Рішення

від 01.08.2013 по справі 115/2467/13-ц

САКСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 115/2467/13-ц

Провадження № 2/115/1614/2013

РІШЕННЯ

Іменем України

"01" серпня 2013 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді Щербіни Д.С.,

при секретарі Аттаровій А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саки чисте місто» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Саки чисте місто» про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 2420,66 грн, моральну шкоду у зв'язку з невиплатою заробітної плати, яку вона оцінила у 2420,66 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 200 грн, мотивуючи свої вимоги тим, що вона працює з 10 квітня 2012 року двірником у ТОВ «Саки чисте місто», однак відповідач не виплачував заробітну плату з березня 2013 року, у результаті чого позивачка пережила душевні хвилювання, втратила сон і покій, у зв'язку з чим написала заяву про звільнення з 07.05.2013р. На підставі викладеного просила позов задовольнити.

Після скасування ухвалою від 26.07.2013р. заочного рішення Сакського міськрайонного суду від 19.06.2013р.,яким позов ОСОБА_1 був задоволений у повному обсязі, позивачка подала суду заяву про зміну підстави та предмету позову, у зв'язку з чим просила стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку в розмірі 1682,26 грн, моральну шкоду у розмірі 2420,66 грн та витрати, пов'язані із правовою допомогою у розмірі 300 грн.

Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити та пояснила, що 21.05.2013р. вона звільнилася з ТОВ «Саки «Чисте місто» та влаштувалася до КП «Сакське ЖЕО» двірником.

Представник ТОВ «Саки чисте місто» у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача - директор ТОВ «Саки «Чисте місто» у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що позивачку було звільнено за власним бажанням 21.05.2013р., повний розрахунок з нею зроблений 23.05.2013р. При розгляді справи у заочному порядку 19.06.2013р. позивачка навмисно не повідомила суду, про відсутність заборгованості по заробітній платі. Перерахування 18.06.2013р. за листком непрацездатності суми 418,55 грн вважає не своєю виною, відділення соцстраху, яке пізно перераховує кошти на цю виплату. Крім того, пояснив, що працює директором підприємства з грудня 2012 року. У підприємства великі борги, тому зарплату сплачують по мірі надходження грошей. Крім того, в червні 2013 року під час звільнення близько 60 працівників підприємства рахунки ТОВ були арештовані і вони не мали можливості виплатити заробітну плату.

Заслухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі.

Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Саки чисте місто», працювала на посаді двірника з 10.04.2012р. до 21.05.2013р.

Відповідно до розрахункових листків по заробітній платі за березень та квітень 2013 року заборгованість по заробітній платі за березень 2013 року складає 1043,08 грн, заборгованість по заробітній платі за квітень 2013 року складає 1377,58 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом достовірно встановлено, що повний розрахунок з позивачкою, звільненою з посади 21.05.2013р. здійснений 23.05.2013р., що не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи.

Отже, суд доходить до висновку, що невиплата належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України відбулася з вини власника, тобто відповідача.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (з наступними змінами і доповненнями).

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (з наступними змінами і доповненнями), нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Як вбачається з довідки про середню заробітну плату ОСОБА_1 № 195 від 31.07.2013р., наданої відповідачем, її середньоденна заробітна плата складає 44 грн 27 коп. Середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку відповідно складає з 21 травня 2013 року по 23 травня 2013 - 44 грн 27 коп х 2 робочих дні = 88 грн 54 коп.

Стосовно вимоги позивача про стягнення моральної шкоди в сумі 2420,66 грн, суд приходить до висновку про часткове її задоволення з наступних підстав.

Згідно роз'яснень, які містяться в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Внаслідок невиплати заробітної плати порушені конституційні та трудові права позивача. Позивачу спричинено моральну шкоду, яка виразилась у втраті нормальних життєвих зв'язків, а саме позивач був позбавлений доходу, що негативно відобразилося на його сім'ї та змусило прикладати додаткових зусиль для організації свого життя.

З урахуванням фактичних обставин справи, враховуючи принцип розумності, достатності та справедливості суд вважає необхідним стягнути на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 300 грн.

Вимога про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги в сумі 300 грн (за складання позовної заяви та заяви про зміну підстав та предмету позову) задоволенню не підлягає, оскільки вказана компенсація не передбачена Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 110, 115, 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Саки чисте місто» (96500, АР Крим, м. Саки, вул. Піонерська 1/92 (фактична адреса: м. Саки, вул. Промислова 4) (код ЄДРПОУ 38006229) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в розмірі 88,54 грн, моральну шкоду в розмірі 300,00 грн, а всього 388 (триста вісімдесят вісім) грн 54 коп.

В задоволенні решти позову - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Саки чисте місто» судовий збір в дохід держави у розмірі 229,40 грн.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Щербіна Д. С.