Рішення

від 02.07.2013 по справі 906/845/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "02" липня 2013 р. Справа № 906/845/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Філімончук Г.М. - довіреність від 09.01.13р.;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державного підприємства "Городницьке лісове господарство (с. Городниця Новоград-Волинського району)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Златий дуб" (м. Олевськ, Житомирська область)

про стягнення 30000,00 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 30000,00 грн. заборгованості за продану лісопродукцію.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення адресату поштового відправлення 21.06.13р. (а.с. 56).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач, між Державним підприємством "Городницьке лісове господарство" (продавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Златий дуб" (покупець/відповідач) було укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №173 від 03.06.11р. (а.с. 11-12) та №184 від 07.06.11р. (а.с. 13-14), відповідно до яких продавець передає у власність на умовах франко-склад продавця (товар), а покупець зобов'язується прийняти і сплатити за нього ціну, відповідно до умов в цьому договорі (п.п. 1.1 договорів).

Відповідно до п.п.1.2., 8.5. договорів покупець купує товар для власної переробки без права подальшої реалізації в необробленому вигляді.

Згідно п.п. 4.2 договорів загальна сума договорів складає70400,00 грн. та 34950,00 грн. без ПДВ відповідно.

Покупець оплачує також вартість витрат на реквізит (вагонні стійки, цвяхи, дошку та інше ) (п.п. 5.3. договору).

Датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем, тобто датою поставки, вважається дата товарно-транспортної накладної (п.п. 6.3. договору).

Сторони також погодили, що платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку-фактури на протязі 5 календарних днів з дати пред'явлення рахунку до сплати (п.п. 7.1. договору).

Сума гарантійного внеску перерахована покупцем на рахунок біржі для участі в аукціоні із продажу ресурсів необробленої деревини, зараховується покупцю в якості частини оплати за проданий товар. Банківські витрати, пов'язані із перерахуванням коштів, оплачуються покупцем (п.п. 7.2.,7.3. договору).

Крім цього на під ставі усної домовленості ДП "Городницьке лісове господарство" продало ТОВ "Златий дуб" лісопродукцію.

Вищенаведене підтверджується відповідними рахунками-фактурами (а.с. 39-49) та товарно-транспортними накладними (а.с.15-17, 21-23, 25, 27), що долучені до матеріалів справи.

За таких обставин позивачем продано відповідачу продукції на суму 201793,50 грн.

Також відповідач мав оплатити вартість автотранспортних послуг, що відповідно до долучених до справи товарно-транспортних накладних (а.с. 18-20, 24, 26) складає 12472,15 грн.

Відповідач в свою чергу виконав, покладені на нього зобов'язання частково, тобто оплатив придбаний товар та автотранспортні послуги на загальну суму 184265,65 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та прибутковим касовим ордером (а.с. 28-35).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день звернення до суду становила 30000,00 грн. (201793,50+12472,15-184265,65=30000,00).

11.01.13р. за вих. №34 та 13.02.13р. за вих. №251 позивачем надіслано відповідачу листи з вимогою сплатити заборгованість за придбаний товар (лісопродукцію), які залишені відповідачем без належного реагування.

Зважаючи на вищенаведене, позивач звернувся до суд з даним позовом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст. 173 ГК України).

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст. 193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 30000,00 грн.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Златий дуб" (11714, Житомирська область, м. Олевськ, вул. Чапаєва, 100, ід. код 37525868)

- на користь Державного підприємства "Городницьке лісове господарство (11002, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Городниця, вул. 13-го Жовтня, 5, ід. код 13552379) 30000,00 грн. заборгованості, а також 1720,50 грн. - сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 08.07.13р.

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - відповідачу (рек. з повід.)