Рішення

від 23.07.2013 по справі 910/11808/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11808/13 23.07.13

За позовом Державного закладу "Дорожня клінічна лікарня №1" станції Київ ДТГО "Південно-Західна залізниця"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова"

про стягнення 3 628,27 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивача: Висотюк Є.П. (дов. № 208 від 09.04.2013 року)

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 23.07.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державний заклад "Дорожня клінічна лікарня №1" станції Київ ДТГО "Південно-Західна залізниця" (далі за текстом - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 3 628,27 грн. за договором № 1/5/14-11 про надання медичної допомоги застрахованим особам від 01.02.2011 року, з яких 3114, 06 грн. основного боргу, 467, 11 грн. пені, 47,10 грн. 3% річних та покладання судових витрат на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/11808/13, розгляд справи призначено на 23.07.2013 року.

23.07.2013 рок через відділ канцелярії господарського суду міста Києва представником позивача надано клопотання про зменшення позовних вимог.

В судове засідання 23.07.2013 року представник відповідача не з'явився, про свою відсутність не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно поштовому повідомленню про вручення поштового відправлення № 03573600.

Представник позивача вимоги ухвали суду виконав, надав довідку про відсутність аналогічного спору, роздруківки про місцезнаходження позивача та відповідача з ЄДРПОУ.

Представником позивача надано усні пояснення щодо заяви про зменшення позовних вимог, в яких він просить зменшити позовні вимоги з 3628, 27 грн. до 70, 77 грн., у зв'язку з оплатою основної заборгованості відповідачем у розмірі 3 114, 06 грн. та перерахунку розрахунку позивачем штрафних санкцій по справі.

Відповідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Заяву про зменшення позовних вимог прийнято судом відповідно до ст. 22 ГПК України, у зв'язку з її доведеністю у судовому засіданні.

Представником позивача надані усні пояснення по суті позовних вимог, в яких просить задовольнити позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2011 року між позивачем (виконавець - за договором) та відповідачем (замовник - за договором) укладено договір 1/5/14-11 про надання медичної допомоги застрахованим особам (далі по тексту - Договір).

Відповідно до умов договору (п.1.1.), предметом договору є організації, забезпечення та надання застрахованим особам за програмами добровільного медичного страхування кваліфікованої лікувально-діагностичної допомоги в поліклініках та стаціонарних відділеннях позивача.

Згідно п. 2.1. договору, позивач при настанні страхового випадку приймає застрахованих осіб, які мають індивідуальні страхові свідоцтва відповідача, направлення відповідача та паспорт або документ, що засвідчує особу пред'явника.

Пунктом 3.3.1. договору встановлено, що відповідач зобов'язаний відшкодовувати позивачу фактичну вартість видатків зазначених у договорі та програм добровільного медичного страхування по кожному страховому випадку за період стаціонарного лікування застрахованої особи.

Згідно п. 4.2. договору, відшкодування вартості витрат на лікування і обстеження пацієнтів у межах зазначеної програми страхування, оплачується відповідачем у формі щомісячної виплати страхового відшкодування шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, згідно наданого рахунку фактури, протягом 10 банківських днів після надходження від позивача до відповідача наступних документів: акту виконаних робіт за звітній місяць; рахунок-фактура; копія протоколу медико-економічного обгрунтуання лікування застрахованих осіб.

Відповідно п. 4.3. договору, у випадку порушення платежів, передбачених договором, винна сторона сплачує пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день затримки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Оплата пені не звільняє винну сторону від виконання основного платежу.

Згідно п. 5.1. договору, за невиконання, або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з договором та чинним законодавством України.

Відповідно п. 8 договору, договір набуває чинності з дати підписання і діє протягом 12 календарних місяців. У всіх випадках розірвання договору будь-який курс лікування, який було розпочато у відповідності з договором, повинен бути якісно закінчений позивачем і сплачений відповідачем у встановлені строки.

За твердженням позивача в позовній заяві на виконання умов договору та законодавства України позивачем було повністю та належним чином виконано свої зобов'язання за договором 1/5/14-11 про надання медичної допомоги застрахованим особам від 01.02.2011 року, так за період з 27.10.2012 року по 02.11.2012 року позивачем було надано послуги з медичної допомоги застрахованої особи відповідача Курбак Тетяні Віталіївни на суму 3114, 06 грн. що підтверджує рахунок-фактура № 496 від 30.11.2012 року, акт виконаних робіт (стаціонарне та амбулаторне лікування) від 30.11.2013 року та копія протоколу медико-економічного обґрунтування лікування застрахованої особи.

Відповідачем не було виконано свої зобов'язання, щодо оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим у відповідача з'явився борг за договором у розмірі 3 114, 06 грн.

За твердженням позивача 17.05.2013 року позивачем було повторно надіслано на адресу відповідача копії вищезазначених документів, про що також свідчить докази направлення доданих позивачем до матеріалів справи.

28.05.2013 року позивачем було направлено на адресу відповідача претензійні вимоги по договору № 1/5/14-11 від 01.02.2011 року на суму 3622, 63 грн. вих. № 305 від 27.05.2013 року. На дану претензійну вимоги відповідачем не було надіслано жодної відповіді.

23.07.2013 року судом прийнято заяву про зменшення позовних вимог відповідно ст. 22 ГПК України, відповідно до заяви про зменшення позовних вимог позивачем зменшено позовні вимоги з 3628, 27 грн. до 70, 77 грн., у зв'язку з оплатою основної заборгованості відповідачем у розмірі 3 114, 06 грн. та перерахунку розрахунку штрафних санкцій позивачем.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Державного закладу "Дорожня клінічна лікарня №1" станції Київ ДТГО "Південно-Західна залізниця" підлягають задоволенню повністю з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір № 1/5/14-11 про надання медичної допомоги застрахованим особам від 01.02.2011 року є договорами надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 ЦК України.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 ЦК України), при цьому сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом, відповідно умов договору та чинного законодавства України позивач виконав свої зобов'язання щодо надання медичної допомоги застрахованим особам відповідача у повному обсязі, що підтверджує рахунок-фактура № 496 від 30.11.2012 року, акт виконаних робіт (стаціонарне та амбулаторне лікування) від 30.11.2013 року та копія протоколу медико-економічного обґрунтування лікування застрахованої особи. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невиконання позивачем умов договору не заявлялось та суду не надано.

Згідно рахуноку-фактури № 496 від 30.11.2012 року, акту виконаних робіт (стаціонарне та амбулаторне лікування) від 30.11.2013 року та копії протоколу медико-економічного обґрунтування лікування застрахованої особи у відповідача перед позивачем виникло зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 3114, 06 грн. за надані позивачем послуги щодо допомоги застрахованим особам відповідача. Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання в строки, передбачені договором, не виконав.

Судом встановлено, що основний борг в сумі 3114, 06 грн. був повністю погашений відповідачем у розмірі 3 114, 06 грн. 04.07.2013 року, що також підтверджуються випискою з рахунку з урахуванням КЕКВ рахунку № 35220004000030 за 04.07.2013 року.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді 3 процентів річних за період з 08.06.2012 року по 04.07.2013 року в розмірі 5, 37 грн. підлягають повному задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних нарахованих на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені в розмірі 65, 40 грн. за період з 08.06.2012 року по 04.07.2013 року підлягають повному задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до п. 4.3. договору у випадку порушення платежів, передбачених цим договором, винна сторона сплачує пеню в розмірі 0, 1 % від суми заборгованості за кожен день затримки, але не більше подвійної ставки НБУ. Оплата пені не звільняє винну сторону від виконання основного платежу.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 65, 40 грн., у відповідності до чинного законодавства та договору, оскільки судо встановлено порушення строків оплати договору відповідачем.

Отже, станом на момент розгляду справи (14.05.2013 року) заборгованість відповідача перед позивачем складає 70, 77 грн., доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги Державного закладу "Дорожня клінічна лікарня №1" станції Київ ДТГО "Південно-Західна залізниця" підлягають задоволенню повністю з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Судом встановлено, що основний борг в розмірі 3114, 06 грн., відповідно до виписки з урахуванням КЕКВ рахунку № 35220004000030 за 04.07.2013 року, відповідачем було сплачено 04.07.2013 року, а провадження у справі порушено 20.06.2013 року, а отже витрати по оплаті судового збору покладається на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України та Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 року за № 7, оскільки спір виник з вини відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 22, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 11; код ЄДРПОУ - 31241449; з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Державного закладу "Дорожня клінічна лікарня №1" станції Київ ДТГО "Південно-Західна залізниця" (01030, м. Київ, вул. Коцюбинського, 8а; код ЄДРПОУ 01110802) 65 (шістдесят п'ять) грн. 40 коп. пені, 5 (п'ять) грн. 37 коп. 3% річних та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.07.2013 р.

Суддя Г.П. Бондаренко