Рішення

від 01.08.2013 по справі 914/2590/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2013 р. Справа № 914/2590/13

Суддя О.Запотічняк при секретарі М.Драгус розглянула матеріали справи

За позовом: Прокурора Пустомитівського району Львівської області в інтересах держави в особі Раковецької сільської ради, с.Раковець, Пустомитівський район

До відповідача: Приватного підприємства "Деревбуд", с.Звенигород, Пустомитівський район

Про: розірвання договору оренди землі

В судове засідання з'явились:

Прокурор: Леонтьєва Н.Т. - (посв. №312);

Від позивачів: Мінченко В.А.- представник;

Від відповідача: не з'явився;

Сторонам роз'яснено зміст ст. 22 ГПК України, а саме процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Технічна фіксація судового процесу не здійснювалась за клопотанням представників сторін.

Суть спору: Позов заявлено Прокурором Пустомитівського району Львівської області в інтересах держави в особі Раковецької сільської ради до відповідача Приватного підприємства "Деревбуд" про розірвання договору оренди землі

Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою суду від 04.07.2013р. порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 23.07.2013р.

Ухвалою суду від 23.07.2013р. розгляд справи було відкладено до 01.08.2013р.

Прокурор та представник позивач в судове засідання 01.08.13р. з'явились, на виконання вимог ухвали суду наддали наступні документи: довідку про суми податкового боргу платника податків, відомості про наявні земельні ділянки, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача.

Відповідач явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, витребовуваних судом документів не подав, з клопотаннями та заявами до суду не звертався, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду.

В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце наступного судового засідання. (Постанова пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції").

Крім того, згідно ч.1 ст.64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою; у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; у разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Враховуючи, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні підписано та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

13 листопада 2009 року між Раковецькою сільською радою (далі - Орендодавець) та приватним підприємством «Деревбуд" (далі - Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,3009 га для будівництва закладу громадського харчування (далі - Договір), згідно з п. 1 якого Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва закладу громадського харчування, яка знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, село Деревач.

Підствою для укладення данного договору і набуття права на оренду земельної ділянки є рішення Раковецької сільської ради №431 від 25.06.2009р.

Згідно п.5 даного договору номативна грошова оцінка земельної ділянки становить 61 323,42 гривні. .

Як передбачено п. 8 Договору, договір укладено на 5 (п'ять років). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з п. 9 Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 3 066,17 грн. в рік, (без ПДВ), що становить 5% від нормативно-грошової оцінки,-згідно рішення Раковецької сілської ради від 15.10.2009р. №476.

Орендна плата вноситься орендарем щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на Рахунок сільської ради р/р 33211812700420 Банку УДК у Львівській області, МФО 825014, ЗКПО 23965036, код платежу 13050200.

Орендна плата вноситься у такі строки-до 20-го числа місяця, наступного за звітним.(п.11 договору).

У відповідності до пю.13 договору, розмір орендної плати переглядається 1 раз в 3 роки у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів;

- зміни кофіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках передбачених законом..

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки оцінки земель. Суб'єктом плати за землю є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, в т.ч. орендар.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом та законами України.

Згідно ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права'власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно ст. 290 Податкового кодексу України орендна плата за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Згідно ст. ст. 21, 24 Закону України «Про оренду землі» розмір і строки орендної плати за землю встановлюється в договорі оренди. Орендодавець земельної ділянки має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за землю.

Згідно п. 11 даного Договору, орендна плата вноситься орендарем у строки не пізніше 20 числа кожного місяця наступного за звітним.

В порушення умов договору та вимог ст.526 ЦК України відповідач своє грошове зобов'язання не виконує і станом на 10.06.2013 борг по сплаті за оренду земельної ділянки становить 6172,97грн., а загальний борг становить 6498,55 грн., що підтверджується довідкою про суми податкового боргу платника податків №10/20-0023 від 10.06.2013р. виданою Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі Львівської області.

Несплата орендної плати не дозволяє законному власникові землі Раковецькій сільській раді використати кошти за цільовим призначенням, чим завдається істотна шкода інтересам держави.

Відповідно до ст.1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох чи більше сторін.

У відповідності до п.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) левиу цію, як-от: передати майно, сплатити гроші та інше або утриматись від певної іії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник та кредитор.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону та договору.

Згідно з ч.4 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено цим законом або договором.

Згідно зі ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з п. 1 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.і ст.24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до статті 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Згідно ч.З ст.285 ГК України, орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату .

Відповідно до статті 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Також, всупереч умовам укладеного договору та вимогам вищезгаданих законодавчих актів, відповідач взяті на себе зобов'язання в повній мірі не виконав.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно із ст.782 ЦК України, наймодавець має право відмовиться від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Як встановлено в судовому засіданні відповідач не сплачував орендної плати більше ніж 2 роки, що підтверджується довідкою податкової. (довідка міститься в матеріалах справи).

Статтею 35 Закону України «Про оренду землі» визначено, що спори пов'язані із орендою землі вирішуються у судовому порядку.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено обов'язок представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», прокурор, звертаючись до суду з позовною заявою, самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту - ПП «Деревбуд» своїми діями порушує законодавчо встановлений порядок користування земельною ділянкою, що спричиняє шкоду територіальній громаді.

Відповідно до п. 1.2.2. постанови Пленуму ВГСУ № 6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду судами справ у спорах, що виникають із земельних відносин», органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та

комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відгіосин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору згідно ст. 1 ГПК України підвідомчі господарським судам.

Органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах виступає орган місцевого самоврядування Раковецька сільська рада.

Судові витрати: прокурор за даним позовом судового збору не сплачував, оскільки, відповідно до пункту 11 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (у чинній редакції), звільнений від сплати останнього за позовами про захист інтересів держави.

Приписами частини першої та підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI "Про судовий збір" встановлено, що із позовних заяв немайнового характеру, сплачується судовий збір у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Нормою частини першої статті 8 Закону України "Про Державний Бюджет України на 2013 рік" передбачено, що станом на 01.01.2013 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1 147 грн. 00 коп.

Таким чином суд дійшов висновків, що судові витрати у справі в розмірі 1 147 грн. 00 коп. слід покласти на сторони відповідно до статті 49 ГПК України та стягнути їх з відповідача в користь Державного Бюджету України, оскільки спір виник внаслідок неправомірного ухилення від сплати за оренду земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, судовий збір суд покладає на винну сторону відповідача в сумі 1147,00грн.

Керуючись ст.34 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 202, 629, 762, 782 ЦК України, 174, 285 ГК України, ст.ст. 287, 290 ПК України ст. ст. 28, 33 ,43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 13.11.2009 року, укладений між Раковецькою сільською радою та Приватним підприємством «Деревбуд».

3. Зобов'язати Приватне підприємство «Деревбуд» (81164, Львівська область, Пустомитівський район, село Звенигород, ідентифікаційний код: 34725282) повернути земельну ділянку (81164, Львівська область, Пустомитівський район, село Раковець, ідентифікаційний код:04369653) що знаходяться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, село Деревач, загальною площею 0,3009 га..

4. Стягнути з Приватного підприємства «Деревбуд» (81164, Львівська область, Пустомитівський район, село Звенигород, ідентифікаційний код: 34725282) в дохід Державного бюджету України - 1147,00 грн судового збору.

5. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

6. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 02.08.2013р.

Суддя Запотічняк О.Д.