Рішення

від 31.07.2013 по справі 925/1169/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року Справа № 925/1169/13

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., з секретарем судового засідання Волна С.В., за участі представників сторін:

від позивача: Сукомел О.О. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився (клопотання про розгляд без його участі);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора Консалт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт Біз" про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про визнання за позивачем права власності на придбану у відповідача земельну ділянку на підставі ст. 392 ЦК України з мотивів, що відповідач після укладення договору заявив про невизнання права власності позивача та має намір домагатися перегляду ціни договору, оскільки вважає, що ціна продажу земельної ділянки не відповідала її дійсній ринковій вартості. В судовому засіданні представник позивач свої вимоги підтримав та просить їх задовольнити повністю.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, телеграмою на адресу суду просить справу розглядати за відсутності свого представника і проти позову заперечує.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі документи, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до ст. 12,16 ЦК України, справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів, розглядається господарським судом за місцезнаходженням об'єктів земельних відносин або основної їх частини. Місце знаходження спірної земельної ділянки визначено у Звенигородському районі Черкаської області.

З матеріалів справи вбачається наступне:

02 липня 2013 року між сторонами по справі було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,6617 га. кадастровий номер 7121281600:01:001:0304, яка розташована за адресою Черкаська область, Звенигородський район, с. Водяники, вул. Садова, 50-А із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М. (за місцем реєстрації обох сторін) в дату його підписання сторонами за реєстровим № 563 (а.с. 28-29).

За умовами договору продаж земельної ділянки вчинено за 428 000,00 грн. з ПДВ, які позивач повинен сплатити відповідачу протягом 90 календарних днів з часу нотаріального посвідчення договору.

Право власності на земельну ділянку виникає у позивача з моменту державної реєстрації цього права, яка здійснюється нотаріусом в день нотаріального посвідчення договору.

01.07.2013 року сторонами по справі складено акт № 9 прийому-передачі земельної ділянки згідно договору купівлі-продажу, у відповідності до якого продавець передав, а покупець прийняв земельну ділянку площею 1,6617 га. кадастровий номер 7121281600:01:001:0304, яка розташована за адресою Черкаська область, Звенигородський район, с. Водяники, вул. Садова, 50-А (а.с. 31).

Оригінали всіх документів, які оформлені сторонами щодо договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.07.2013 року позивачем надані суду для огляду.

За доводами позивача, після укладення вказаного договору та проведення позивачем за ним повного розрахунку, відповідач направив позивачу лист від 10.07.2013 року (а.с. 32), яким повідомив про неправильне визначення ціни договору купівлі-продажу, за яку відповідач визнає факт отримання повного розрахунку. Однак відповідач відмовляється передати земельну ділянку, державний акт на неї, відмовляється визнати право власності на неї і якщо сторони не дійдуть згоди з приводу доплати позивачем за землю, то відповідач зобов'язується повернути сплачену суму коштів по договору. Також позивач зазначає, що в даний час відповідач виставив охорону на земельній ділянці та не допускає позивача до неї.

Позивач просить визнати за собою право власності на придбану земельну ділянку за договором купівлі-продажу від 02.07.2013 року на підставі ст. 392 ЦК України.

У відповідності до даної статті власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Чинне законодавство не пов'язує можливість застосування даної статті виключно із розпочатим судовим провадженням щодо предмету спору з боку особи, що не визнає право - оспорення або невизнання права може бути підтверджено будь-якими доказами.

У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Сторонами укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки від 02.07.2013 року, який відповідає положенням ст. 655 ЦК України про те, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, після нотаріального посвідчення укладеного між сторонами договору купівлі-продажу від 02.07.2013 року, нотаріусом було зареєстровано право позивача на придбану земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, про що позивач надав суду копію витягу у справу. Дана обставина свідчить про перехід права власності на земельну ділянку до позивача.

Позивач повністю сплатив кошти за придбану земельну ділянку в сумі 428 000,00 грн. платіжним дорученням № 2 від 09.07.2013 року із посиланням на укладений сторонами договір ( а.с. 30).

У відповідності до ч. 4 ст.55 ЗУ "Про нотаріат" в редакції, чинній з 2008 року, посвідчення правочинів щодо відчуження, іпотеки житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, а також правочинів щодо відчуження, застави транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін відповідного правочину. Дана умова при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу між сторонами була дотримана.

Сторонами не надано у справу доказів про те, що існують підстави для визнання укладеного договору недійсним чи нікчемним.

У відповідності до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту права є визнання права.

Позивач вважає своє право порушеним з боку відповідача, який після укладення договору купівлі-продажу заперечує проти права власності позивача на придбану ним земельну ділянку, перешкоджає у користуванні нею та має намір вимагати доплати за продане майно.

Суд вважає, що спір між сторонами існує, що підтверджується також і висловленою позицією відповідача з приводу заявленого позову про те, що позов ним не визнається (текст телеграми).

Дані обставини свідчать про оспорення відповідачем права власності позивача, що дає підстави позивачу захищати свої права шляхом визнання права власності у судовому порядку.

Позицію відповідача у виниклому спорі суд вважає неправомірною, оскільки умови договору купівлі-продажу стосовно ціни продажу земельної ділянки (як договірної категорії) були узгоджені обома сторонами, а подальша зміна думки відповідача щодо дійсної ринкової вартості проданої землі не є підставою для відмови відповідача від договору, його розірвання чи визнання недійсним. Останнім абзацом укладеного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.07.2013 року сторони засвідчили, що договір ними вчиняється не під впливом помилки щодо істотних умов договору, до яких відноситься і ціна договору та без фізичного чи психічного тиску.

Підстав для відмови позивачу у позові суд не вбачає. За заявлених позивачем підстав та за відсутності спростувань відповідача щодо наявного у справі листа про невизнання права власності позивача і намірів перегляду умов договору, позивач вправі вимагати у судовому порядку визнання за собою права власності на майно, яке перейшло до позивача законним способом.

На підставі ст. 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 49,82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Аврора Консалт" (ідентифікаційний код 38651445, м. Київ, вул. Академіка Філатова, 10-А, офіс 3/13) право власності на земельну ділянку площею 1,6617 га. кадастровий номер 7121281600:01:001:0304, яка розташована за адресою Черкаська область, Звенигородський район, с. Водяники, вул. Садова, 50-А із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, набутої за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 02.07.2013 року.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт Біз" (ідентифікаційний код 38682871, м. Київ, пров. Червоноармійський, 14 корп. 1 офіс 3-Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора Консалт" (ідентифікаційний код 38651445, м. Київ, вул. Академіка Філатова, 10-А, офіс 3/13) -- 8 560,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 02 серпня 2013 року.

Суддя Н.М. Спаських