Рішення

від 18.07.2013 по справі 922/2334/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2013 р.Справа № 922/2334/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Яровому А.С.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Електромакс", с. Пісочин до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергія Україна", м. Харків про стягнення 9 950,00 грн. за участю представників:

позивача - Кузіна І.В., довіреність б/н від 06.06.2013 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Електромакс" (позивач) звернулося до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергія Україна" (відповідача) заборгованість в розмірі 9 950,00 грн., мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідач в порушення умов усної домовленості не виконав свої зобов'язання щодо оплати товару. Позивач також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1 720,50 грн. та витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 3 000,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить суд позов задовольнити.

Відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, в судові засідання 25.06.2013 р. та 18.07.2013 р. свого повноважного представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом документів до суду не надав.

Враховуючи те, що судом вжито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем було досягнуто усної домовленості щодо поставки відповідачеві нагрівачів електричних В22 ЕРВ у кількості 15 шт. за ціною 3 570,00 грн. (в. т.ч. ПДВ 20%) за штуку та нагрівача електричного В15 ЕРВ у кількості 1 шт. за ціною 2 422,00 грн. (в. т.ч. ПДВ 20%).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконував свої зобов'язання, надав відповідачеві рахунок на оплату №197 від 11.10.2012 р. (а.с.23), за яким відповідач здійснив часткову передоплату в розмірі 7 000,00 грн., про що свідчить виписка за особовим рахунком від 30.11.2012 р. (а.с.32).

21.12.2012 р. позивач здійснив поставку відповідачу нагрівачів електричного В22 ЕРВ у кількості 5 шт. за ціною 3 570,00 грн. (в. т.ч. ПДВ 20%) за штуку, про що свідчить підписана з боку відповідача видаткова накладна №170 від 21.12.2012 р. на загальну суму 17 850,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 2 975,00 грн.) (а.с.24). Відповідач на підставі довіреності №68 від 20.12.2012 р. (а.с.25) прийняв товар, проте повного розрахунку за товар так і не здійснив.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України надіслав на адресу відповідача претензію від 25.01.2013 р. №01/01-13 та від 07.02.2013 р. №01/02-13 (а.с.29, 31) з вимогою сплатити заборгованість. Але відповідач оплатив товар частково на загальну суму 900,00 грн., про що свідчить надана позивачем виписка за особовим рахунком від 25.02.2013 р. на суму 400,00 грн. та 15.03.2013 р. на суму 500,00 грн. (а.с.33-34).

У гарантійному листі від 25.04.2013 р. №53 (а.с.36) відповідач визнав борг у розмірі 9 950,00 грн. та зобов'язався погасити його до 30.05.2013 р. Але заборгованість відповідач не погасив, що й стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Таким чином судом встановлено, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість в розмірі 9 950,00 грн., яка до цього часу залишається несплаченою.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у письмовій формі. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телефонограмами тощо, а також прийняттям до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги договору не встановлені законом.

Статтею ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 193 ГК України.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевказані обставини і той факт, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості в розмірі 9 950,00 грн., не спростував її наявність або розмір, не довів суду безпідставність її нарахування, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими.

Також позивач просить покласти на відповідача понесені витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 4 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Як вбачається з матеріалів справи, 06.06.2013 р. між адвокатом Кузіною І.В., яка має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1751 від 04.07.2012 р., та позивачем було укладено договір №1 про надання правової допомоги щодо стягнення грошових коштів у господарському суді Харківської області.

Згідно з виписками за особовим рахунком від 07.06.2013 р. та 17.07.2013 р. (а.с.59, 78) позивач перерахував адвокату Ірині Кузіній 4 000,00 грн. за договором №1 про надання правової допомоги від 06.06.2013 р.

Як вбачається з матеріалів справи, подана до господарського суду Харківської області позовна заява по даній справі підписана представником позивача адвокатом Кузіною І.В., яка також здійснює представництво інтересів позивача у судових засіданнях по даній справі.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позивачем у відповідності до статті 33 ГПК України доведено, що витрати на оплату послуг адвоката Кузіної І.В. у розмірі 4 000,00 грн. пов'язані з судовим розглядом даної справи.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 49 ГПК України, покладаючи на відповідача судові витрати, які складаються з 4 000,00 грн. витрат на послуги адвоката та 1720,50 грн. судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 629, 639 Цивільного кодексу України, Законом України "Про адвокатуру", ст. ст. 1, 4, 4-3, 33, 43, 44, 48, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергія Україна" (61124, м. Харків, пр-т Гагаріна, 127-А, офіс 206, код ЄДРПОУ 37364238, п/р 26005002228401 в АТ "АстраБанк", МФО 380548) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Електромакс" (юридична адреса: 62418, Харківська область, Харківський район, с. Пісочин, вул. Автомобільна, 8, поштова адреса: 61128, м. Харків, вул. Кірова, 38, офіс 505, код ЄДРПОУ 37263295, п/р26005300643600 в АТ "УкрСіббанк", МФО 351005) заборгованість в розмірі 9 950,00 грн., судовий збір в розмірі 1 720,50 грн. та витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 4 000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.07.2013 р.

Суддя Макаренко О.В.