покупець) укладено договір поставки № 232. Предметом даного договору є відносини, які направлені на продаж та придбання лічильників холодної та гарячої води крильчатих ЛЛ, турбінних ЛЛТ (товар). Згідно з умовами даного договору, продавець передає, а покупець приймає вказану кількість товарів, за ціною, яка зазначена у накладних.

На підтвердження реальності характеру господарських операцій позивач надав: видаткові та податкові накладні, банківський розрахунок.

Крім того, 01.06.2011 р. між ДП «Сантехкомплект-Захід» ПАТ «Сантехкомплект» (Покупець) та ПП «МКМ-Сервіс» (Постачальник) укладено Договір поставки № 88/06.

Згідно з предметом даного договору Постачальник поставляє Товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар у кількості, за номенклатурою, ціною, в строк і на умовах, що визначені даним договором та Додатками до нього, які є невід'ємною частиною цього договору. Товарні накладні на поставлений на умовах цього договору Товар вважаються невід'ємними частинами даного договору. Моментом переходу права власності на Товар від Постачальника до Покупця вважається момент підписання уповноваженими представниками Сторін накладних по поставлений Товар. Дата підписання таких накладних вважається датою постачання окремих партій Товару.

На підтвердження реальності характеру господарських операцій позивач надав: видаткові накладні та податкові накладні.

Проте, суд не вважає ці докази належними і достатніми для спростування висновків відповідача, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, в ході проведеної ДПІ у Залізничному районі м.Львова Львівської області ДПС позапланової невиїзної перевірки ДП «Сантехкомплект-Захід» ПАТ «Сантехкомплект» використовувались акти документальної перевірки підприємств-контрагентів позивача у даній справі), зокрема:

- акт ДПІ у Залізничному районі м.Львова від 30.12.2010 р. №3315/23-2/33196220 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Екопласт-Львів» (СДРПОУ 33196220) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 04.1 1.2010 р.»;

- акт ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 31.12.2010 р. №698/23-2/32703995 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Промелектромонтаж» (ЄДРПОУ - 32703995) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2008 р. по 30.09.2010 р.»;

- акт ДПІ у Галицькому районі м. Львова №1649/23-209/35383180 від 23.06.2011 р. «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «МКМ-Сервіс» (ЄДРПОУ - 35383180) з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків та обов'язкових платежів до бюджету за період з 01.04.2008 р. по 16.06.2011 р.»:

- акт ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 17.05.2011 р. №936/23-408/34558872 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» (ЄДРПОУ - 34558872) з питань правильності декларування податкового кредиту та податкового зобов'язання по ПДВ за лютий 2011 року»;

- акт ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 04.11.2011 р. №4124/23-408/37398974 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Промтехметал» (ЄДРПОУ - 37398974) з питань правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ за лютий-травень 2011 року»;

- довідка ДПІ у Франківському районі м. Львова від 23.08.2011р. №1556/23-4/37399035 «Про проведення аналізу діяльності ТзОВ «Сталевий дім» (ЄДРПОУ - 37399035) з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту по декларації з ПДВ за червень 2011 року»;

- акт ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська від 04.01.2012 р. №31/23/36255440 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Торговий дім «Труд» (ЄДРПОУ - 36255440) з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Діомат ЛТД» за період з 01.03.11р. по 31.08.11р. ПП «Прокард» з 01.02.11р. по 31.03.11р. ПП «Квалітет Компані» за період з 01.01.11р. по 28.02.11р.».

З вказаних актів документальних перевірок вбачається, що:

1) керівник ТзОВ «Екопласт-Львів» громадянин Польщі ОСОБА_1 згідно з даними Державної прикордонної служби України у період з 01.01.2010 р. до 13.10.2010 р. на території України не перебував, проте 06.10.2010 р. зареєстрував статус власника ТзОВ «Екопласт-Львів» в органах державної влади України. В ході перевірки встановлено, що вказане підприємство відсутнє за своїм місцезнаходженням, не володіє власними офісними та складськими приміщеннями, транспортними засобами, землями та спорудами. Під час перевірки місцезнаходження посадових осіб підприємства та документів, що засвідчують здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства не виявлено. На підставі наведеного податковий орган дійшов висновку про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між ТзОВ «Екопласт-Львів» та його контрагентами, в т.ч. і позивачем у даній справі;

2) в ході перевірки ТзОВ «Промелектромонтаж» встановлено, що фінансово-господарська діяльність вказаного підприємства здійснюється за межами правового поля. Фінансово-господарські відносини ТзОВ «Промелектромонтаж» з контрагентами є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, обумовлених цими правочинами;

3) в ході перевірки ПП «МКМ-Сервіс» встановлено, що вказане підприємство декларувало у податковій звітності господарські операції щодо придбання товарів, які фактично не відбувались, а, отже, є нікчемними;

4) в ході перевірки ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» встановлено, що правочини, укладені між вказаним підприємством та його контрагентами не спричинили реального настання правових наслідків. Крім того, податковий орган дійшов висновку про проведення ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту;

5) в ході перевірки ТзОВ «Промтехметал» встановлено, що у вказаного підприємства відсутні умови для ведення господарської діяльності, основні фонди, технічних персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Крім того, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, а угоди, укладені ТзОВ «Промтехметал» з контрагентами мають ознаки нікчемності;

6) в ході перевірки ТзОВ «Сталевий дім» встановлено, що зі сторони вказаного підприємства вбачається незаконне формування податкового кредиту по взаємовідносинах з підприємствами-постачальниками та відповідно податкових зобов'язань з підприємствами-покупцями;

7) в ході перевірки ТзОВ «Торговий дім «Труд» встановлено нереальність здійснення вказаним підприємством господарських операцій з поставки товарів.

В результаті проведених заходів встановлено, що у ТзОВ «Екопласт-Львів», ТзОВ «Промелектромонтаж», ПП «МКМ-Єервіс», ЗАТ НВП «Укрзахіденерго», ТзОВ «Промтехметал», ТзОВ «Сталевий дім», ТзОВ «Торговий дім «Труд» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення господарської діяльності, а також, встановлено участь даних підприємств у транзитних фінансових потоках, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту та валових витрат, не мають реального товарного характеру. Крім того, перераховані підприємства за адресами реєстрації не знаходяться.

На цих підставах суд дійшов висновку про відсутність у ТзОВ «Екопласт-Львів», ТзОВ «Промелектромонтаж», ПП «МКМ-Сервіс», ЗАТ НВП «Укрзахіденерго», ТзОВ «Промтехметал», ТзОВ «Сталевий дім», ТзОВ «Торговий дім «Труд» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним з позивачем угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, тобто такі угоди носять фіктивний характер.

Суд також бере до уваги те, що позивачем не надано доказів зберігання, приймання-передачі, транспортування товарів за договорами поставки, не вказано осіб, відповідальних за приймання та транспортування товарно-матеріальних цінностей. Крім цього, у договорі поставки від 01.09.2010 р. між ДП «Сантехкомплект-Захід» ПАТ «Сантехкомплект» та ТзОВ «Промелектромонтаж» (том 1 а.с.70) не вказано особу директора ТзОВ «Промелектромонтаж», який підписав вказаний договір, не розшифровано його прізвище та ініціали.

Крім того суд звертає увагу, що позивачем не надано копій укладених угод з контрагентами ТзОВ «Екопласт-Львів», ЗАТ НВП «Укрзахіденерго», ТзОВ «Промтехметал», на підставі яких виникли господарські зобов'язання. На пропозицію суду вказані докази позивачем без поважних причин надані не були. А тому, у відповідності до ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу на основі наявних в її матеріалах доказів.

Згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-ХІУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Як вбачається зі ст. 2 ЗУ «Про бухгалтерський облік га фінансову звітність в Україні» сфера дії вказаного Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України; незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п.1 ст.9 вказаного вище Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документиможуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа: дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції: одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами також визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції Україну від 05.06.1995 р. за №168/704.

Відповідно до п.2.1 ст.2 вказаного Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації ( власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п.2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим нормативним актам. і

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на купівлю товарів (робіт, послуг) повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне відвантаження таких товарів, виконання тих чи інших робіт (послуг).

Суд також звертає увагу, що наслідки в податковому обліку платника податку створюють лише реально вчинені господарські операції. Тобто такі, що пов'язані з рухом активів. Зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту є обов'язковою, але не безумовною підставою для визначення правомірності такого формування за умови, якщо податковий органом не доведе, що відомості у документах, на підставі яких вони сформовані, не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції з придбання товару (робіт, послуг) не мали реального характеру.

Суд зазначає, що з метою дослідження фактичного придбання товару необхідно аналізувати умови поставки такого товару, зокрема, щодо передачі товару від продавця до покупця, досліджувати первинні бухгалтерські документи.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість регулювався до 01.01.2011р. Законом України від 3 квітня 1997 року № І 68/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) (далі Закон №168).

Відповідно до п.1.7. ст.1 Закону №168 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.1.8. ст.1 Закону №168 бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.1.1 п.7.4 ст. 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та ст.8 вказаного Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону №168 якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 п.198 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін. визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку: придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи зі змісту п. 198.3 ст.198 ПК України правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платника податку .

Згідно з п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредит) вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання; коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відображатись у податковій звітності повинна лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений в первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат. Господарська операція, яка фактично не відбулась є нікчемною, оскільки не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту та валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що документи, подані позивачем на підтвердження фактичного надання та отримання послуг за договорами, укладеними з контрагентами, не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV, а тому не можуть мати юридичної сили та посвідчувати факт реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Суд також зазначає, що встановлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків. Вказана позиція суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, висловленою в листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11.

Таким чином, суд дійшов висновку про неможливість реального виконання господарської операції між позивачем та ТзОВ «Екопласт-Львів», ТзОВ «Промелектромонтаж», ПП «МКМ-Сервіс», ЗАТ НВП «Укрзахіденерго», ТзОВ «Промтехметал», ТзОВ «Сталевий дім», ТзОВ «Торговий дім «Труд». При цьому, виключно обставини щодо розрахунку за надані послуги не можуть братися судом як доказ реального виконання господарської операції.

З огляду на викладене, за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували фактичне надання послуг, податкові накладні, на підставі яких сформований податковий кредит за спірними господарськими операціями, самі по собі не підтверджують право позивача на його формування.

З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби України від № 0002431520 від 04.04.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на 40025 грн. 00 коп. та нараховано штрафні санкції у розмірі 4294 грн. 75 коп. є правомірним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що господарські операції, які відображені позивачем в досліджуваних документах не мають достатньої доказовості фактичного здійснення господарських операцій, як наслідок, така діяльність була спрямована лише на створення умов для отримання права на формування податкового кредиту та валових витрат.

У відповідності до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 29 липня 2013 року.

Суддя Мричко Н.І.