Рішення

від 29.07.2013 по справі 918/1045/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" липня 2013 р. Справа № 918/1045/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" м. Рівне

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллін" м. Рівне

про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 43 270,50 грн., з яких 40 691 грн. 64 коп. - заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 2 148 грн. 07 коп. - пені, 430 грн. 79 коп.-3% річних

Суддя Кочергіна В.О.

Представники сторін:

від позивача Сократова А.О. - за довіреністю №40 від 13.05.2013р.

від відповідача не з'явився

В судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 40 691грн. 64 коп. - заборгованості по оплаті спожитої електроенергії з урахуванням індексу інфляції заборгованості, 2 148грн. 07 коп. - пені, 430 грн. 79 коп.-3% річних.

Ухвалою суду від 17.07.2013р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду на 29.07.2013р.

В судовому засіданні 29.07.2013р. представником позивача, відповідно до ст. 22 ГПК України, подано заяву про зменшення суми позовних вимог. Згідно поданої заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 43250грн. 50коп., з яких 40556грн. 36коп. заборгованості по оплаті за спожиту електроенергію ( в т.ч. 28798грн. 34коп. - заборгованість, що виникла на підставі показників лічильника згідно акту огляду засобів обліку електричної енергії №171/2 від 05.11.2012р., 11758грн. 02коп. - заборгованість, що виникла на підставі показників лічильника згідно акту огляду засобів обліку електричної енергії №3/4 від 06.06.2013р.), 115грн. 28коп. - інфляційних втрат, 2148 грн. 07коп. - пені та 430 грн. 79 коп.-3% річних.

При цьому згідно долученого до заяви розрахунку нарахування інфляційних втрат, пені та 3% річних позивачем проведено за період з 16.11.2012р. по 16.05.2013р. на суму заборгованості 28798грн. 34коп., що виникла на підставі показників лічильника згідно акту огляду засобів обліку електричної енергії №171/2 від 05.11.2012р.

Подана заява про зменшення позовних вимог не суперечить чинному законодавству, не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін та судом приймається.

З урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення позовних вимог, предмет позову становлять вимоги про стягнення з відповідача 43250грн. 50коп., з яких 40556грн. 36коп. заборгованості по оплаті за спожиту електроенергію, 115грн. 28коп. - інфляційних втрат, 2148 грн. 07коп. - пені та 430 грн. 79 коп.-3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договору про постачання електричної енергії №2257 від 20.01.2005р. Наголошує, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором про постачання електричної енергії №2257 від 20.01.2005 р., рахунком за листопад 2012р. №9875465008 від 26.11.2012р. на суму 28798,34 грн., рахунком за фактично використану електроенергію №9064402036 від 17.06.2013р. на суму 40556,36 грн., актом огляду засобів обліку електричної енергії №171/2 від 05.11.2012р., актом огляду засобів обліку електричної енергії №3/4 від 06.06.2013р., випискою по банківському рахунку позивача.

Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, письмової позиції з приводу поданого позову не подав, про поважність причин неявки суд не повідомив.

Ухвала суду від 17.07.2013р. про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду на 29.07.2013р. отримано відповідачем 23.07.2013р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи те, що відповідач завчасно був повідомлений про час та місце розгляду справи, не скористався своїми процесуальними права на участь у судовому засіданні, на подачу письмового відзиву на позов, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Згідно статуту Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго", затвердженого загальними зборами акціонерів ПАТ "АЕС Рівнеенерго" від 29.04.2013р. та зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Рівненської міської ради 30.04.2013р., Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" є новим найменуванням Публічного акціонерного товариства "АЕС Рівнеобленерго", яке було правонаступником ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеобленерго".

20.01.2005р. між ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" в особі Рівненської дільниці (Енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еллін" (Споживач) було укладено договір №2257 про постачання електричної енергії.

За умовами договору Енергопостачальна організація зобов'язалась поставляти договірний обсяг Електроенергії (п.2.1 договору), а Споживач зобов'язався приймати через приєднану мережу всю відпущену електроенергію і вчасно проводити розрахунки (оплату) за її споживання протягом усього терміну дії договору, відповідно до умов визначених договором (п.2.2 договору).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що Енергопостачальна організація проводить відпуск електроенергії на адресу Споживача відповідно до поданої, у передбаченому договором порядку заявки з коригуванням потужності по годинах доби в межах +/- 2%.

Відповідно до п.5.5.1 договору Споживач зобов'язався у терміни, встановлені договором сплачувати вартість фактичного обсягу спожитої електроенергії, а також вносити інші платежі за розрахунковий період відповідно до договору.

Згідно п.1.25 договору розрахунковим періодом є період часу, який починається 10 числа кожного місяця і триває до 10 числа наступного місяця, і за який проводиться розрахунок вартості відпущеної електроенергії. Розрахунковий період прирівнюється до календарного місяця.

Пунктом 5.5.2 договору визначено, що Споживач зобов'язаний для визначення фактичного обсягу спожитої електроенергії надавати за встановленою Електропостачальною організацією формою показники Приладів комерційного обліку Споживача і його субабонентів 10 числа поточного розрахункового періоду.

Відповідно до п.6.1 договору оплата за спожиту електроенергію проводиться виходячи з розміру Фактичного обсягу, вимірюваного в кіловат годинах (КВт/год) помноженого на затверджений тариф, що діє на момент Розрахункового періоду, в який фактично була відпущена електрична енер гія; (в тому числі реактивна, вимірювана в (КВар/год), якщо порядок розрахунку за її споживання визначений Додатком № 7).

Умовами п. 6.2 договору визначено, що споживач зобов'язується проводити оплату за електроенергію від фактично заявленого обсягу, способом перерахування коштів платіжними дорученнями до 15 числа 100 % заявленого обсягу на місяць або фактично спожитого.

Згідно п. 6.3 договору остаточний розрахунок, з врахування усіх нарахувань визначеними нормативними актами НКРЕ (реактивна енергія, понадлімітне споживання та потужність), проводиться Споживачем на підставі Документів для платежів у терміни, передбачені п.6.2. Остаточний розрахунок проводиться за Фактично спожитий обсяг. Остаточний розрахунок кори гується Електропостачальною організацією на суму Проміжного розрахунку, зробленого відповідно до п.6.2. Договору, з врахуванням виправлення на арифметичні (розрахункові) помилки, помилки виявлені в результаті перевірки Приладів комерційного обліку і виправлення на зміну тарифу".

Відповідно до п.6.6 договору зняття показань приладів комерційного обліку проводиться шляхом надання споживачем інформації, відповідно до п.5.5.2 договору, або за вимогою Електропостачальної організації шляхом складання Уповноваженими особами сторін акта зняття показників. У випадку відмови уповноваженої особи Споживача від підпису Акта зняття показників, такий акт вважається дійсним і обґрунтованим доказом показань фактичного обсягу у випадку, якщо він підписаний не менш як трьома особами, включаючи уповноважених осіб Електропостачальної організації і/чи третіх осіб.

Пунктом 8.2.2 договору про постачання електричної енергії №2257 від 20.01.2005р. визначено, що у випадку несвоєчасної сплати за спожиту електроенергію, Споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на день виконання грошового зобов'язання, за кожний день прострочення платежу.

За умовами п.13.1 договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2005 року.

Договір вважається продовженим щорічно на тих самих умовах, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.13.2 договору).

Договір підписано представниками та скріплено печатками сторін.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів того, що одна із сторін заявила про припинення договору, суд приходить до висновку, що останній вважається продовженим на 2013 рік.

Позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань, постачав споживачу (відповідачу) електроенергію.

Відповідач своїх зобов'язань за договором стосовно оплати електричної енергії належно не виконав, розрахунків за використану електроенергію вчасно та у повному обсязі не провів.

Позивачем зазначено, що останній звіт про використану електроенергію Споживачем подано у жовтні 2012р. та долучено до матеріалів справи копію зазначеного звіту.

Згідно звіту показник лічильника становить 3340.

Згідно акту огляду засобів обліку електричної енергії №171/2 від 05.11.2012р., станом на 05.11.2012р. показник лічильника споживача становить 29570.

Згідно акту огляду засобів обліку електричної енергії №3/4 від 06.06.2013р., станом на 06.06.2013р. показник лічильника споживача становить 39920.

Акти огляду засобів обліку електричної енергії відповідають вимогам визначеним п.6.6 договору.

На підставі показників лічильника споживача визначених згідно акту огляду засобів обліку електричної енергії №171/2 від 05.11.2012р. споживачу виставлено рахунок №9875465008 від 26.11.2012р. на суму 29798грн. 34коп.

В матеріалах справи наявні докази про сплату Споживачем у листопаді-грудні 2012р. 1000грн. в рахунок оплати спожитої електроенергії (виписки по рахунку за 21.11.2012р. на суму 500грн., за 21.12.2012р. на суму 500грн.).

На підставі показників лічильника споживача визначених згідно акту огляду засобів обліку електричної енергії №3/4 від 06.06.2013р. споживачу виставлено рахунок №9064402036 від 17.06.2013р. на суму 40556грн. 36коп.

З урахуванням проведеної оплати в сумі 1000,00 грн. у листопаді-грудні 2012p., заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електроенергію становить 40556грн. 36коп..

На час розгляду справи заборгованість в 40556грн. 36коп. відповідачем не погашено.

За порушення термінів виконання грошових зобов'язань позивачем, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України та відповідно до п.4.2.1 договору нараховано відповідачу 115грн. 28коп. - інфляційних втрат, 2148 грн. 07коп. - пені та 430 грн. 79 коп.-3% річних.

При цьому згідно долученого до заяви розрахунку нарахування інфляційних втрат, пені та 3% річних позивачем проведено за період з 16.11.2012р. по 16.05.2013р. на суму заборгованості 28798грн. 34коп., що виникла на підставі показників лічильника згідно акту огляду засобів обліку електричної енергії №171/2 від 05.11.2012р.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

У відповідності до ст.173 Господарського кодексу господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п.1 Правил користування електричною енергію, затверджених управлінсько-господарського постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28 договором про постачання електричної енергії є домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Пунктами 8.1 та 10.2 правил передбачено, що постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право: 1) на отримання від споживача своєчасної оплати за електричну енергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України; 2) на всі види забезпечення виконання зобов'язань споживачем щодо оплати договірних обсягів споживання електричної енергії у формі і видах, передбачених законодавством України; 3) на відшкодування у передбаченому законодавством України порядку несплаченої споживачем частини вартості електричної енергії, що постачається йому на рівні екологічної броні електропостачання. Споживач електричної енергії зобов'язаний: 1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); 2) оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про електроенергетику" постачання електричної енергії є надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Споживачами енергії є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Згідно із ст.ст. 24-26 Закону України „Про електроенергетику" енергопостачальники зобов'язані забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензій та договорів. Споживачі електричної енергії мають право на підключення до електричної мережі у разі виконання правил користування електричною енергією. Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору №2257 від 20.01.2005р. позивач здійснив постачання електричної енергії відповідачу, що підтверджується виставленими останньому рахунками №9875465008 від 26.11.2012р. на суму 29798грн. 34коп., №9064402036 від 17.06.2013р. на суму 40556грн. 36коп.

Відповідач вартість спожитої електроенергії в повному обсязі не оплатив, доказів щодо погашення заявленої до стягнення заборгованості в сумі 40556грн. 36коп. суду не надав.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем підтверджується наявним в матеріалах справи доказами та відповідачем не спростовано, з огляду на що позовні вимоги про стягнення 40556грн. 36коп. заборгованості за спожиту електроенергію суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі - 2148грн. 07 коп. - пені, нарахованої за період з 16.11.2012р. по 16.05.2013р. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 430грн. 79коп. - 3% річних, 115грн. 28коп. - інфляційних втрат за аналогічні періоди.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України ). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України , порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 8.2.2 договору про постачання електричної енергії №2257 від 20.01.2005р. визначено, що у випадку несвоєчасної сплати за спожиту електроенергію, Споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на день виконання грошового зобов'язання, за кожний день прострочення платежу.

В силу ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунки заявлених до стягнення сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення 2148грн. 07 коп. - пені, 430грн. 79коп. - 3% річних, 115грн. 19коп. - інфляційних втрат. В решті заявлених до стягнення інфляційних втрат у позові необхідно відмовити.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача підлягає стягненню 40556 грн. 36 коп. заборгованості по оплаті за спожиту електроенергію, 115,19грн. - інфляційних втрат, 2148грн. 07коп. - пені, 430 грн. 79 коп. - 3% річних. У решті позовних вимог необхідно відмовити.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82-84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" м. Рівне до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллін" м. Рівне про стягнення 43250грн. 50коп. задовольнити частково .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллін" (м. Рівне, вул. Хмільна, 40, код ЄДРПОУ 30191832) на користь Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71, код ЄДРПОУ 05424874) 40556грн. 36коп. (сорок тисяч п'ятсот п'ятдесят шість гривень 36коп.) - заборгованості, 2148грн. 07коп. (дві тисячі сто сорок вісім гривень 07коп.) - пені, 115грн. 19коп.(сто п'ятнадцять гривень 19коп.)- інфляційних втрат, 430грн. 79 коп. (чотириста тридцять гривень 79 коп.) - 3% річних, 1720 грн. 50 коп. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано 02.08.2013р.

Суддя Кочергіна В.О.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (33000, м. Рівне, вул. Кн. Володимира, 71);

3 - відповідачу рекомендованим (35001, м. Рівне , вул. Хмільна ,40).