Постанова

від 17.02.2009 по справі к39/223-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

К39/223-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 17 лютого 2009 р.                                                                                    № К39/223-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. –головуючогоВолковицької Н.О. Рогач Л.І.

за участю представників сторін:

позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином

відповідачаКомісарова А.В. –дов. від 15.01.2009 рокуПетікян С.С. –голова правління

третьої особине з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуРегіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровської області

на рішення від 06.11.2008 року господарського суду Дніпропетровської області

у справі№ К39/223-08 господарського суду Дніпропетровської області

за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровської області

доВідкритого акціонерного товариства "Нікопольське автотранспортне підприємство"

третя особаДочірнє підприємство "Автотранспортне підприємство –11207"

про визнання загальних зборів недійсними

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Нікопольське автотранспортне підприємство", третя особа - Дочірнє підприємство "Автотранспортне підприємство –11207" про визнання недійсними загальних зборів акціонерів, які відбулись 13.08.2007 року, визнання недійсними рішень, прийнятих на зазначених загальних зборах та визнання недійсним статуту Дочірнього підприємства "Нікопольське АТП-11207", затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів від 13.08.2007 року.

Позовна заява, обґрунтована тим, що рішення загальних зборів акціонерів було винесено з порушенням норм статті  43 Закону України "Про господарські товариства" та статті 140 Закону України "Про Державну програму приватизації".

Рішенням господарського суду Донецької області від 06.11.2008 року у задоволенні позову відмовлено.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровськіій області звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2008 року та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Скаржник посилається на те, що оскаржуване рішення винесено судом з невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

На думку заявника судом не відображено в рішенні доказового факту виконання приписів статті 43 Закону України "Про господарські товариства" в частині оприлюднення повідомлення в засобах масової інформації.

Крім того, судом в порушення статті 43 Господарського процесуального кодексу України невірно трактовано та не прийнято до уваги статтю 140 Закону України "Про Державну програму приватизації", якою передбачено, що до виконання плану приватизації (розміщення акцій) ВАТ, щодо яких передбачається закріплення у державній власності пакетів акцій відповідно до розділу VI цієї Програми, або до розміщення акцій у кількості, що становить 75 відсотків загальної кількості акцій ВАТ, цьому товариству та державним органам приватизації забороняється: відчужувати майно (необоротні активи), що належить товариству, та здійснювати операції з борговими вимогами та зобов'язаннями (факторинг), якщо на дату укладення відповідної угоди балансова вартість таких активів або зобов'язань перевищує суму, еквівалентну 14000 EUR за курсом, встановленим Національним банком України, або перевищує 10 відсотків підсумку балансу ВАТ.

Також, на думку скаржника, судом не було надано оцінки тому факту, що станом на 13.08.2007 року –час проведення оскаржуваних загальних зборів, держава в особі Регіонального відділення володіла 252741% акцій статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Нікопольське автотранспортне підприємство".

Заслухавши суддю –доповідача та присутніх в судовому засіданні представників відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарським судом та вбачається із матеріалів справи Відкрите акціонерне товариство "Нікопольське автотранспортне підприємство" засноване відповідно до наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 05.04.1996 року №12/161-АО шляхом перетворення Нікопольського державного підприємства АТП-11207 у Відкрите акціонерне товариство "Нікопольське автотранспортне підприємство", свідоцтво про державну реєстрацію №140/2 від 07.04.1997 року.

Держава в особі регіонального відділення є акціонером Відкритого акціонерного товариства "Нікопольське автотранспортне підприємство", якому станом на час проведення оскаржуваних загальних зборів належало 24,55% (1143932 шт. на загальну суму 285983,00грн.) акцій статутного фонду товариства, що підтверджується випискою з реєстру власників іменних цінних паперів від 29.01.2008 року та відповідним сертифікатом акцій від 29.01.2008 року (код випуску UA 4000004980), наданих реєстратором - TOB " Оптіма-реєстр".

Також судом встановлено, що 13.08.2007 року відбулися загальні збори акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Нікопольське автотранспортне підприємство", на яких було прийнято рішення № 7/1 щодо створення Дочірнього підприємства "Автотранспортне підприємство-11207" та формування його статутного фонду шляхом передачі майна згідно переліку на загальну суму 215216,00 грн.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, звертаючись із позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, проведених 13.08.2007 року та визнання недійсним Статуту Дочірнього підприємства "Автотранспортне підприємство-11207", затвердженого на вказаних зборах, зазначило, що його, як акціонера, не було повідомлено про скликання загальних зборів, призначених на 13.08.2007 року, чим було порушено його право на участь у зборах та відповідно право на участь в управлінні справами товариства.

Відмовляючи у задоволенні позову господарський суд Дніпропетровської області виходив із того, що 03.07.2007 року на адресу позивача було направлене повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів, призначених на 13.08.2007 року, що підтверджується наданою до матеріалів справи копією списку акціонерів, для повідомлення про проведення зборів, та фіскальним чеком від 03.07.2007 року, оригінал якого досліджувався судом у судовому засіданні 30.09.2008 року.

Відтак суд дійшов висновку про відсутність порушення статті 43 Закону України "Про господарські товариства" та належне повідомлення позивача про проведення загальних зборів акціонерів ВАТ "Нікопольське автотранспортне підприємство", які відбулися 13.08.2007 року.

Касаційна інстанція не може погодитись з таким висновком, оскільки суд дійшов його без усебічного з'ясування дійсних обставин справи в їх сукупності, чим порушив вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Так, приймаючи рішення суд не звернув увагу на приписи статті 43 Закону України "Про господарські товариства", якою передбачено, що про проведення загальних зборів акціонерів держателі іменних акцій повідомляються персонально передбаченим статутом способом. Крім того, загальне повідомлення друкується в місцевій пресі за місцезнаходженням акціонерного товариства і в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Якщо до порядку денного включено питання про зміну статутного (складеного) капіталу акціонерного товариства, то одночасно з порядком денним друкується інформація, передбачена статтею 40 цього Закону. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 45 днів до скликання загальних зборів.

Отже, оцінюючи докази повідомлення акціонерів, суд повинен був встановити спосіб повідомлення, передбачений статутом та дослідити його додержання.

Як вбачається з пункту 8.2.7 Статуту про проведення загальних зборів акціонерів держателі іменних акцій сповіщаються персонально. Акціонери вважаються проінформованими про участь у річних зборах, якщо дата і місце проведення зборів друкувалися у засобах преси за 45 днів до початку і не призначалися на іншу дату.

Крім того, судом помилково до спірних правовідносин застосовано статтю 142 Державної програми приватизації (затв. Законом України "Про державну програму приватизації"), оскільки в ній мова іде про акції, що вносяться.

Більш того, суд передчасно, без дослідження фактичних обставин справи та Статуту новоствореного підприємства зробив висновок, що у даному випадку формування Статуту шляхом передачі майна не є відчуженням.

Цивільне право розуміє відчуження як передачу права власності (відплатну чи невідплатну).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарським судом першої інстанції при розгляді справи та прийнятті судового рішення не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухваленого у справі судового рішення та передачі справи на новий розгляд.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення у справі підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2008 року у справі № К39/223-08 господарського суду Дніпропетровської області скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровської області задовольнити частково.

Головуючий суддя                                        Т. Дроботова

С у д д і                                                                                          Н. Волковицька  

Л. Рогач