Рішення

від 25.07.2013 по справі 906/923/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" липня 2013 р. Справа № 906/923/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Чернишова Т.В. - довіреність від 18.06.13р.;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Пантера-Сігма" (м. Донецьк)

до Публічного акціонерного товариства Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит" (смт. Першотравневе, Овруцький район, Житомирська область)

про стягнення 365520,00 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 365520,00 грн. заборгованості згідно договору про надання послуг з охорон об'єктів №7 від 01.09.12р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про що свідчить копія реєстру на відправку рекомендованої з повідомленням кореспонденції за 17.07.13р.

Також в матеріалах справ міститься копія ухвали про порушення провадження у справі від 01.07.13р., що надсилалася відповідачу та повернулася до суду з відміткою працівника пошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 37-39).

Отже відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судових засіданнях.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 N01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. У даному випадку позивач у позовній заяві вказав адресу відповідача: 11114, Житомирська область, Овруцький район, смт. Першотравенськ, вул. Леніна, 1, на цю адресу господарським судом направлялись всі поштові відправлення, інші адреси господарському суду не повідомлялися.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.12р. між ПП «Пантера-Сігма» (виконавець/позивач) та Публічним акціонерним товариством Овруцьким гірничо-збагачувальним комбінатом «Кварцит» (замовник/відповідач) було укладено договір про надання послуг з охорон об'єктів №7, відповідно до якого замовник передає, а виконавець приймає до виконання обов'язки по наданню послуг по охороні об'єкту у дні і години, що визначені у дислокації і позначені у план-схемі об'єкту (п.п. 1.1. договору).

Об'єкт вважається прийнятим під охорону після підписання сторонами акту обстеження технічного стану (додаток №2 до договору) (п.п. 1.2. договору).

Відповідно до п.п.1.3. договору стан технічної укріпленості об'єкту, що передається під охорону, повинен відповідати вимогам акту обстеження, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно п.п. 2.2. договору оплата за послуги охорони проводиться у вигляді передплати за поточний місяць і здійснюється не пізніше 25 числа попереднього місяця.

Також п.п. 2.6. договору передбачає, що акт виконаних робіт підписується сторонами у кінці кожного календарного місяця, а також по закінченні терміну дії договору.

Щодо порядку приймання (здавання) об'єкту під охорону в п.п. 3.8.5. договору зазначено, що об'єкт вважається прийнятим під охорону після підписів охоронника та відповідальної особи замовника у відповідних розділах (графах) «Журналу приймання-здавання об'єкту».

Даний договір набуває чинності з 01.09.12р. і діє до 01.09.13р. (п.п. 11.1. договору).

На виконання умов договору сторонами було підписано акт обстеження технічного стану об'єкту, що передається під охорону (а.с. 16), відповідно до якого об'єкт знаходиться в задовільному стані.

Також сторонами було підписано протокол узгодження договірної ціни на надання послуг по охороні об'єкту (а.с. 14), яка становить 82170,00 грн. за один місяць.

Як зазначає позивач факт надання відповідачу послуг підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт від 30.09.12р. №1, від 31.10.12р. №2, від 30.11.12р. № 3 , від 31.12.12р. №4, від 31.01.13р. № 1, від 28.02.13р. № 2 (а.с. 20-25) на загальну суму 493020,00 грн.

Відповідач оплатив надані послуги частково в сумі 127500,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 28-33).

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 365520,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, акт №2 від 28.02.13р. не підписаний замовником, в результаті чого на виконання вимог ухвали господарського суду від 16.07.13р., позивачем було надано копію журналу приймання-здавання під охорону об'єкту - майно ПАТ Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат «Кварцит» за період з 01січня 2013 року по 02 березня 2013 року.

Дослідивши надані документи, суд прийшов до висновку, що позивачем послуги з охорони об'єкту в спірний період надавались.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладена між сторонами у справі угода №07/06/2011 від 07.06.11р. є договорами про надання послуг.

В силу ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 365520,00грн. боргу за надані послуги з охорони підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Овруцький гірничо-збагачувальний комбінатом «Кварцит» (11114, Житомирська область, Овруцький район, смт. Першотравенськ, вул. Леніна, 1, ід. код 00191879)

- на користь Приватного підприємства «Пантера-Сігма» (83001, м. Донецьк, вул. Пушкіна, 1, ід. код 34990816) 365520,00 грн. основного боргу, а також 7310,40 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 30.05.13р.

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - позивачу (згідно заяви);

3 - відповідачу (рек. з повід.)