Рішення

від 01.08.2013 по справі 904/5339/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.13р. Справа № 904/5339/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю м'ясокомбінату "Ювілейний", смт.Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

до Приватного підприємства "АРІС", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 5 472 грн. 99 коп.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача : Бруштець С.А. дов. № 1/13 від 27.12.2012 року;;

від відповідача : не з'явився;

СУТЬ СПОРУ :

Товариство з обмеженою відповідальністю м'ясокомбінат "Ювілейний" (далі-Позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "АРІС" (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 4 764 грн. 80 коп. - основного боргу, 368 грн. 26 коп. - пені, 339 грн. 93 коп. - 3% річних та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані не виконанням Відповідачем умов договору поставки №117/43-09/15 від 01.10.2008 року.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Відзив на позов та документи витребувані ухвалою господарського суду, а також докази оплати за спірним договором до суду не надав. Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином (поштове повернення 07991424 з відміткою відділення поштового зв'язку "закінчився строк зберігання"), а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

01.10.2008 року між Позивачем (далі-Продавець) та Відповідачем (далі-Покупець) був укладений Договір №117/43-09/45 (далі-Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Продавець зобов'язався передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити відходи поліетилену низького тиску (ящик), названі в подальшому Товар в кількості згідно накладним та специфікації №1.

Товар поставляється на склад Покупця за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Кірова, 46, транспортом Покупця. (п. 2.1 Договору).

Відповідно до пункту 3.1 Договору, ціна та найменування на Товар вказані в Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною Договору.

Розрахунки за поставлений Товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця згідно виставленим рахункам, за фактично поставлену партію Товару, не пізніше семи банківських днів з моменту відвантаження. (п. 3.2 Договору).

Згідно з пунктом 6.2 Договору Покупець зобов'язався оплатити Товар у відповідності з порядком, передбаченим Договором.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами до 31.12.2008 року. Дія Договору може бути припинена достроково, але не раніше кінцевого урегулювання майнових відносин сторін по ньому. У випадку якщо по закінченню строку даного Договору жодна зі сторін не повідомила іншу в письмовій формі про його розірвання, Договір вважається автоматично пролонгованим на один рік. (п. 10.2 Договору).

На виконання умов договору сторони підписали Специфікацію №1 (а.с. 9), в якій погодили ціну за одиницю продукції в розмірі 3,2 грн./кг.

Відповідно до умов договору Продавець поставив Покупцю товар на загальну суму 4 764 грн. 80 коп., що підтверджується видатковою накладною №1118 від 02.02.2011 року. (а.с. 11).

Відповідач за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 4 764 грн. 80 коп., в підтвердження чого Позивачем надано Акт звірки взаєморозрахунків (а.с. 12), доказів сплати якої сторонами суду не надано.

12.09.2012 року Поивач направив на адресу Відповідача вимогу про сплату боргу №295 від 12.09.2012 року (а.с. 13), яку останній отримав 18.09.2012 року (а.с. 14).

Відповідач відповіді на вимогу не надав, заборгованість не сплатив, у зв'язку з чим у Позивача виникло право для звернення до господарського суду з метою захисту своїх інтересів.

Розглядаючи вказані позовні вимоги необхідно вказати на наступне.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов'язку сплатити неустойку.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 4.2. Договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату товару Покупець сплачує Подавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від не перерахованої суми за кожен день прострочки.

На підставі зазначених вище умов Договору, Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню, розраховану виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення з 15.02.2011 року по 15.08.2011 року згідно розрахунку складає 368 грн. 26 коп.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Розрахований Позивачем розмір 3% річних за період з 15.02.2011 року по 04.07.2013 року складає суму в розмірі 339 грн. 93 коп.

Після перерахунку суми пені та 3% процентів річних судом, суд погоджується з вказаними сумами, так як сума пені Позивачем зроблена вірно, а сума 3% річних є меншою сумою ніж розрахованою судом.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 4 764 грн. 80 коп. - основного боргу, 368 грн. 26 коп. - пені, 339 грн. 93 коп. - 3% річних, яка і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43-45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "АРІС" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, буд. 23 В/1, кв. 211, ідентифікаційний код 31313633) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю м'ясокомбінату "Ювілейний" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт.Ювілейне, вул. Мічурина, 5, ЄДРПОУ 24615640) 4 764 грн. 80 коп. - основного боргу, 368 грн. 26 коп. - пені, 339 грн. 93 коп. - 3% річних, 1 720 грн. 50 коп . - судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя О.І. Красота

Рішення підписано

01.08.2013р.