Ухвала

від 02.08.2013 по справі 905/5595/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

02.08.2013р. Справа № 905/5595/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В., без виходу в судове засідання, розглянув матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш», м.Маріуполь (ідентифікаційний код 13504334)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеразов», м.Маріуполь (ідентифікаційний код 31891773)

про визнання зобов'язань Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» з оплати суми боргу у розмірі 272923,00грн., які випливають з договору №ПСН-01015 від 10.11.2004р., на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеразов» припиненими.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Азовзагальмаш», м.Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеразов», м.Маріуполь про визнання зобов'язань Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» з оплати суми боргу у розмірі 272923,00грн., які випливають з договору №ПСН-01015 від 10.11.2004р., на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеразов» припиненими.

Ухвалою від 02.08.2013р. вказана заява прийнята господарським судом Донецької області до розгляду, порушено провадження у справі №905/5595/13.

Також Публічним акціонерним товариством «Азовзагальмаш», м.Маріуполь надано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі наказу №15/210 від 07.08.2012р. та заборони ТОВ «Інтеразов» пред'являти наказ №15/210 від 07.08.2012р. до примусового виконання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за угодою від 16.08.2012р. про припинення зобов'язання ПАТ «Азовзашальмаш» з оплати грошових коштів сумі 272923,00грн. у зв'язку з прощенням боргу з боку ТОВ «Інтеразов» шляхом примусового виконання наказу №15/210 від 07.08.2012р., який не підлягає виконанню повністю.

Так позивач зазначає, що відповідач уживає заходи, направлені на стягнення спірних грошових коштів, зобов'язання по оплаті яких припинилось у зв'язку з прощенням боргу, зокрема, відповідач звернувся за видачею дублікату наказу по справі №15/210 та пред'явив його до примусового виконання.

Відтак, позивач стверджує, що внаслідок розпорядження ТОВ «Інтеразов» належним йому майном з метою уникнути несприятливих для нього фінансових наслідків у вигляді повернення грошових коштів, існує загроза у вигляді неможливості повернення в майбутньому від відповідача грошових коштів за договором у сумі 272923,00грн., що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії та зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Пунктом 1.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 року №01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову» передбачено, що заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. Тягар доведення наявності зазначених обставин згідно з вимогами статті 33 Господарського процесуального кодексу України покладено на позивача. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Судовими доказами, за визначенням ст.ст.32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Суд вважає, що заявником подана обґрунтована з доказової точки зору заява.

З наведеного вбачається, що невжиття судом заходів у вигляді зупинення стягнення на підставі наказу №15/210 від 07.08.2012р. та заборони ТОВ «Інтеразов» пред'являти наказ №15/210 від 07.08.2012р. до примусового виконання, приймаючи до уваги існування можливості здійснення дій по розпорядженню спірними грошовими коштами відповідачем, призведе до утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду.

Отже, з огляду на викладене, зупинення стягнення на підставі наказу №15/210 від 07.08.2012р. та заборони ТОВ «Інтеразов» пред'являти наказ №15/210 від 07.08.2012р. до примусового виконання є доцільними.

Таким чином, на думку суду, вимоги щодо вжиття заходів забезпечення позову є розумними, обґрунтованими та адекватними.

Виходячи з викладених обставин, приймаючи до уваги характер спору по вказаній справі, суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти дії та зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, що стосуються предмета спору, підлягає задоволенню.

За таких обставин, керуючись ст.66, п.п. 2, 4 ч.1 ст.67 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш», м.Маріуполь про зупинення стягнення на підставі наказу №15/210 від 07.08.2012р. та заборони ТОВ «Інтеразов» пред'являти наказ №15/210 від 07.08.2012р. до примусового виконання - задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі наказу №15/210 від 07.08.2012р.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтеразов» пред'являти наказ №15/210 від 07.08.2012р. до примусового виконання.

Ухвала набирає законної сили 02.08.2013р. та є виконавчим документом у розумінні ст.ст. 17, 18 Закону України «Про виконавче провадження», який може бути пред'явлений до примусового виконання в порядку, передбаченому зазначеним Законом протягом 1 (одного) року з наступного дня після його прийняття.

Умисне невиконання цієї ухвали або перешкоджання її виконанню утворює склад злочину, передбачений ст.382 Кримінального кодексу України.

Заходи забезпечення позову, запроваджені цієї ухвалою, діють до вирішення господарським судом Донецької області питання про скасування забезпечення позову, або до скасування ухвали про забезпечення позову у встановленому законом порядку вищими судовими інстанціями.

Суддя Ю.В. Сич