Рішення

від 28.05.2013 по справі 906/682/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" травня 2013 р. Справа № 906/682/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Юр'єв І.Ю. - довіреність б/н від 25.04.2013;

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарвугілля" (м.Донецьк)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомироблпаливо" (м.Житомир)

про стягнення 45305,52 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 45305,52грн. заборгованості згідно договору №24-12/12 від 24.12.2012, з яких: 42652,56грн. основної заборгованості та 2652,96грн. пені.

Представник позивача позовні вимоги підтримав частково на суму основного боргу у розмірі 39652,56грн.; повідомив, що станом на дату судового засідання заборгованість відповідача за поставлений товар зменшилась на 3000,00грн., на підтвердження чого надав виписку із особового рахунку позивача від 24.05.2013 та довідку про стан заборгованості відповідача №28/05-1 від 28.05.2013.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.36).

Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка представника відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дарвугілля" (позивач/продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомироблпаливо" (відповідач/покупець) договору №24-12/12 від 24.12.2012 (далі - договір, а.с.8-10), продавець зобов'язується передати у власність покупця - вугілля кам'яне (вподальшому "товар"), а покупець зобов'язується прийняти товар, який поставляється і оплатити продавцю вартість товару, на умовах, передбачених даним договором (п.1.1).

Сортимент, кількість, якість і вартість товару зазначаються в Специфікаціях, що являються невід'ємною частиною даного договору (п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.2 договору кількість товару, що постачається, повинна відповідати кількості, яка зазначена в специфікаціях і підтверджується в супровідних документах (залізничних накладних).

Сторони погодили, що продавець постачає товар на умовах: франко-станція вантажоотримувача. Зобов'язання продавця вважаються виконаними після отримання товару вантажоотримувачем від вантажоперевізника на станції призначення. Поставка товару здійснюється залізничним транспортом. Датою поставки товару вважається дата штемпеля на залізничній накладній, яка відмічена на станції відправлення (п.3.1 договору).

Згідно умов договору, а саме п.п.4.1,4.2,4.4, ціна товару і загальна вартість поставки зазначаються додатково в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору. Розрахунки по даному договору здійснюються в національній валюті України. Строки оплати відвантаженого товару зазначаються в Специфікаціях до даного договору.

24.12.2012 між сторонами спору було підписано Специфікацію №1 на товар, який постачається в 2012 році (а.с.11).

Відповідно до умов специфікації, продавець постачає покупцю продукцію, якість якої має відповідати наступним характеристикам:

Найменування, Фракція, Зола, Вологість, Ціна з ПДВ, Кількість, Загальна сума

марка мм % % грн./т тонн

1. Вугілля АМ 13-25 14,0 8,0 950,00 1300 1235000

2. Вугілля ТМ 13-25 14,0 8,0 950,00 1300 1235000

Розрахунок за товар має здійснюватися шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на протязі 3-х банківських днів з моменту отримання факсимільної копії залізничної накладної.

Як підтверджується матеріалами справи, з метою належного виконання умов договору в частині поставки товару, позивачем на підставі видаткових накладних №264 від 28.12.2012 та №265 від 30.12.2012 (а.с.12,14), рахунків-фактури №264 від 28.12.2012 та №265 від 30.12.2012 було поставлено на адресу відповідача, а останнім, згідно виданих на ім'я представника відповідача довіреностей №Дов-173 від 28.12.2012 (а.с.13) та №Дов-174 від 30.12.2012 (а.с.15), прийнято товару на загальну суму 146652,56грн.

Відповідач свої зобов'язання щодо здійснення розрахунків за отриманий товар виконав частково, сплативши на рахунок позивача 26.12.2012 - 60000,00грн., 28.12.2012 - 30000,00грн., 28.02.2013 - 3000,00грн., 12.03.2013 - 8000,00грн. та 20.03.2013 - 3000,00грн., а всього 104000,00грн., доказом чого є виписки з особового рахунку позивача (а.с.22-26).

З метою досудового врегулювання спору, позивачем 02.04.2013 було направлено відповідачу претензію №02/04-1 про сплату заборгованості згідно договору №24-12/12 від 24.12.2012 (а.с.18), яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день судового розгляду справи становить 42652,56грн. (146652,56грн. - 104000,00грн.), що підтверджується видатковими накладними (а.с.12,14), довіреностями №Дов-173 від 28.12.2012 (а.с.13) та №Дов-174 від 30.12.2012 (а.с.15), виписками з особового рахунку позивача (а.с.22-26), претензію №02/04-1 від 24.12.2012 (а.с.18), договором №24-12/12 від 24.12.2012 (а.с.8-10) та іншими матеріалами справи.

Разом з тим, в процесі розгляду справи відповідачем було сплачено 3000,00грн. основної заборгованості, що підтверджується випискою із особового рахунку позивача від 24.05.2013 (а.с.45) та довідкою про стан заборгованості №28/05-1 від 28.05.2013 (а.с.39).

Оскільки вказана сума була оплачена відповідачем після звернення позивача до суду, провадження у справі в частині стягнення 3000,00грн. слід припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

У відповідності до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за поставлений товар обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, та підлягають задоволенню на суму 42652,56грн.

Що стосується заявленої до стягнення позивачем пені, що згідно розрахунку останнього становить 2652,96грн. (а.с.19-20), слід зазначити наступне.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як передбачено ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 6.2 договору сторони визначили, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупцем, після відвантаження товару продавцем, покупець сплачує штраф в розмірі 1% від суми товару, який постачається, за кожен день прострочки.

Відповідно до ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом - є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Особливості застосування штрафу полягають у тому, що штраф обчислюється тільки у відсотках і тільки від суми порушеного зобов'язання; він являє собою грошову суму, яка одноразово виплачується порушником зобов'язання.

Пеня ж, у свою чергу, є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Як і штраф, пеня обчислюється тільки у відсотках і є триваючою неустойкою, тобто грошовою сумою, яка нараховується за кожний день прострочення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що штраф не може нараховуватись за кожен день прострочення платежу, оскільки це суперечить правовій природі такого виду неустойки, тому задекламована сторонами в п.6.2 договору відповідальність за несвоєчасну оплату отриманого товару є фактично пенею, вимогу щодо стягнення якої і було заявлено позивачем.

Частиною 2 статті 343 ГК України передбачено, що розмір пені за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Аналогічна позиція викладена і в ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 №543/96-ВР.

Перевіривши проведене позивачем нарахування пені, господарський суд встановив, що її розмір є вірним та підлягає задоволенню на суму 2652,96грн.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач позов не осопорив, доказів сплати заборгованості не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 42305,52грн., з яких: 39652,56грн. боргу по оплаті поставленого товару та 2652,96грн. пені. В частині стягнення 3000,00грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню за п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,49,80,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомироблпаливо" (10001, Житомирська обл., м.Житомир, Богунський район, вул.Ватутіна, буд.63-А, ідент. код 38035548)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарвугілля" (83037, м.Донецьк, Кіровський район, вул.Кірова, буд.90, ідент. код 37295306):

- 39652,56грн. боргу по оплаті поставленого товару;

- 2652,96грн. пені;

- 1720,50грн. судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 3000,00грн. боргу, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 30.05.13

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам - рек. з пов.