ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 липня 2013 р. м. Чернівці справа № 824/1592/13-а 14:20 год. Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю "Машкір" про стягнення заборгованості. ВСТАНОВИВ: Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулася до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просила стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Машкір" (далі - відповідач) кошти з рахунків у банках в сумі 38136,31 грн. Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується борг по земельному податку з юридичних осіб за січень-липень 2012 р. в сумі 38136,31 грн. Оскільки, борг в добровільному порядку відповідачем не сплачений, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаного боргу в судовому порядку. Позивачем до початку судового засідання подано клопотання, в якому просив провести розгляд справи без його участі. Водночас вказував, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив їх задовольнити. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи за адресою внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, що підтверджується довідкою Укрпошти від 22.07.2013 р. Згідно вказаної довідки, що надійшла до суду 25.07.2013 р., рекомендоване поштове відправлення адресоване відповідачу повернуто до суду у зв'язку з відмовою адресата від одержання поштової кореспонденції (а.с. 18, 19, 20). Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Враховуючи приписи ст.ст. 35 та 167 КАС України, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про про дату, час та місце судового розгляду справи, незважаючи на невручення поштового відправлення останньому з незалежних від суду причин. Враховуючи приписи ч. 6 ст. 128 КАС України, суд вважає, що неприбуття сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, не є перешкодою для розгляду і вирішення справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Товариство з обмеженою відповідальністю "Машкір" (58001, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Головна, буд. 97, ідентифікаційний код 32514813) зареєстроване як юридична особа 26.06.2003 р. та взяте на облік ДПІ у м. Чернівцях 27.06.2003 р. за № 1266 (а.с. 5, 8, 24). З матеріалів справи слідує, що 13.06.2013 р. відповідача включено до категорії платників окремих податків у ДПІ у Шевченківському районі м. Львова (а.с. 7). Як слідує з матеріалів справи, у відповідності до ст. 286 Податкового кодексу України відповідачем подано до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова податкову декларацію з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 р., зареєстровану 27.01.2012 р. за вх. № 421. Річна сума, самостійно обчислена відповідачем по даному розрахунку, склала 76271,40 грн., з розбивкою річної суми рівними частками по 6355,95 грн. за місяць (а.с. 12-13). Однак, у встановлений законом термін відповідачем вказані в податковій декларації суми за січень-липень 2012 р. не сплачувались, у зв'язку з чим утворився податковий борг у сумі 38135,70 грн. (6355,95 грн. х 6). Також ДПІ у Шевченківському районі м. Львова нараховано відповідачу пеню в розмірі 0,61 грн. Дана обставина підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (відповідача) (а.с. 10-11). Таким чином заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 38136,31 грн. (38135,70 грн. + 0,61 грн.). Згідно п.п. 9.10 п. 9.1 ст. 9 ПК України до загальнодержавних податків та зборів належить плата за землю. Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст.16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Так, п.п. 14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України визначено що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п. 286.2 ст. 286 ПК України). Відповідно до п. 287.1, 287.3 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Пунктом 14.1.175 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Пунктом 49.1 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Судом встановлено, що сума податкового зобов'язання, самостійно визначена відповідачем у податковій декларації, у встановлений строк не була ним сплачена, у зв'язку з чим утворився податковий борг на суму 38136,31 грн. Згідно п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2, п. 95.3 ст.95 ПК України). Пунктом п. 59.1 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Згідно п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. Позивачем на адресу відповідача направлялася податкова вимога форми Ю № 631 від 31.03.2011 р. про сплату боргу на загальну суму 5881,53 грн. Вказана вимога одержана відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача (а.с. 9). Відповідно до п. 60.6 ст. 60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається). Оскільки відповідач не сплатив суму податкового боргу, визначену у вимозі, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова не відкликала податкову вимогу форми Ю № 631 від 31.03.2011 р. Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Судом встановлено, що протягом січня-липень 2012 р. відповідачем вказані в податковій декларації суми не сплачувались, у зв'язку з чим утворився податковий борг на загальну суму 38136,31 грн. Відповідач не довів належними та допустимими доказами відсутності або погашення ним в добровільному порядку податкового боргу в сумі 38136,31 грн. по орендній платі за землю. За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог податкового законодавства, що є підставою для стягнення податкового боргу та вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню. Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 71, 86, 158, 160 -167, 183-2 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ: 1. Адміністративний позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Машкір" (58001, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Головна, буд. 97, ідентифікаційний код 32514813), яке має податковий борг, кошти з рахунків у банках, які обслуговують такого платника, в сумі 38136,31 грн. Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження. Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя В.К. Левицький
Суд | Чернівецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.07.2013 |
Оприлюднено | 05.08.2013 |
Номер документу | 32775565 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Левицький Василь Костянтинович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Левицький Василь Костянтинович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні