Постанова

від 18.07.2013 по справі 812/5555/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2013 року Справа № 812/5555/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Качуріної Л.С.

при секретарі: Волковій Л.С.

в присутності сторін:

представника позивача: Шеховцова О.О., довіреність від 26.06.2013 № 353/10

представника відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Круп» про стягнення заборгованості в сумі 24 250, 25 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

18 червня 2013 року Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Круп» про стягнення заборгованості в сумі 24 250, 25 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія Круп», зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради № 1 382 102 0000 016239 від 29.04.2009 року.

Станом на 20 травня 2013 року заборгованість відповідача з податку на додану вартість складає 24 250, 25 грн., з якої:

- за основним платежем - 19 400, 20 грн., що виникли на підставі прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення № 0066831610 від 25.12.2012 , винесеного на основі акту перевірки № 1819/153 від 02.11.2012 року;

- штрафні санкції - 4 850, 05 грн., що виникли на підставі прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення № 0066831610 від 25.12.2012 року, винесеного на основі акту перевірки № 1819/153 від 02.11.2012 року.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України та з метою погашення податкового боргу відповідача податковим органом були прийняті заходи, передбачені Податковим кодексом України, а саме: на юридичну адресу відповідача було направлено податкову вимогу № 146-19 від 20 березня 2013 року та рішення № 64 від 20 березня 2013 року про опис майна відповідача у податкову заставу.

Оскільки вищевказані заходи з погашення податкового боргу, які були здійсненні податковим органом, не дали позитивного результату, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості з податку на додану вартість в сумі 24 250, 25 грн. в судовому порядку.

У судове засідання прибув представник позивача, який надав пояснення аналогічні викладеним в позові та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судове засідання не прибув відповідач, який був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія круп» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради № 1 382 102 0000 016239 від 29.04.2009 року.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 07.05.2009 року № 2835 ТОВ «Імперія круп» узяте на облік у Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби (а.с.11) та є платником податку на додану вартість.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Статтею 36 Податкового кодексу України передбачено що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою податку на додану вартість.

Відповідно до 14.1.178. ст..14 Податкового кодексу України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу;

Податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді (п.14.1.179 ст.14 Податкового кодексу України)

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Імперія Круп» має заборгованість по сплаті податку на додану вартість в загальному розмірі 24 250, 25 грн. з яких сума основного боргу по зобов'язанням складає 19 400, 20 грн., штрафні санкції - 4 850, 05 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника податків (а. с. 21) та розрахунком (а. с. 14).

Під час судового розгляду справи, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за підприємством боржника рахується борг з податку на додану вартість який виник внаслідок несплати грошового зобов'язання визначеного контролюючим органом в прийнятому 25.12.2012 року податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 0066831610 (а.с.15), яким відповідачу донараховано основного платежу за актом перевірки від 02.11.2012 року № 1819/153 (а. с. 16-17) на загальну суму 24 250, 25 грн., в тому числі 19 400, 20 грн. за основним платежем та 4850, 05 грн. - штрафні санкції.

Податковим органом було направлено на адресу відповідача податкове повідомлення-рішення № 0066831610 від 25.12.2012 року, яке було повернуто поштою до податкового органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (зворотній бік а. с. 15).

Податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржено та є чинним на час розгляду справи.

Таким чином матеріалами справи підтверджена заявлена до стягнення сума податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 24 250, 25 грн.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання зазначеної норми Податкового кодексу України позивачем 22.03.2013 року було надіслано відповідачу як платнику податків податкову вимогу № 146-19 від 20.03.2013 року на загальну суму 24 250, 25 грн.

Конверт, в якому направлялася податкова вимога № 146-19 від 20.03.2013 року, був повернутий на адресу позивача з позначкою «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 19).

Оскільки податкова вимога № 146-19 від 20.03.2013 року, є чинною (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги норм податкового законодавства.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1.статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. (пункт 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Матеріалами справи підтверджена наявність податкового боргу в розмірі, заявленому до стягнення та вжиття податковим органом заходів з погашення боргу, які надають право на звернення до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків платника податків.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Круп» податкового з податку на додану вартість в розмірі 24 250, 25 грн., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Круп» про стягнення заборгованості в сумі 24 250, 25 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія Круп» (адреса: 91040, м. Луганськ, кв. Ватутіна, буд. 36, кв. 290, код ЄДРПОУ 36485442) податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 24 250, 25 грн. (двадцять чотири тисячі двісті п'ятдесят гривень 25 копійок) на р/р 31119029700004 ГУ ДКСУ у Луганській області одержувач: Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області, код 37991477, МФО 804013, код платежу 14010100.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 23 липня 2013 року.

Суддя Л.С. Качуріна