Ухвала

від 24.07.2013 по справі 826/6341/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6341/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

24 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2013 року у справі за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брістоль Менеджмент» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Брістоль Менеджмент» звернулися з позовом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 24.12.2012 р№0027771520, №0027761520, визнати протиправним та скасувати акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість №2081/15-225 від 04.12.2012р.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2013 року позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС від 24.12.2012 №0027771520, №0027761520; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2013 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2012 року ТОВ «Брістоль Менеджмент» (код за ЄДРПОУ 33097276), за результатами якої складено Акт від 04.12.2012 №2080/15-225 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового Кодексу України та п. 5 Наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної», в результаті чого завищено податковий кредит за лютий 2012 року на суму 4 627 грн. Таким чином, по ТОВ «Брістоль Менеджмент» з урахуванням Акту від 04.12.2012р. №2080/15-225 встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 12 522 грн., та занижено податок на додану вартість до сплати на 1 359грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.12.2012р. №0027771520, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 1 699,00 грн., з яких за основним платежем - 1 359,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 340,00 грн., та податкове повідомлення - рішення від 24.12.2012р. №0027761520, яким завищено від'ємне значення з податку на додану вартість у розмірі 12 522,00 грн.

В ході проведення перевірки встановлено, що згідно поданої до ДПІ у Голосіївському районі м.Києва ДПС звітності з податку на додану вартість за лютий 2012 року та аналізом бази даних інформаційно-аналітичної системи ДПА України «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України (контрагенти)», встановлено, що ТОВ «Брістоль Менеджмент» задекларовано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Форсаж-Медіамаркет» (код ЄДРПОУ 33498731) на суму ПДВ 4 627,00 грн., на зазначену суму у позивача є відхилення у задекларованих сумах податкового кредиту між податковими зобов'язаннями, задекларованими ТОВ «Форсаж-Медіамаркет».

Також, в даному акті перевірки відповідач вказує на те, що актами (від 28.11.2012 №5169/22-4/33498731, від 07.05.2012 №1160/22-4/33498731, від 12.07.2012 №2385/22-4/33498731, від 03.10.2012 №4093/22-4/33498731) ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС про неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Форсаж-Медіамаркет» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків встановлено, відсутність реальної можливості отримання та відвантаження товарів (робіт, послуг) підприємством, а саме: відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за період з 01.01.2009 р. по 31.10.2012 року щодо придбання ТОВ «Форсаж-Медіамаркет» товарів (робіт, послуг) у контрагентів - постачальників та продажу ТОВ «Форсаж-Медіамаркет» товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів - покупців не підтверджуються стосовно врахування реального часу, здійснення операцій, відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

Крім того зазначено, що слідчим відділом ДПІ у Вишгородському районі проводиться досудове слідство по кримінальній справі №28-3597, порушеній з ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 і ч.3 ст. 358 КК України. З матеріалів даної кримінальної справи вбачається, що до створення ряду фіктивних підприємств ОСОБА_3, ОСОБА_4 (ТОВ «Компанія «Накпромбуд-Системс», ТОВ «Сандал Консалт») причетний ОСОБА_5 Також, як свідка допитано ОСОБА_6, який повідомив, що займався наданням послуг з переказу безготівкових коштів у готівку, а також здійснював передачу документів щодо нібито проведених фінансово-господарських операцій, оформлених від фіктивних підприємств, в тому числі ТОВ «Форсаж-Медіамаркет» (код ЄДРПОУ 33498731), реально діючим підприємствам-замовникам для підтвердження перерахованих на рахунки фіктивних підприємств коштів, які в подальшому переводились у готівку та передавались разом з документами представникам підприємств, що їх перераховували, за вирахуванням процентів, які йшли в оплату за дані послуги конвертації коштів.

Враховуючи вищевикладене, відповідач дійшов висновку, що правочини, які укладені між позивачем та ТОВ «Форсаж-Медіамаркет», не спричиняють реального настання правових наслідків, та слід розцінювати як такі, що укладені з метою, завідомо суперечливими інтересам держави та суспільства, оскільки мають ознаки «фіктивних» правочинів.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття ДПІ у Голосіївському районі м. Києва податкових повідомлень-рішень від 24.12.2012 р№0027771520, №0027761520, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково виходив з того, що відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до статті 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно зі статтею 201.8 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Між ТОВ «Брістоль Менеджмент» (Замовник) та ТОВ «Форсаж-Медіамаркет» (Виконавець) було укладено договір №ББ 38 від 01.12.2011р. про надання клінінгових послуг (послуг з прибирання) офісного приміщення Замовник за адресою м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 7 корп. 1.

На виконання даного договору були оформлені первинні документи, а саме податкова накладна від 29.02.2012р. №180, та акт №ОУ-0000177 на виконання послуг від 29.02.2012р.

Фактичне отримання товару позивачем та використання його у власній господарській діяльності підтверджується договорами купівлі-продажу нежилих приміщень, актами прийому передачі приміщень та копіями виписок з банку, що підтверджує факт оплати товару.

За вищезазначеним договором позивачем були отримані послуги з прибирання офісного приміщення (клінінгові). Дані послуги, отримані позивачем, не є обмеженими в цивільному обороті, отриманими внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з отримання даних послуг також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Відповідачем не заперечується наявність у позивача податкової накладної, виписаною зареєстрованим платником податку.

За таких обставин є правильними висновки суду першої інстанції щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту та віднесення до валових витрат суму сплачену ТОВ «Форсаж-Меліамаркет».

В акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємства або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379, визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, такою особою є підприємство (установа, організація), але не її керівник. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні питання про недійсність податкової накладної.

Відповідно до п.6.2. зазначеного Порядку, податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Господарська діяльність ТОВ «Форсаж-Медіамаркет» на момент здійснення правочину не була припинена, товариство було зареєстровано платником податку на додану вартість, а тому податкова накладна складена належними особами та не суперечить приписам норм чинного законодавства.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ у Голосіївському районі м. Києва податкових повідомлень-рішень від 24.12.2012 р№0027771520, №0027761520

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих ним рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2013 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі - 25.07.2013 р.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Л.М. Гром,

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.