Ухвала

від 31.07.2013 по справі 816/1870/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 р.Справа № 816/1870/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бартош Н.С.

Суддів: Чалого І.С. , Старостіна В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2013р. по справі № 816/1870/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава - Союзмаш"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтава- Союзмаш", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення від 15 березня 2013 року №0000272312, №0000262312.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2013 р. по справі № 816/1870/13-а позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2013 р, відповідач подав апеляційну скаргу, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.

Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ДПІ у м. Полтаві проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, результати якої оформлено актом від 01.03.2013 року № 1273/22-1/33457695.

За висновками акту перевіркою встановлено порушення, зокрема, п.135.1, п.135.2 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2 кв. 2011 р. в сумі 112329 грн.; пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1, 7.4.2, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.1, п.198.2 п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 138506 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкові повідомлення рішення від 15.03.2013 року № 0000262312 про донарахування податку на прибуток в сумі 112330 грн. та № 0000272312 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 165907,25 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно не включено до складу валового доходу в 2 кв. 2011 р. суму в розмірі 309754,17 грн. та правомірно включено суму 178 632,17 грн. від реалізації виготовленої продукції АТ "Пирятинський сирзавод", Золотоніським маслоробним комбінатом, ТОВ "Лосинівський маслозавод", ТОВ "Переяславмолпродукт", ТОВ "Балмолоко", ТОВ фірма "АЙ-СІ" ЛТД, ТОВ "Ласунка", ТОВ "Тайфун-2000", ПП Отечество" та сформовано податковий кредит на підставі виписаних ТОВ "МСпостач", ПП "ВД Груп Україна", ТОВ "Технометал", ТОВ "Альянс", ТОВ "Сталькомплект ЛТД", ТОВ "Фортекс ЛТД", ПТ "Електромашинобудівний завод" фірма "Селма", ТОВ "АВ метал груп", ТОВ "Металстіл" податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України, а отже донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість є необґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки ревізорів про невключення до складу валового доходу в 2 кв. 2011 р. суми в розмірі 488386 грн. від реалізації виготовленої продукції АТ "Пирятинський сирзавод", Золотоніським маслоробним комбінатом, ТОВ "Лосинівський маслозавод", ТОВ "Переяславмолпродукт", ТОВ "Балмолоко", ТОВ фірма "АЙ-СІ" ЛТД, ТОВ "Ласунка", ТОВ "Тайфун-2000", ПП Отечество"; завищення податкового кредиту по взаємовідносинах із ТОВ "МСпостач", ПП "ВД Груп Україна" та ТОВ "Технометал" на загальну суму ПДВ 31735,62 грн. та завищення податкового кредиту на суму ПДВ 106771 грн. за травень 2011 року, липень-жовтень 2011 року без наявності оригіналів податкових накладних, отриманих від ТОВ "Альянс", ТОВ "Сталькомплект ЛТД", ТОВ "Фортекс ЛТД", ПТ "Електромашинобудівний завод" фірма "Селма", ТОВ "АВ метал груп", ТОВ "Металстіл".

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", передбачено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Судом встановлено, що у перевіряємий період позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини із ТОВ "МСпостач", ПП "ВД Груп Україна", ТОВ "Технометал" за договорами поставки та купівлі-продажу товарів.

На підтвердження фактичного виконання умов договорів позивачем надано суду договори, видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, накладні на вантаж, платіжні доручення, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Матеріалами справи підтверджується, що придбані матеріали використані позивачем для виготовлення готової продукції, що підтверджується таблицями про використання матеріалів, видатковими накладними, та матеріальним звітом про використання матеріалів, копії яких містяться у матеріалах справи.

На момент здійснення господарських операцій та складення податкових накладних ТОВ "МСпостач", ПП "ВД Груп Україна", ТОВ "Технометал" мали свідоцтва платника податку на додану вартість, які не було анульовано.

Таким чином, оскільки ТОВ "МСпостач", ПП "ВД Груп Україна", ТОВ "Технометал" на момент виникнення спірних правовідносин були зареєстровані як платники ПДВ у встановленому Законом порядку, тому формування позивачем податкового кредиту від цих підприємств є правомірним.

Відповідачем не надано суду належних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладенні та виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб контрагентів, судом не встановлено.

Щодо посилань відповідача в акті перевірки на формування податкового кредиту на суму ПДВ 106771 грн. за травень 2011 року, липень-жовтень 2011 року без наявності оригіналів податкових накладних, отриманих від ТОВ "Альянс", ТОВ "Сталькомплект ЛТД", ТОВ "Фортекс ЛТД", ПТ "Електромашинобудівний завод" фірма "Селма", ТОВ "АВ метал груп", ТОВ "Металстіл", суд зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що під час перевірки позивача, досліджувались копії податкових накладних, при цьому оригінали вказаних накладних ревізорами не вимагались.

Наявність у позивача на момент перевірки зазначених податкових накладних підтверджується реєстрами виданих та отриманих податкових накладних за відповідні періоди, тому висновки відповідача про формування податкового кредиту без наявності оригіналів податкових накладних є необгрунтованими.

Відповідно акту перевірки інспекторами виявлено порушення п.135.1, п.135.2 ст.135 Податкового кодексу України, а саме: не включено в 2 кв. 2011 р. до складу валового доходу дохід , отриманий ТОВ "Полтава-Союзмаш" від реалізації виготовленої продукції в 2 кв. 2011 р. АТ "Пирятинський сирзавод", Золотоніським маслоробним комбінатом, ТОВ "Лосинівський маслозавод", ТОВ "Переяславмолпродукт", ТОВ "Балмолоко", ТОВ фірма "АЙ-СІ" ЛТД, ТОВ "Ласунка", ТОВ "Тайфун-2000", ПП Отечество".

Згідно з пунктами 135.1, 135.2 статті 135 кодексу доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановленихрозділом II цього Кодексу.

Із наданих позивачем первинних документів по взаємовідносинах із вказаними контрагентами судом встановлено, що позивач у 2 кв. 2011 р. відвантажував готову продукцію зазначеним покупцям, що підтверджується видатковими накладними та відображено в регістрі бухгалтерського обліку "Журнал-ордер по рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями, разом з тим, у зазначених випадках відвантаження готової продукції вказаним контрагентам відбувалося після отримання попередньої оплати від них до 01.04.2011 року.

Згідно з п. 7 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України дохід не визначається щодо товарів (результатів робіт, послуг), відвантажених (наданих) після дати набрання чинності розділом ІІІ цього кодексу в частині вартості таких товарів (результатів робіт, послуг), оплаченої у вигляді авансів (передоплати) до такої дати, у тому числі в період перебування на спрощеній системі оподаткування. Розділ ІІІ Податкового кодексу України набрав чинності 01.04.2011 року.

Судовим розглядом встановлено, що передоплату від АТ "Пирятинський сирзавод", Золотоніським маслоробним комбінатом, ТОВ "Лосинівський маслозавод", ТОВ "Переяславмолпродукт", ТОВ "Балмолоко", ТОВ фірма "АЙ-СІ" ЛТД, ТОВ "Ласунка", ТОВ "Тайфун-2000", ПП Отечество" позивач отримав до 01.04.2011 року, а відвантаження готової продукції вказаним покупцям відбулося після 01.04.2011 року, у зв'язку із чим дохід за 2 кв. 2011 р. позивачем розрахований з урахуванням частини вартості відвантажених товарів, оплачених у вигляді авансів до 01.04.2011 року.

Згідно даних журналів-ордерів по рахункам 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" та 362 "Розрахунки з іноземними покупцями та розрахунку податкових доходів за 2 кв. 2011 р. дохід, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування, за 2 кв. 2011 р. від реалізації товарів по вказаним контрагентам становить 178632,17 грн.

Вказана сума доходу включена ТОВ "Полтава-Союзмаш" до загальної суми доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, в розмірі 463 626 грн. податкової декларації податку на прибуток за 2 кв. 2011 р.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2013р. по справі № 816/1870/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бартош Н.С. Судді Чалий І.С. Старостін В.В.