Ухвала

від 05.07.2013 по справі 811/2187/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 липня 2013 року Справа № 811/2187/13-а

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Жук Р.В., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами

за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 доКіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби провизнання нечинними висновків акту, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 25.06.2013 року №0004040171 , -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби в якому просить: визнати повністю не чинними висновки акту від 10.06.2013 року №467/17-1/НОМЕР_1 «Про результати позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 р.н.о.к. НОМЕР_1, з питань достовірності декларування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «АС-Партнер» (код 37867510) за період з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року.», складеного Кіровоградською об'єднаною Державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 25.06.2013 року №0004040171, прийняте Кіровоградською об'єднаною Державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до інформаційного листа ДСА України від 10.11.2011 № 12-6621/11 документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Документ про сплату судового збору додається до позовної заяви, апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови суду, до інших заяв щодо здійснення судом певних дій, за які передбачено сплату судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».

При сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: «Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)» . Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до таблиці ставок судового збору, визначеної частиною другої цієї ж статті, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.

З системного аналізу викладених норм слідує, що у разі подання до адміністративного суду позовної заяви, яка містить позовні вимоги майнового та немайнового характеру, належно сплачувати судовий збір у розмірі 1 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат, а також судовий збір у розмірі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати за вимогу немайнового характеру.

В даному випадку, позивачем надано платіжні доручення №3 від 02.07.2013 року, про сплату судового збору в сумі 34 грн. 41 коп.; №4 від 02.07.2013 року, про сплату судового збору в сумі 34 грн. 41 коп. та №2 від 02.07.2013 року, про сплату судового збору в сумі 249 грн. 00 коп. на яких відсутній напис «Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)», отже відсутні докази зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до вимог ст.ст. 70-71 КАС України, платіжне доручення про сплату судового збору є доказом в адміністративній справі, який підтверджує сплату судового збору.

В даному випадку, позивачу необхідно надати суду належні докази сплати судового збору.

Крім того, у прохальній частині позовної заяви позивач просить ухвалою суду зобов'язати відповідача утриматись від здійснення виконавчих дій на підставі акту перевірки від 16.06.2013 року №467/17-1/НОМЕР_1, та податкового повідомлення - рішення від 25.06.2013 року №0004040171, прийнятих Кіровоградською об'єднаною Державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби.

Згідно ч.4 ст.105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Виходячи з вищевикладеного зобов'язання відповідача утриматись від здійснення виконавчих дій не може бути позовною вимогою у розумінні ст. 105 КАС України.

Позивач в даному випадку просить забезпечити адміністративний позов, тобто, здійснити дію, що врегульовується ст. 117 КАС України, порядок якої визначений ст. 118 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидне небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст. 118 КАС України, клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивачеві необхідно визначитись з вимогою про утримання від здійснення виконавчих дій - чи це є клопотання про забезпечення адміністративного позову.

Якщо це клопотання про забезпечення адміністративного позову, позивачеві необхідно навести обґрунтування необхідності вжиття таких заходів.

У відповідності до ст.4 Закону України „Про судовий збір" із змінами та доповненнями внесеними Законом України від 06.10.2011р. № 3828-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: заяви про забезпечення доказів або позову - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

Виходячи з вищевикладеного, недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання до суду належних доказів сплати судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви, яка містить позовні вимоги майнового та немайнового характеру, обґрунтованої заяви щодо забезпечення адміністративного позову, докази сплати судового збору за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову.

Згідно з частиною першою статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі викладеного та керуючись ст. 70-71, 87, 105-108, 117-118 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - залишити без руху.

Позивачеві надати строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальні частині ухвали, протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Позивачеві роз'яснюється, що в разі невиконання зазначених вимог, вказана заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук