Рішення

від 22.07.2013 по справі 914/1767/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2013 р. Справа № 914/1767/13

За позовом : Прокурора Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

До відповідача : Приватне підприємство «Валенсія-Львів», м. Львів

Про розірвання договору оренди № Л-2327-4, виселення із приміщень та стягнення 4 621, 52 грн. орендної плати

В судове засідання з'явились:

від прокурора : Телюк Г.В.

від позивача : Крикус В.В. - представник

від відповідача : Юшко О.Л. - директор

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Торська І.В.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Прокурором Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Приватного підприємства «Валенсія-Львів» про розірвання договору оренди № Л-2327-4, виселення із приміщень та стягнення 4 621, 52 грн. орендної плати.

В судовому засіданні 28.05.2013 року судом оглянуто оригінали документів, які долучені позивачем та відповідачем до матеріалів справи.

Розгляд справи неодноразово відкладався з причин викладених в ухвалах господарського суду Львівської області від 28.05.2013 року та від 17.06.2013 року.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

В судовому засіданні представником відповідача було подано докази сплати заборгованості в розмірі 4 621,52 грн., а щодо решти позовних вимог заперечив, однак письмового відзиву на позов не подав.

22.07.2013 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

24.10.2004 року між Управлінням комунального майна Львівської міської ради (Орендодавець) та Приватним підприємством «Валенсія-Львів» (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна №Л-2327-4 (надалі - Договір).

Відповідно до вище зазначеного Договору позивач передав відповідачу у строкове платне користування нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Солодова, 3а, загальною площею 117,4 кв.м. За орендоване приміщення відповідач зобов'язувався проводити орендну плату, однак свої договірні зобов'язання вчасно не виконував заборгувавши позивачу 4 621,52 грн., а саме за період з 01.12.2010 року по 01.07.2011 року та з 01.08.2011 року по 01.02.2013 року.

Під час розгляду справи заборгованість відповідача в розмірі 4 621,52 перед позивачем погашена, однак у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору в частині сплати орендної плати, прокурор звернувся також з вимогою про розірвання Договору оренди та виселення відповідача із орендованого приміщення.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Як зазначено у частині 3 статті 283 ГК України, об'єктом оренди можуть бути:

державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;

нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);

інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належать суб'єктам господарювання.

Статтею 759 ЦК України, передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У статті 760 ЦК України наведено предмет договору найму.

Приписами частини першої статті 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 2 цієї ж норми визначено, що плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі умов Договору оренди №Л-2327-4 від 28.10.2004 року позивачем було передано ПП «Валенсія - Львів» у платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою м. Львів, вул.Солодова, 3а, загальною площею 17,4 кв.м.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до п.5.2 Договору оренди № Л-2327-4 від 28.10.2004 року Орендна плата сплачується Орендарем не пізніше 10 числа у встановленому нормативними документами власника орендованого майна порядку.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов'язання відповідач виконував з порушенням, а саме на момент звернення прокурора з позовом заборгував позивачу 4 621,52 грн. за період з 01.12.2010 року по 01.07.2011 року та з 01.08.2011 року по 01.02.2013 року., яку сплатив під час розгляду справи, що підтверджується платіжним дорученням від 23.05.2013 року, а відтак в цій частині провадження у справі підлягає припиненню.

В зв'язку з невиконанням умов договору оренди №Л-2327-4 від 24.10.2004 року відповідачем, а саме порушенням строків сплати орендної плати, прокурор звернувся з вимогою про розірвання зазначеного договору та виселення із приміщення.

Відповідно до ч. 3 п.5.2. Договору, несплата орендної плати в повному обсязі протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

Відповідно до ст.782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму та вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була держана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У відповідності до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо розірвання договору оренди №Л-2327-4 від 24.10.2004 року, прокурор та позивач посилаються на те, що на момент подання позову до суду у відповідача існувала заборгованість більше ніж за три місяці в розмірі 4 621,52 грн., що порушувало інтереси та права позивача, а відтак вимоги про розірвання договору та виселення є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що відповідач допустив порушення умов договору, яке полягало у несплаті орендних платежів більше ніж три місяці, таке порушення є істотним, а відтак позовні вимоги в частині розірвання договору та виселення підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 , 4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,80,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Розірвати договір оренди №Л-2324-4 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 28.10.2004 року, укладений між Управлінням комунального майна Львівської міської ради, функції та повноваження якого на сьогоднішній день виконує Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Приватним підприємством «Валенсія-Львів», на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Солодова, 3а, загальною площею 17,4 кв.м., з індексом приміщень, відповідно до даних технічного паспорта ЛОБТІ від 03.12.1999 року №786ХІІІ.

3. Виселити Приватне підприємство «Валенсія-Львів» (м. Львів, вул. Зв'язкова, 11-А/3, код ЄДРПОУ 30275393) із нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Солодова, 3а, загальною площею 17,4 кв.м., з індексом приміщень, відповідно до даних технічного паспорта ЛОБТІ від 03.12.1999 року №786ХІІІ.

4. В частині стягнення 4 621,52 грн. провадження у справі - припинити.

5. Стягнути з Приватного підприємства «Валенсія-Львів» (м. Львів, вул. Зв'язкова, 11-А/3, код ЄДРПОУ 30275393) в дохід державного бюджету України - 2 294,00 грн. - судового збору.

6. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 25.07.2013 р.

Суддя Березяк Н.Є.