Рішення

від 01.08.2013 по справі 910/12202/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  910/12202/13 01.08.13 За позовом                    товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Навігатор Л» До відповідача          товариства з обмеженою відповідальністю «Київський завод «Ферома» Про                              стягнення  43854,05 грн.                                                                                 Суддя Ковтун С.А. Представники сторін: не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Навігатор Л» до товариства з обмеженою відповідальністю «Київський завод «Ферома» про розірвання договору № П-03 від 05.04.2012 р. та стягнення 43854,05 грн., з яких: 28734,05 грн. боргу, 10920,00 грн. пені, 4200,00 грн. штрафу. Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо своєчасної поставки продукції, що є істотним порушенням договору № П-03 від 05.04.2012 р. та є підставою для його розірвання. Ухвалою суду від 02.07.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/12202/13, розгляд останньої призначено на 22.07.2013 р.. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.04.2013 р. місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю «Київський завод «Ферома» є: 01013, м. Київ, Голосіївський район, Будіндустрії, 8, тобто інше, ніж зазначено в позовній заяві. За таких обставин розгляд справи відкладено до 01.08.2013 р. з направленням ухвали за новою адресою відповідача. Відповідач відзиву на позов не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив, про день та час проведення судового засідання повідомлений належним чином. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України. Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив: 05.04.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством «Навігатор Л» (замовником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Київський завод «Ферома» (виконавцем) укладено договір на виготовлення та поставку товару № 24 (далі – Договір), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується виготовити і поставити відливок корпусних деталей по випалювальним моделям, відповідно до специфікації (додаток № 1) (далі – продукція), а замовник зобов'язується прийняти й оплатити продукцію в порядку і на умовах, передбачених Договором. Згідно з п. 3.1 Договору строк поставки продукції – 45 календарних днів з моменту підписання Договору та отримання попередньої оплати (п. 4.1 Договору). Пунктом 4.1 Договору передбачено, що замовник протягом 5 банківських днів після підписання протоколу узгодження договірної ціни перераховує виконавцю аванс у розмірі 60% від вартості Договору. Остаточний розрахунок замовником проводиться протягом 3 календарних днів з  моменту проведення технічного приймання на заводі, перед відвантаженням (п. 4.2 Договору). Згідно з п. 11.12 Договору він набирає сили з моменту підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань обома сторонами. Позивач перерахував відповідачу 36000,00 грн. авансу платіжним дорученням № 3386 від 10.04.2012 р.. Виходячи з умов Договору відповідач повинен поставити продукцію до 25.05.2012 р.. Проте відповідач поставив продукцію лише на суму 7265,95 грн.. Продукцію на суму 28734,05 грн. відповідачем не поставлено. Листом № А20-86 від 05.04.2013 р. (отриманий відповідачем 09.04.2013 р.) позивач звернувся до відповідача з пропозицією про розірвання Договору та про повернення попередньої оплати. Право покупця вимагати повернення суми попередньої оплати у випадку, якщо продавець не передав товар у встановлений строк передбачено ч. 3 ст. 693 ЦК України. Таким чином, з моменту, коли позивач скористався наданим йому правом, у відповідача припинився обов'язок передання оплаченого товару, а виник обов'язок повернути отримані кошти. Станом на день розгляду справи 28734,05 грн. відповідачем не повернуто. Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору. Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Факт порушення  відповідачем зобов'язання на суму 28734,05 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Нормами статті ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. Пунктом 7.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання свої зобов'язань за Договором виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від ціни Договору за кожний день прострочення, але не більше облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня. Якщо прострочення виконання зобов'язань перевищує 30 днів виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7% від ціни Договору. Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996, № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 6000021.12.2012 - 09.06.20131717.5000 %0.041 %*4204.92 6000010.06.2013 - 20.06.2013117.0000 %0.038 %*253.15 За розрахунком суду до стягнення підлягає 4458,07 грн. пені. У стягненні 6461,93 грн. пені судом відмовлено. Розрахунок позивача, за яким з відповідача підлягає до стягнення 4200,00 грн. штрафу, суд приймає як вірний. Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору, допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Оскільки порушення виконання зобов'язання відповідачем є істотним в розумінні ст. 651 Цивільного кодексу України, суд вважає позовні вимоги про розірвання Договору обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами. Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача. Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині розірвання договору та стягнення 28734,05 грн. боргу, 4458,07 грн. пені, 4200,00 грн. штрафу, а загалом 37392,12 грн.. В іншій частині позову судом відмовлено. Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 2613,98 грн. (1466,98 + 1147,00) судового збору. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд ВИРІШИВ: Позов задовольнити частково. Розірвати договір поставки № П-03 від 05.04.2012 р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Київський завод «Ферома» та товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Навігатор Л». Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Київський завод «Ферома» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 8, код 31900337) на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Навігатор Л» (01015, м. Київ, вул. Лаврська, 27, код 23167033) 28734,05 грн. боргу, 4458,07 грн. пені, 4200,00 грн. штрафу, 2613,98 грн. судового збору.           В іншій частині позову відмовити. Рішення підписано 02.08.2013 р. Суддя                                                                                           С. А. Ковтун