Рішення

від 23.07.2013 по справі 910/11107/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11107/13 23.07.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкерманський завод марочних вин»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укріталтехнології»

про стягнення 317 943,45 грн.

Суддя Cтанік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Єловський С.О. - представник за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23.07.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 317 943, 45 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2013 було порушено провадження у справі № 910/11107/13, розгляд справи було призначено на 09.07.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2013, розгляд справи було відкладено на 23.07.2013.

В судовому засіданні 23.07.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання умов договору № 24/2010 від 29.09.2010 було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача в якості передоплати за переданий в майбутньому товар грошові кошти в сумі 302 077,28 грн. Проте, товар, обумовлений наведеним договором, відповідачем поставлений не був, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача перерахованої ним відповідачу попередньої оплати в сумі 302 077,28 грн.

Крім того, на підставі п. 8.2. договору № 24/2010 від 29.09.2010 позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 5% від вартості товару, поставка якого прострочена понад 5 днів, в сумі 15 866,17 грн.

Відповідач своїх представників в судові засідання 09.07.2013 та 23.07.2013 - не направив, вимоги ухвал суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору - не надав. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеної у позовній заяві. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.09.2010 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкерманський завод марочних вин», як покупцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Укріталтехнології», як постачальником, було укладено договір поставки №24/2010 (далі договір №24/2010), за умовами якого відповідач зобов'язався поставляти позивачу товар згідно специфікацій, а позивач зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору (п. 1.1). Кількість, асортимент, ціна партії товару, дата та умови поставки та оплати визначаються в специфікаціях (п. 2.3).

Специфікацією до договору №24/2010 від 29.09.2010 сторони погодили, що ціна товару згідно даної специфікації складає 12 400,00 грн. (п. 2). Оплата товару проводиться шляхом 100% загальної суми специфікації протягом 3 банківських днів з моменту підписання специфікації (п. 3). Строк поставки товару складає 50 днів з моменту отримання коштів (п. 4).

Специфікацією від 03.04.2012 до договору №24/2010 сторони погодили, що ціна товару згідно даної специфікації складає 30 848,18 грн. (п. 2). Оплата товару проводиться наступним шляхом: 95% загальної суми, що складає 29 305,78 грн. сплачується протягом 3 банківських днів з моменту підписання специфікації, 5%, що складає 1 542,40 грн. - протягом 3 банківських днів з моменту поставки товару (п. 3). Термін поставки товару складає 60 днів з моменту отримання першого платежу (п. 4).

Специфікацією від 03.04.2012 до договору №24/2010 сторони погодили, що ціна товару згідно даної специфікації складає 274 075,26 грн. (п. 2). Оплата товару проводиться наступним шляхом: 95% загальної суми, що складає 260 371,49 грн. сплачується протягом 3 банківських днів з моменту підписання специфікації, 5%, що складає 13 703,77 грн. - протягом 3 банківських днів з моменту поставки товару (п. 3). Термін поставки товару складає 60 днів з моменту отримання першого платежу (п. 4).

Згідно специфікацій до договору №24/2010 загальна ціна товару, який відповідач зобов'язався поставити позивачу на виконання умов договору №24/2010 становить 317 343, 45 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, ним на виконання умов договору №24/2010 та специфікацій до нього, було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 302 077,28 грн., а саме: 12 400,01 грн. за товар згідно специфікації до договору №24/2010 платіжним дорученням №3950 від 20.10.2010; 289 677,27 грн. за товар згідно специфікацій від 03.04.2012 до договору №24/2010: платіжними дорученнями: №2089 від 16.05.2012, №2479 від 29.05.2012, №2524 від 30.05.2012, №2607 від 31.05.2012, №2862 від 12.06.2012.

Однак, судом встановлено, що відповідно до платіжних доручень: №3950 від 20.10.2010 на суму 12 400,01 грн., №2089 від 16.05.2012 на суму 37 598,18 грн., №2479 від 29.05.2012 на суму 94 000,00 грн., №2524 від 30.05.2012 на суму 50 000,00 грн., №2607 від 31.05.2012 на суму 50 000,00 грн., №2862 від 12.06.2012 на суму 64 829,09 грн., позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти на загальну суму 308 827,27 грн.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач так і не виконав свої зобов'язання за договором №24/2010 щодо поставки оплаченого ним товару у строк, встановлений специфікаціями до договору №24/2010: за специфікацією від 29.10.2010 на суму 12 400,00 грн. (оплата 20.10.2010) до 10.12.2010, за специфікацією від 03.04.2012 на суму 30 848,18 грн. (оплата 16.05.2012) - до 16.07.2012, за специфікацією від 03.04.2012 на суму 260 371,49 грн. (оплата 12.06.2012) - до 12.08.2012, а в зв'язку зі спливом значного строку замовлення та попередньої оплати товару, позивач втратив інтерес на отримання товару від відповідача, також відповідач не повернув позивачу кошти в сумі 302 077,28 грн., що були перераховані позивачем на розрахунковий рахунок відповідача в якості передоплати за товар за договором №24/2010, а тому позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача перерахованих ним в якості передоплати за договором №24/2010 коштів в розмірі 302 077,28 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Згідно із ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 Цивільного кодексу України, не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем на виконання умов договору №24/2010, було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти загалом в сумі 308 827,27 грн. в якості передоплати за товар, що підтверджується платіжними дорученнями №3950 від 20.10.2010 на суму 12 400,01 грн., №2089 від 16.05.2012 на суму 37 598,18 грн., №2479 від 29.05.2012 на суму 94 000,00 грн., №2524 від 30.05.2012 на суму 50 000,00 грн., №2607 від 31.05.2012 на суму 50 000,00 грн., №2862 від 12.06.2012 на суму 64 829,09 грн.

Однак, відповідач, як постачальник, свій обов'язок щодо передачі позивачу за договором №24/2010 товару на суму 317 323,45 грн. (загальна вартість товару, на яку відповідач зобов'язався поставити позивачу товар) у строк, встановлений специфікаціями: від 29.10.2010 на суму 12 400,01 грн. - 50 днів з моменту отримання коштів (20.10.2010) до 10.12.2010; від 03.04.2012 на суму 30 848,18 грн. - протягом 60 днів з моменту отримання першого платежу (оплата 16.05.2012) - до 16.07.2012; від 03.04.2013 на суму 260 371,49 грн. протягом 60 днів з моменту отримання першого платежу (оплата 12.06.2012) - до 12.08.2012 - не виконав, а тому у зв'язку із простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо поставки товару, воно втратило інтерес для позивача, внаслідок чого у останнього виникло право та підстави відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків у відповідності до положень ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань за договором №24/2010 щодо своєчасної поставки товару на суму 317 323,45 грн., у строк, встановлений специфікаціями до договору №24/2010, а саме: від 29.10.2010 на суму 12 400,01 грн. до 10.12.2010; від 03.04.2012 на суму 30 848,18 грн. до 16.07.2012; від 03.04.2013 на суму 260 371,49 грн. до 12.08.2012, а також доказів повернення ним позивачу грошових коштів, які були перераховані позивачем відповідачу в якості попередньої оплати за договором №24/2010 в сумі, заявленій до стягнення позивачем, 302 077,28 грн. - не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору №24/2010 та специфікацій до нього, а також положення ст. ст. 525, 526, 612 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що матеріали у справі свідчать про наявність заборгованості перед позивачем за договором №24/2010, суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача суми перерахованих ним в якості передоплати за поставку товару коштів є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в межах позовних вимог в розмірі 302 077,28 грн.

Крім того, на підставі п. 8.2. договору № 24/2010 позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 5% від вартості товару , поставка якого прострочена понад 5 днів (317 323,45 грн. - загальна вартість товару, на яку відповідач зобов'язався поставити позивачу товар) в сумі 15 866,17 грн.

Відповідно до п. 8.2 договору № 24/2010 у разі несвоєчасної поставки товару на склад позивача, відповідач сплачує штраф в розмірі 1% від вартості несвоєчасно поставленого товару, в разі прострочення поставки товару понад 5 днів відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 5% від вартості несвоєчасно поставленого товару.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Суд, враховуючи те, що відповідачем прострочено виконання свого зобов'язання по поставці оплаченого позивачем товару в сумі 317 323,45 грн. (загальна вартість товару, на яку відповідач зобов'язався поставити позивачу товар), товар на вказану суму не було поставлено відповідачем у строки передбачені специфікаціями до договору № 24/2010 (від 29.10.2010 на суму 12 400,01 грн. до 10.12.2010; від 03.04.2012 на суму 30 848,18 грн. до 16.07.2012; від 03.04.2013 на суму 260 371,49 грн. до 12.08.2012), дійшов висновку, що відповідачем допущено прострочення виконання свого зобов'язання зі своєчасної поставки оплаченого позивачем товару в сумі 317 323,45 грн. , що згідно п. 8.2 договору № 24/2010 та ст. 611 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України є підставою для нарахування і стягнення штрафу за прострочення виконання зобов'язання.

Судом було перевірено наданий позивачем розрахунок штрафу в розмірі 5% від вартості несвоєчасно поставленого товару (317 323,45 грн. - загальна вартість товару, на яку відповідач зобов'язався поставити позивачу товар) в сумі 15 866,17 грн. з яким суд погоджується.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 5 % від вартості несвоєчасно поставленого товару є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню -в сумі 15 866,17 грн.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: 302 077,28 грн. - основний борг, 15 866,17 грн. - штраф за несвоєчасно поставлений товар.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповдіача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укріталтехнології» код ЄДРПОУ - 35533919, місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, буд. 5, оф. 7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкерманський завод марочних вин» (код ЄДРПОУ - 32367281, місцезнаходження: 99703, м. Севастополь, вул. Маліновського, 20) 302 077 (триста дві тисячі сімдесят сім) грн. 28 коп. - заборгованості, 15 866 (п'ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят шість) грн. 17 коп. - штрафу та 6 358 (шість тисяч триста п'ятдесят вісім) грн. 17 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення - 29.07.13