Ухвала

від 19.07.2013 по справі 2а-5881/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2013 року Справа № 177504/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Ліщинський А.М.

судді Затолочний В.С.

секретар судового засідання Корнієнко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2012 року у справі № 2а-588/12/1370 за позовом ТзОВ «Декор-Сервіс» до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Декор-Сервіс» звернулось до суду з позовом до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000112200 прийнятого 25.04.2012р.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю прийняття відповідачем вказаного податкового повідомлення-рішення, оскільки перевірка проведена на підставі постанови слідчого, в порушення положень Податкового кодексу України.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2012 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції Городоцька міжрайонна державна податкова інспекція Львівської області ДПС подала апеляційну скаргу. З посиланням на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2012 року, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник позивача в судовому засіданні просить скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного

Відповідачем з 04.04.2012р. по 10.04.2012р. проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Декор-Сервіс» код за ЄДРПОУ 30873549 з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час здійснення господарських операцій з ПП «Захід-Торг» (код за ЄДРПОУ 36501261) за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2012 року, про що 17.04.2012 року складено акт №44/22/30873549.

На підставі складеного за результатами перевірки акта, відповідачем 25.04.2012р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000112200 про збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 56825 грн., штрафна (фінансова) санкція (штраф) 14206 грн.

Підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення є викладені у акті перевірки висновки про порушення позивачем:

- ч.5 ст.203, ч. 1, 2 ст.215, ст.216, ч. 2, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТзОВ «Декор-Сервіс» в лютому 2010 р., березні 2010 р., квітні 2010 р. при придбанні товарів, послуг в ПП «Захід-Торг». Товари, послуги по вказаних правочинах не були передані, виконані в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України.

- пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, відповідно до здійснених нікчемних правочинів по взаємовідносинах з ПП «Захід-Торг», чим завищено податковий кредит на 56825 грн., в тому числі за лютий 2010 р. на 24236 грн., за березень 2010 р. на 8289 грн., за квітень 2010 р. на 24300 грн., в результаті чого ТзОВ «Декор-Сервіс» занижено податок на додану вартість на 56825 грн., в тому числі за лютий 2010 р. на 24236 грн., за березень 2010 р. на 8289 грн., за квітень 2010 р. на 24300 грн.

Вказані у акті порушення полягають у тому, що позивачем не підтверджено факту здійснення господарських операцій з ПП «Захід-Торг», у якого за даними відповідача відсутні трудові ресурси, складські, виробничі приміщення тощо.

Відповідно до складеного відповідачем акта перевірки та долученої до справи відповідачем копії наказу про проведення перевірки №54 від 04.04.2012р., така проведена з підстав, передбачених п.п.78.1.11 п. 78.1 ст.78 ПК України на виконання постанови слідчого слідчої групи від 05.03.2012р., винесеної у кримінальній справі №139-0637.

Відповідно до п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України однією з обставин, що зумовлює проведення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Наведене положення не містить вказівки на конкретно визначені статті КК України за якими має бути порушено кримінальну справу та доручено провести перевірку для цілей її виконання податковими органами.

Відповідно до п.86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Податкове повідомлення-рішення відповідно до п.86.8 ПК України приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Водночас п. 86.9 цієї ж статті Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Виходячи із змісту, суті і призначення цієї норми, такі приписи щодо не надіслання податкових повідомлень застосовуються у разі, якщо перевірка призначена відповідно до вимог КПК України або закону про оперативно-розшукову діяльність. Ця норма не містить застережень, що призначення такої перевірки повинно бути пов'язано із вчиненням злочинів за конкретно визначеними статтями КК України або з конкретно визначеним предметом вчиненого злочину. Ця норма не містить також вказівки, що певна кримінальна справа повинна бути порушена відносно конкретного платника податків, що перевіряється, або посадових осіб підприємства, щодо якого призначена податкова перевірка.

У даному випадку, при застосуванні цієї норми має значення факт призначення слідчими органами перевірки стосовно конкретного платника податків, за результатами якої платнику може бути розраховано грошове зобов'язання.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 19 Конституції України та того, що положення п. 86.9. ПК України не містять іншого, дана норма не підлягає розширеному тлумаченню.

На переконання суду, в даному випадку зазначена норма є спеціальною щодо обставин, з якими пов'язано її застосування та дій податкового органу, що вчиняються за наявності таких обставин у зв'язку з проведенням перевірки, а отже наведена норма підлягає застосуванню за принципом «так як є».

Основні засади податкового законодавства України зазначені у ст. 4 ПК України, відповідно до п.4.1.4. якої, податкове законодавство України ґрунтується, серед інших, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Із вказаним принципом кореспондується норма закріплена у п. 56.21 ст.56 ПК України про те, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Водночас із нормою п. 86.9 пов'язана норма, закріплена у п.58.4 ст.58 ПК України відповідно до якої, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Таким чином, податковий орган загалом не позбавлений права приймати податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки, проведеної на підставі п. 78.1.11 ПК України, проте таке право виникає при дотриманні вищевказаних норм Податкового кодексу України.

Так як судом встановлено проведення позапланових перевірок позивача у рамках кримінальної справи у відповідності з п.п.78.1.11 п. 78.1 ст.78 ПК України, тобто призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, а відповідачем не надано доказів ухвалення вироку суду та набрання ним законної сили як на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, так і під час розгляду справи по суті, суд дійшов висновку, що відповідач відповідно до п. 86.9 ст. 89 ПК України не мав права приймати податкові повідомлення-рішення за результатами такої перевірки до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Відтак, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що оскільки відповідачем при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення не враховано вимоги п. 86.9 ст. 89 ПК України та прийнято його передчасно, таке слід визнати протиправним та скасувати саме з вищенаведених підстав.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про задоволення позову.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 200,п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2012 року у справі № 2а-588/12/1370 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Ліщинський А.М.

Затолочний В.С.